Посібник психологічної самодопомоги.
Створювався для потреб випускників тренінгу в Чернівцях. Але достатньо цікавої інформації для опанування вправами на саморегуляцію

Тест на визначення свого особистого культурного коду, його базових установок.

Також можна дізнатися, яка країна має найбільш зіставні з вами характеристики.

В основі анкети з 36 пунктів лежить методологія відомого соціолога Герта Хофстеде, відпрацьована за десятки років у більш ніж 100 країнах.

https://www.idrlabs.com/cultural-dimensions/test.php

Видання New York Times опублікувало репортаж із київської психіатричної лікарні імені Івана Павлова, де лікують українських військовослужбовців, які повернулися із передової.

Багато з них страждають від психологічних травм, отриманих у бою – когось мучить загибель товаришів чи близьких, в інших безсоння, поплутані думки, відчуженість, відсутність волі до життя.

Видання описує, як наше розуміння травми, завданої війною, змінювалося протягом останнього століття. У Першу світову війну солдатів, які кричать чи плачуть у лікарняних палатах, називали "моральними інвалідами", але вже під час Другої світової лікарі визнавали, що психіка не витримує тривалого перебування в бою, а деякі навіть порахували дні, після яких солдати переставали психологічно справлятися з Жахами війни - це 200-240 днів на передовий. В'єтнам же показав, як війна може залишити відбиток на психіці цілого покоління чоловіків, впливаючи на їхню працездатність і сімейне життя, а недавні дослідження вказують на те, що психологічні травми можуть впливати навіть на наступні покоління.

NYT зазначає, що війна в Україні відрізняється від багатьох інших воєн сучасності особливою жорстокістю – передові позиції постійно обстрілюються ворожою артилерією, а українські сили багато в чому складаються з чоловіків та жінок, які не мають попереднього бойового досвіду.

53-річний Віктор до війни був учителем. “Хлопці кажуть, що я розмовляю уві сні, відстрілююсь в окопах, – розповів він NYT. - Мої загиблі побратими, з якими я сиджу в окопі, кажуть: "Витя, чого ти не стріляєш, ти ж бачиш, що вони наближаються?" Але я панікую. Проходить час, доки я розумію, що це був сон. Це дуже, дуже боляче. Хочеться скрутитись калачиком під ковдрою десь у кутку. Деякі мої побратими були моїми колишніми учнями. Я працював у школі, і вони ходили на мої заняття. Ми були разом із початку війни, в одних окопах, на одних позиціях, і вони загинули, а я – ні”.

NYT також поговорила з лікарями лікарні, які допомагають солдатам. Одна з них, доктор Антоніна Андреєнко, ночує просто на розкладачку у своєму кабінеті – роботи з пацієнтами настільки багато, що вона не може дозволити собі піти додому.

Психотерапевтів у відділенні немає, розповідає вона, солдатів лікують переважно препаратами.

В одного з її пацієнтів батьки мешкали біля лінії фронту. Вони обидва загинули, коли у вікно їхньої кухні хтось кинув гранату. Чоловік приїхав додому, щоб забрати їхні останки, і відвіз два пакети – в одному останки батька, в іншому – матері. "Яка таблетка тут допоможе?" – запитує Андрєєнко.

У червні лікарня відкрила додаткове відділення на 40 ліжок – через тиждень воно виросло до 100 ліжок.

Через 3-4 тижні у стаціонарі військовослужбовці повертаються на повторну оцінку психологічного стану до своїх підрозділів. Близько 70% з них повертаються до ладу.

https://www.nytimes.com/interactive/2023/03/14/magazine/ukraine-soldiers-psychiatric-hospital.html

посилання на BBC, який зробив опис цієї статті: https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-64962587

Норвезький соціолог Хайді Фішер Б'єлланд провела дослідження серед 1640 чоловіків і 1791 жінок і запитала їх, чи стикалися вони з фізичним та психологічним аб'юзом у особистих відносинах. Результати опитування показали, що жінки, які заробляють значно більше, ніж їх партнер, у сім разів частіше зазнають насильства, пише The Telegraph.

Це дослідження спростовує стереотип, що від насильства зазвичай страждають жінки без вищої освіти та з низьким економічним статусом. За словами Б'єлланд, ймовірність насильства в парі зростає при нерівномірному розподілі влади: багато чоловіків почуваються приниженими, якщо вони, на їхній погляд, не відповідають традиційній гендерній ролі, і використовують насильство та контроль як компенсацію. У деяких випадках це також може бути пов'язане зі страхом втратити партнера, який привабливіший через його соціальне становище.

Згідно з результатами опитування, жінки також можуть виступати в ролі насильника, якщо вони відчувають, що їхній партнер розумніший і заможніший за них, проте через те, що чоловіки рідше повідомляють про такі випадки, цей факт не відображений в жодних інших дослідженнях.

https://www.telegraph.co.uk/news/science/science-news/10679238/Educated-and-well-paid-women-more-likely-to-suffer-domestic-abuse.html

про азартні ігри 🌚

Отто Фенихель у своїй фундаментальній праці «Психоаналітична теорія неврозів», (1945) писав: «Заняття мастурбацією теж є своєрідна гра, й у цьому її подібність із азартними іграми.

Психологічна функція гри полягає у позбавленні від крайньої напруги за допомогою його повторення або передбачання у довільно обраних ступеня та часу.

У дитинстві та підлітковому віці мастурбація – у певному сенсі, гра сексуальним збудженням, знайомство его з цим збудженням та навчання його контролювати».

О. Феніхель вважав, що пристрасть до азартних ігор є специфічним зміщеним конфліктом навколо мастурбації: «Порушення від гри відповідає сексуальному збудженню: перемога – оргазму, програш – покаранню кастрацією».

Приклад з книги:

Пацієнт С., інженер за освітою, 25 років, одружений, є дочка. Грає в ігрові автомати майже щодня. Загальний стаж гри лише 1 рік. Поступово, під час гри, у нього склався певний характерний патерн. Граючи, пацієнт поступово збільшував ставки до максимально можливих на цьому типі апарату. У процесі гри його збудження наростало в геометричній прогресії зі збільшенням розміру ставки. Якщо під час вирішальної «бонусної» гри, він вигравав, то його захоплювало збудження такої сили, що він важко міг себе контролювати.

Свої переживання він описував як вибух збудження, тріумф всемогутності, відчуття запаморочливого польоту, успіху та удачі. Вигравши, він просив співробітників ігрового закладу видати належні йому гроші.

Після цього, а іноді й не чекаючи, пацієнт С. біг у туалет, де починав відчайдушно мастурбувати. Його перемога у грі буквально відповідала оргазму.

Джерело: Автономов, Д.А. Деякі клінічні погляди психосексуальність патологічних азартних гравців з позиції психоаналізу // Наркологія. – 2011. – № 1. – С. 82-87.

Споживання алкоголю навіть в помірній кількості шкідливо впливає на організм людини. тож вживайте непомірно.

Чимало досліджень про те, що помірне вживання алкоголю корисне, виявилися неправдивими через хибну методологію, пише The New York Times з посиланням на звіт, опублікований в JAMA Network Open.

Понад 100 наукових досліджень, які проводилися протягом останніх 40 років, свідчать про те, що помірне вживання алкоголю позитивніше впливає на здоров’я людини, ніж його відсутність взагалі.

https://life.pravda.com.ua/society/2023/04/5/253680/

гарних вихідних

пс перейшла на комбучу замість ігристого 🌝

просто рандомний факт: мозок сприймає негативну інформацію як емоційно значиму та автоматично переносить її з короткочасної пам'яті в довготривалу.

Випробування методу діагностики раку за допомогою аналізу крові показали добрі результати, повідомляє команда британських та американських учених. Про розробку нового методу було оголошено у 2020 році — тоді вчені заявили, що за допомогою простого аналізу крові сподіваються виявляти понад 50 видів онкологічних захворювань на ранніх стадіях. Серед 5 тис. осіб із підозрілими симптомами, що спостерігалися у лікарів в Англії та Уельсі, тест безпомилково виявив рак у двох випадках із трьох.

https://www.bbc.com/news/health-65775159.amp

- Дослідження 80 306 дорослих британців показало, що їзда на велосипеді, плавання, аеробіка та ракетковий спорт позитивно пов'язані з тривалістю життя, та асоційовані з його продовженням [1].

- В іншому дослідженні було вивчено 15 різних видів фізичних вправ і виявлено, що ходьба, силові тренування та йога асоціюються зі зниженням ризику смертності від усіх причин, тоді як їзда на велосипеді, плавання та аеробні вправи не були достовірно пов'язані з тривалістю життя [2].

- Дослідження, проведене серед людей похилого віку, показало, що види фізичної активності у вільний час, включаючи ходьбу та активність високої інтенсивності (це коли важко сказати понад 5 слів без перепочинку), пов'язані з нижчим ризиком смертності від усіх причин, серцево-судинних захворювань та раку [3].

Загалом, ці дослідження свідчать про те, що певні види любительського спорту та фізичних вправ, такі як плавання, аеробіка, ракетковий спорт, ходьба, силові тренування та йога, можуть бути пов'язані зі зниженням ризику смертності від усіх причин, а отже і продовженням життя [4]. В професійному спорті є інші фактори, які важко поєднати зі здоровим способом життя, тому про них треба окрему мову вести. Однак конкретні зв'язки можуть відрізнятися залежно від дослідження та групи населення, що вивчається, а також вчені намагаються згладити такі показники як різний рівень доходу, та доступність різних видів любительського спорту. Інколи їм вдається, інколи ні. Через це треба більше досліджень, щоб нарешті зрозуміти які вправи робити щодня, щоб продовжити собі життя.

[1] Associations of specific types of sports and exercise with all-cause and cardiovascular-disease mortality: a cohort study of 80 306 British adults

[2] Sheehan CM, Li L. Associations of Exercise Types with All-Cause Mortality among U.S. Adults. Med Sci Sports Exerc. 2020 Dec;52(12):2554-2562.

[3] Association of Leisure Time Physical Activity Types and Risks of All-Cause, Cardiovascular, and Cancer Mortality Among Older Adults | Geriatrics - JAMA Network

[4] Various Leisure-Time Physical Activities Associated With Widely Divergent Life Expectancies: The Copenhagen City Heart Study

ідеальна розмова про сон під час сирен/ блекаутів та взагалі. дуже раджу взяти в роботу. багато з цього використовую в своєму житті - працює, сплю добре.

пс окей, відносно добре 🙄

https://youtu.be/eYhVmJxJGuo

Нове дослідження, опубліковане в Annals of Internal Medicine, довело, що інтервальне голодування дає такі ж результати втрати ваги, як і просто дієта з підрахунком калорій.

Дослідники взяли 90 мешканців Чикаго з зайвою вагою, поділили на три групи: 1) їли з 12:00-20:00, 2) зменшили на 25% калорій. модна їсти в будь-який час, та 3) контрольна група. Через рік порівняли результати: у першої і другої групи майже однакова втрата ваги в районі 4-5 кг за рік.

Скажу про себе: я ніколи не сиділа на дієті та не вмію рахувати калорії. життя і так складне, щоб додатково ускладнювати його.

але мені потрібно скинути n кг. обрала для себе голодування: снідаю о 8:30 і останній мій прийом їжі о 16:00. трохи раніше, ніж за 3 години до сну. вчора купила ваги: за два тижні схудла на 2,5кг. в мене немає відчуття голоду ввечері, тобто за день мені достатньо калорій. при цьому я ще на ГВ. з дитиною все ок, немає проблем ні з коліками, ні з набором ваги.

пс проте дієтологи не радять голодування, якщо ви вагітні, годуєте грудьми, отримуєте інсулін для лікування діабету або в анамнезі є розлади харчової поведінки.

https://fortune.com/well/2023/06/26/intermittent-fasting-calorie-counting-benefits/amp/

такі новини. вам гарних вихідних 🧘🏾‍♀️

аж мурахи по шкірі від усвідомлення того, що після зупинки серця мозок ще працює. хай скільки 😳

Нещодавнє дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, представило попередні результати, які свідчать про те, що під час процесу вмирання може бути сплеск активності мозку, пов’язаної зі свідомістю.

Нове дослідження мало на меті вивчити мозкову активність пацієнтів під час процесу вмирання, особливо зосереджуючись на тому, чи існують якісь нейронні кореляти свідомості. Деякі особи, які пережили зупинку серця, повідомляли про передсмертні переживання (ПСП), які описуються як дуже яскраві та реальні переживання. Цей досвід ставить під сумнів наше розуміння роботи мозку під час зупинки серця, коли свідомість, як вважається, відсутня.

У двох пацієнтів спостерігалося збільшення частоти серцевих скорочень і сплеск активності гамма-хвиль після припинення життєзабезпечення. Ця активність спостерігалася в «гарячій зоні» мозку, пов’язаної зі свідомістю, зокрема в місці з’єднання скроневої, тім’яної та потиличної часток.

Дослідження підвищує ймовірність того, що пацієнти, які переживають зупинку серця і, отже, вважаються клінічно мертвими, все ще можуть мати певний рівень свідомості, який зовні не видно або не виявляється.

За словами Борджигіна, дослідження надає докази того, що «людський мозок може бути активований процесом вмирання»

https://www.psypost.org/2023/05/scientists-observe-a-surge-of-activity-correlated-with-consciousness-in-the-dying-brain-163532

Для багатьох людей відпустка асоціюється з активним відпочинком. Однак останнім часом все більшу популярність набирає так званий сонний туризм: тобто ви вирушаєте в подорож, щоб добре виспатися 👀

Згідно з дослідженнями, більшість британців спить менше 8 годин на добу, особливо у великих містах.

📍Таким туристам готель Park Hyatt New York минулого року відкрив номери з матрацами, керованими штучними інтелектом. У них використовуються мультисенсорні технології для заколисування та системи скидання тиску.

📍Лондонський готель Cadogan пропонує вибрати найбільш зручну подушку з запропонованих, замовити важку ковдру, медитацію і вечірнє чаювання. Крім того, відвідувачі готелю можуть проконсультуватися з гіпнотерапевтом та експертом зі сну.

📍Гості оздоровчого курорту Майамі перед сном полежать у ванні з епсомською сіллю, а потім медитують в капсулі.

признаюся, найкраще я висипалася під час блекаутів в києві. просто настільки нічого було робити взимку в темноті, що ми з дитиною о 21:00 вже спали 🌝

https://www.theguardian.com/commentisfree/2023/jul/19/sleep-tourism-is-booming-heres-why

Вчені, можливо, виявили основну причину старіння людини, що може призвести до розробки терапії, яка уповільнює цей процес, а також знижує ризик розвитку раку крові.

Встановлено, що високі рівні токсичних хімічних речовин в організмі, таких як формальдегід (найбільш відомий як засіб для бальзамування), природно утворюються в клітинах і спричиняють старіння. Вчені з університетів Корнелл, Оксфорд та Кембридж, а також Cancer Research UK намагаються зрозуміти, що спричиняє надмірне утворення формальдегіду в організмі. Є надія, що за допомогою ліків буде можливо знизити його рівень і зворотити процес старіння.

такі новини несуться. піду зроблю маску для обличчя, а то можливо мені з ним жити більше, ніж вічність 🙄

https://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/science-ageing-therapy-breakthrough-blood-cancer-b2386068.html

Дослідження:

в Канаді потягом трьох років стежили за 7000 людьми літнього віку (60+ років). І ось яку кореляцію знайшли: чим більше волонтериш та береш участь у соціальному житті, тим більше ти вважаєш своє старіння “успішнішим” (хорошим, правильним). Також це впливає на кращий рівень здоров’я

Основні результати дослідження:
▪️Покращене Здоров'я: Особи, які брали участь у добровільних роботах або рекреаційних заходах, більш схильні зберігати відмінне здоров'я
▪️Голістичне Визначення Успішного Старіння: Це дослідження дає визначення успішному старінню, враховуючи як об'єктивні, так і суб'єктивні показники здоров'я. На відміну від попередніх визначень, які можуть виключити осіб з неінвалідними хронічними захворюваннями, воно охоплює ширший спектр показників здоров'я.
▪️Включення Хронічних Захворювань: Дослідження визнає, що успішне старіння не обов'язково означає повну відсутність захворювань. Воно визнає, що навіть особи з неінвалідними хронічними захворюваннями можуть все ж старіти успішно, якщо вони беруть участь у соціальних заходах.
▪️Інші переваги: Вигоди від соціальної участі поширюються не тільки на фізичне здоров'я, але й на когнітивне, психічне та емоційне благополуччя.
▪️Сприяння Здоровому Старінню: Дослідження розкриває потенційні переваги «соціального призначення». Медичні фахівці все більше рекомендують такі активності як нефармакологічний спосіб втручання для підтримки здоров'я та благополуччя літніх осіб.

Більше деталей та цифр тут
https://neurosciencenews.com/aging-social-participation-23413/

ПС думаю про це. я хотіла б допомагати дітям сиротам адаптуватися в дорослому житті. подивимося, як це все буде

У Шотландії кількість дорослих, які страждають на дефіцит уваги, збільшилася в сім разів

За даними Служби громадського здоров'я Шотландії (Public Health Scotland), кількість дорослих осіб, яким було призначено ліки від синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ), зросла більш ніж у сім разів за останні десять років. У багатьох з них симптоми загострилися або проявилися вперше після пандемії, повідомляє Бі-бі-сі.
https://www.bbc.co.uk/news/uk-scotland-66135145.amp

СДВГ відноситься до гіперкінетичних розладів, зумовлених нейрологічними причинами. Його основні прояви включають у себе труднощі з концентрацією уваги, гіперактивність, імпульсивність або, навпаки, сповільнену реакцію. Раніше СДВГ вважалося виключно дитячим розладом, але останнім часом воно все частіше зустрічається і у людей старше 18 років. Так, у 2022–2023 роках ліки від СДВГ було призначено майже 26 тис. пацієнтам в Шотландії, з яких 12 182 були дорослими.


Що ж алгоритми соціальних мереж, психологічні травми та фастфуд руйнують нашу здатність зосереджуватися. Книга "Украдений фокус" досліджує цю проблему:


🧯Один із провідних експертів у справі зниження здатності підлітків до концентрації, професор Джоел Нігг, вважає, що головним чинником зниження здатності концентруватися є оточення та середовище, в якому живе сучасне суспільство: це культура миттєвого задоволення, суперстимуляцій, Instagram, TikTok і YouTube.

🔫 Автор переконаний, що перед кожним із нас стоїть вибір: створювати важливе, перебуваючи в стані потоку, або розпадатися, гоняючись за миттєвим задоволенням. Розпад робить нас меншими, злими та слабкими, а потік робить нас більшими, глибшими та спокійнішими.

💣Чим більше люди дивляться у телефон, тим більше технологічні компанії заробляють гроші. Їх бізнес-моделі неодмінно стимулюють забирати у людей все більше уваги.

🧨Дитячі психологічні травми збільшують ймовірність розвитку СДВГ (Синдрому Дефіциту Уваги та Гіперактивності) в 32,6 разу! До речі, Габор Мате написав про це книгу "Розсіяні Уми

Що робити, коли падає фокус уваги? Давайте одразу до практики
💎 Поставити обмеження на соціальні мережі і прибирати телефон в недоступне місце. Це може бути корисним, оскільки це допомагає обмежити час, проведений в соціальних мережах і на телефоні загалом.

💎 Шукати можливість зосередитися на важливих завданнях через самопитання. Відповіді на питання про важливість та можливості допомагають визначити пріоритети і спрямовувати увагу на справжні цілі.

💎 Виділяти дні і тижні без гаджетів. Це може допомогти відновити здатність до глибокої концентрації і зменшити вплив алгоритмів соціальних мереж на вашу увагу.

💎 Виділяти час для розсіяної уваги та активних перерв. Прогулянки, спостереження природи і фізичні вправи можуть допомогти розслабитися і покращити фокус.

💎Спати вісім годин і дотримуватися збалансованої дієти з цільнозерновими продуктами. Здоровий сон і правильне харчування мають велике значення для когнітивних функцій та концентрації.

💎Грати з дітьми і створювати безпечне середовище для них. Взаємодія з дітьми може бути джерелом радості і підтримки для них, створюючи сприятливий клімат для розвитку.