​​✍🏻ТРИВАЛИЙ (ПІВ РОКУ) РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО ВІДВІД Є УМОВОЮ ПРИТЯГНЕННЯ СУДДІ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА БЕЗПІДСТАВНЕ ЗАТЯГУВАННЯ ПРОЦЕСУ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990SСGС/4/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990SСGС/4/23 від 14.03.2024

У скарзі суддя зазначила, що відсутні підстави для притягнення її до відповідальності, оскільки диспозиція п.2 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначає, що відповідальність судді може наставати виключно за порушення строків, встановлених законом, а ст.81 КПК України не містить визначеного строку розгляду питання про самовідвід.

ВП ВС не погодилася з аргументами скарги з огляду на таке.

П.2 ч.1 ст.106 Закону передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Обов'язковою умовою для встановлення у діях судді невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв'язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.

Враховуючи обсяг і специфіку процесуальних дій, які має вчинити суддя для розгляду заяви про самовідвід іншого судді, ВРП дійшла обґрунтованого висновку про те, що скаржниця, розглянувши відповідну заяву лише через пів року після її надходження, ухвалила рішення поза межами розумного строку. За встановлених обставин скаржницю обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності за п.2 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

❓Погоджуєтеся з висновком ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻СПОЖИВАЧ ПРИРОДНОГО ГАЗУ НЕ МОЖЕ НЕСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВІДПОВІДНІСТЬ ЙОГО ПЕРСОНІФІКОВАНИХ ДАНИХ В ЗАЯВІ-ПРИЄДНАННЯ ДО ТИПОВОГО ДОГОВОРУ, ЯКА СКЛАДАЛАСЯ ОПЕРАТОРОМ ГРМ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 914/129/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 914/129/23 від 27.03.2024

У цій справі КГС ВС досліджував питання про те, чи повинен споживач природного газу нести відповідальність за невідповідність його персоніфікованих даних в заяві-приєднання до Типового договору, яка складалася Оператором ГРМ.

З цього приводу ВС зазначив, що правовідносини між споживачем та оператором ГРМ з надання послуг з розподілу природного газу визначаються типовим договором, умови якого затвердила НКРЕКП.

Укладення такого договору відбувається, зокрема підписанням споживачем заяви-приєднання у відповідній формі до типового договору розподілу природного газу. Відповідну заяву-приєднання формує Оператор ГРМ та направляє її споживачеві інформаційним листом, форма якого наведена в додатку 3, та має містити персоніфіковані дані споживача, зокрема ті, що передбачені абз.3 п.5 гл.3 розд. VI Кодексу ГРМ.

ВС зауважив, що за загальним правилом тип лічильника та перелік санкціонованих газових приладів визначається відповідно до заяви-приєднання до Типового договору.

Таким чином, розбіжності між персоніфікованими даними споживача в частині встановлених і під`єднаних до газової мережі газових приладів, що внесені до заяви-приєднання, та тими, що вказані в документах, пов'язаних з реконструкцією газової мережі споживача, і які фактично встановлені, не свідчать про самовільне і несанкціоноване з боку оператора ГРМ підключення споживачем газових приладів, а лише вказує на те, що оператор ГРМ припустився помилки під час оформлення заяви-приєднання.

❓Згодні з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

✅Не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення
🔥Постанова КЦС ВС від 18.04.2024 № 607/18789/22 ( 61-13326св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118485898

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ЩОДО МАНІПУЛЮВАННЯМ ЦІНАМИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ

📁Добірка 517

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 23010 правових позицій ВС
🇪🇺 1956 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 грудня 2019 року у справі № 826/16558/15
Щодо маніпулювання цінами на фондовому ринку

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 вересня 2022 року у справі № 826/15871/16
Щодо наявності у діях товариства ознак маніпулювання на фондовому ринку

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 826/13514/17
Щодо переліку дій, які мають ознаки маніпулювання, та відповідальності за їх вчинення

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 826/13514/17(1)
Щодо складу правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 826/13514/17(2)
Щодо складу правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 826/13514/17(3)
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 10-1, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ЗА УЧАСТЮ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ПІДЛЯГАЄ НОТАРІАЛЬНОМУ ПОСВІДЧЕННЮ НА ВИМОГУ ОДНІЄЇ ІЗ СТОРІН ТАКОГО ДОГОВОРУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 756/11019/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 756/11019/22 від 24.04.2024

Фізична особа звернулась до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договору фінансового лізингу автомобіля, укладеного з ТОВ у жовтні 2021 року. На переконання позивача, цей договір нотаріально не посвідчений, тому є нікчемним.

КЦС ВС погодився з апеляційним судом про відмову у задоволенні цього позову з наступних мотивів.

Згідно із ст.15 Закону України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг», який набрав чинності 13.06.2021, договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі.

Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору (ч.3 ст.15 Закону).

Отже, починаючи з 13.06.2021, нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

❓ Згодні з висновком ВС?

👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://hottg.com/glossema.

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

✅Переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності
🔥Постанова КЦС ВС від 19.04.2024 № 518/776/20 (61-3850св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118626727

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТ. 65 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮ УКРАЇНИ”

📁Добірка 518

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 23030 правових позицій ВС
🇪🇺 1963 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 травня 2019 року у справі № 820/663/17
Щодо переміщення, яке є підставою для атестування поліцейського

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 липня 2020 року у справі № 320/6745/18
Щодо переміщення поліцейського на нижчу посаду за власною ініціативою

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 червня 2021 року у справі № 620/1190/20
Щодо законодавства, яке застосовується до працівників поліції у випадку переведення в іншу місцевість

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2022 року у справі № 400/2741/19
Щодо тотожності поняття «переміщення» та «переведення» для цілей застосування статті 65 Закону України «Про Національну поліцію»

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2022 року у справі № 400/2741/19(1)
Щодо умови переміщення поліцейського на рівнозначні посади в іншу місцевість

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19
Щодо неможливості субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻У ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІДСУТНЯ КОМПЕТЕНЦІЯ НА ВИДАННЯ УКАЗІВ ПРО СКАСУВАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 240/25193/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 240/25193/23 від 14.03.2024

Позивач звернувся до суду з позовом до Президента України про визнання протиправними дій щодо відмови у виданні указу на виконання законів і Конституції України. Позивач зазначив, що судами усіх інстанцій не скасовано наказ про його незаконне звільнення, тому він був змушений звернутися до Президента України з проханням видати указ про виконання законів та Конституції України, проте відповідач цього не зробив.

ВП ВС не підтримала доводів позивача та зауважила, що Президент України не наділений контрольними повноваженнями у сфері здійснення правосуддя, оцінки повноти, об'єктивності й всебічності дослідження доказів судами, не має права втручатися в їх процесуальну діяльність або давати вказівки суддям.

Крім цього, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України “Про звернення громадян”.

Ст.12 цього Закону визначено сферу його застосування і вказано, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, КАС України, законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру».

Таким чином, оскільки заявлені позивачем у зверненнях до відповідача вимоги стосуються зобов'язання Президента України видати указ про скасування судових рішень, ухвалених за результатами розгляду позову позивача про поновлення його трудових прав, то такі звернення не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻У РАЗІ ЗАКРИТТЯ СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРИПИНЯЮТЬ СВОЮ ДІЮ В СИЛУ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ Ч.4 СТ.132 КПК УКРАЇНИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 554/2506/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 554/2506/22 від 15.04.2024

У цій справі керівник органу досудового розслідування закрив кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Після цього слідчий суддя постановив ухвалу про скасування арешту майна (автомобіля) на підставі клопотання адвоката. Наступного дня слідчий суддя скасував арешт, накладений на вказаний автомобіль, на підставі уже клопотання прокурора та постановив передати це майно для потреб ЗСУ.

З цього приводу ККС ВС зазначив, що після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру.

Ч.4 ст.132 КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України.

Отже, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України.

Тому у цій справі з моменту закриття кримінального провадження припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

❓Згодні з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПРАВИЛЬНА КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ Є НЕОБХІДНОЮ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «KARTER v. UKRAINE» від 11.04.2024, заява № 18179/17

Заявник скаржився на неспроможність держави провести ефективне розслідування словесних і фізичних нападів на нього з гомофобного мотиву.

Розглядаючи скаргу заявника, ЄСПЛ наголосив, що під час розслідування насильницьких інцидентів, таких як жорстоке поводження, державні органи зобов’язані вживати всіх розумних заходів для викриття можливих дискримінаційних мотивів.

У цій справі звичайна кримінально-правова кваліфікація нападів, мотивованих нетерпимістю, дозволила владі проігнорувати статус заявника як жертви, наполягаючи на необхідності доведення наявності тілесних ушкоджень, незважаючи на те, що він і ще один потерпілий послідовно стверджували, що напад включав не тільки фізичне насильство, але й гомофобні образи. Кваліфікувавши напад як нанесення тілесних ушкоджень, органи влади ухилилися від відповіді на питання про такі образи і таким чином, очевидно, виправдали свій сумнів у тому, що заявник, оскільки він не зміг продемонструвати тілесні ушкодження, взагалі є жертвою нападу. Водночас є чіткі ознаки того, що кримінально-правова кваліфікація, обрана національними органами влади, підірвала їхню здатність розкрити передбачуваний гомофобний мотив нападу.

Суд виснував, що відповідним національним органам було вкрай важливо провести розслідування, вживши всіх розумних заходів з метою викриття ролі можливих гомофобних мотивів у нападі. Без такого суворого підходу з боку правоохоронних органів злочини на ґрунті нетерпимості неминуче будуть розглядатися нарівні зі звичайними справами без такого підтексту, а байдужість, що виникне внаслідок цього, буде рівносильною офіційній згоді або навіть потуранню злочинам на ґрунті ненависті.

Відповідно, мало місце порушення ст.3 у поєднанні зі ст.14 Конвенції.

❓Згодні з висновком Суду?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 519

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 23035 правових позицій ВС
🇪🇺 1965 правових позицій ЄСПЛ

Щодо можливості включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) доплати за роботу в зоні Чорнобильської АЕС

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 серпня 2022 року у справі № 120/3807/18-а

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2024 року у справі № 240/1996/23


Щодо ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, обтяженого іпотекою на користь особи, з якою він не перебуває у зобов'язальних відносинах

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 серпня 2021 року у справі № 910/20607/17
Щодо правової природи позову про визнання недійсним договору іпотеки та зняття заборони відчуження з виключенням відповідних записів з Державного реєстру іпотек

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ВІДСУТНІСТЬ У АКТАХ ПРО ЗНЯТТЯ ПОКАЗАНЬ З ПРИЛАДУ ОБЛІКУ ОКРЕМИХ ДАНИХ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ АКТА ЯК ДОКАЗУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/28/21
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 910/28/21 від 27.03.2024

Скаржник у касаційній скарзі стверджував, що акти про зняття показань з приладу обліку не містять поточних показників засобу обліку та достовірних попередніх показників, відтак є недопустимими доказами.

КГС ВС не погодився з доводами скаржника та вказав, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

Скаржник не обґрунтував недопустимість вказаних актів, не вказав, що вони отримані з порушенням закону, не зазначив, що обставини, на які він посилається, мають підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, відсутність у актах про зняття показань з приладу обліку відповідних даних не свідчить про недопустимість таких доказів, адже такі обставини, як: зняття показників лічильника, відмову від підписання акта про зняття показників лічильника та перешкоджання доступу працівників виконавця комунальних послуг до засобів обліку, мають підтверджуватися саме відповідними актами.

❓Погоджуєтесь з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻ЯКЩО З РІШЕННЯ ЄСПЛ НЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ПОРУШЕННЯ МОЖНА ВИПРАВИТИ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД, ТО ВІДСУТНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ТАКОГО ПОВТОРНОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗАЯВНИКА

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 2-534-03
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 2-534-03 від 13.03.2024

Заявник звернувся до ВП ВС із заявою у порядку п.2 ч.3 ст.423 ЦПК України. Заява мотивована тим, що рішенням ЄСПЛ встановлено порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та те, що діями правоохоронних органів України йому була завдана моральна шкода.

ВП ВС не підтримала доводів заявника та зауважила, що у рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи з самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.

Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.

ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім цього, з Рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи за позовом про відшкодування моральної шкоди. Тому відсутні законні підстави для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи позивача.

❓Згодні з висновком ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ЗВЕРНЕННЯ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ НЕ Є НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ У РАЗІ СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ МИТНИЦІ, ЯКИМ ЗБІЛЬШЕНО МИТНУ ВАРТІСТЬ ТОВАРУ, ОТРИМАНОГО У ВІЛЬНИЙ ОБІГ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 646/14469/15-а
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 646/14469/15-а від 03.04.2024

Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. При обгрунтуванні заяви вказав на те, що КАС ВС прийняв постанову в іншій справі, якою визнано протиправним та скасовано, у тому числі, рішення Митниці про коригування митної вартості товару.

Оцінюючи доводи позивача, КАС ВС зазначив, що позивач, використовуючи право на випуск товару у вільних обіг, фактично узгодив податкове зобов'язання, яке було визначено вказаним в цій постанові рішенні Митниці, і прийняв обов'язок його своєчасно сплатити, за невиконання якого встановлена відповідальність, передбачена приписами ст.485 МК України, що має місце в спірних правовідносинах.

Крім того, обставини за яких рішення Митниці, яким було донараховано митні платежі із ввезення на територію України товару іноземного походження, і обставини, за яких керівник підприємства взяв на себе зобов'язання сплатити гарантійні платежі, не є тотожними. В першому випадку мали місце правовідносини із розмитненням товару належного підприємству, а в другому - обов'язком, взятим позивачем під час випуску товару в вільний обіг, про сплату підприємством узгоджених податкових зобов'язань.

Тобто, у разі скасування рішення Митниці, яким було збільшено митну вартість товару, Підприємство, отримавши товар у вільний обіг та оплативши такі збори, мав право звернутись до відповідача із заявою про їх повернення, як надмірно сплачених відповідно до процедури та порядку, визначених приписами Митного та Податкового кодексів України.

❓Погоджуєтеся з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА АБО ВІДМОВУ У ЙОГО СКАСУВАННІ, ПОСТАНОВЛЕНА ПІСЛЯ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ПІДЛЯГАЄ АПЕЛЯЦІЙНОМУ ОСКАРЖЕННЮ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 554/2506/22(1)
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 554/2506/22(1) від 15.04.2024

У цій справі апеляційний суд закрив апеляційне провадження, вважаючи, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена, після закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування, не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

ККС ВС визнав, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

ВС зауважив, що під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційному суду слід виходити з приписів ст.9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в ч.6 установлює, що, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу, зокрема і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК України.

Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК, ст.ст.124,129 Конституції України, які його гарантують.

❓Згодні з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

✅За загальним правилом, передбаченим ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України, у спорах між батьками щодо участі одного з батьків у вихованні дитини участь органу опіки і піклування є обов`язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв`язання спору. Тлумачення змісту зазначених приписів СК України дозволяє зробити висновок, що вони не допускають виключень щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок
🔥Постанова КЦС ВС від 02.05.2024 № 369/8368/21 (61-1544св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118820375

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

📁Добірка 520

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 23060 правових позицій ВС
🇪🇺 1974 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 лютого 2021 року у справі № 910/4474/20
Щодо можливості застосування за аналогією положень п. 1 ч. 1 ст. 1006 ЦК України до правовідносин комісії

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 червня 2021 року у справі № 910/7223/18
Щодо обов’язку комітента забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 грудня 2021 року у справі № 905/1769/20
Щодо передумов відступлення комісіонером права вимоги до третьої особи комітенту

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2024 року у справі № 910/6474/20
Щодо тлумачення ч.ч. 3, 4 ст. 1016 ЦК України ЦК України у контексті відповідальності комісіонера

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2024 року у справі № 910/6474/20(1)
Щодо відсутності підстав для стягнення з комісіонера основного боргу

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка