До зустрічі завтра на Lviv Media Forum

У Львові стартував найбільший медіазахід країни, де я маю честь бути спікером. Уже завтра, 17 травня, запрошую вас особисто або онлайн на LMF. Візьму участь у таких подіях:

📍Дискусія «Об’єднані, щоб вистояти: як журналісти протистоять тиску», 15:15
Тиск на ЗМІ — одна з тих тем, про які запитують найчастіше. Чи є цей тиск системним? Що парламент робить, аби захистити незалежних журналістів? Поговоримо про це на основній програмі.

📍Панель Інституту масової інформації, 18:00
Головна тема — взаємодія прес-офіцерів та військкорів, комунікація між військовими та цивільними. Як змінився доступ до висвітлення фронту, що зміниться в безпекових питаннях медійників та чому показувати війну світові — це наш пріоритет.

Побачимося👋

Сьогодні лише одна держава визнала тривале знищення черкесів геноцидом. І це не Україна, а Грузія.

російська імперія завжди намагалася знищувати ідентичність: культуру, мову, релігію, звичаї інших народів, які не хотіли коритися московії. Коли у відкритому військовому протистоянні опір кавказьких горців не вдалося подолати, росія взялася за «очищення Кавказу від ворожих народів». 21 травня стало датою геноциду черкеського народу, коли в 1865 році на Красній Поляні неподалік від Сочі загинули черкеські воїни, які вступили в останню приречену битву з російськими військами і загинули.

Як співавтор постанови про визнання геноциду черкесів, я переконаний, що Україна має визнати ті криваві події 19 століття геноцидом. Завтра поговоримо про це на дискусії разом з доктором історичних наук Дмитром Білим та кандидатом історичних наук Андрієм Іванцем.

Коли: 21 травня, у вівторок, о 16:00
Де: Зала пам’яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

👉Вхід вільний за попередньою реєстрацією за посиланням

Починаючи з 15:30, Суспільне розпочинає свій окремий телемарафон на Першому каналі, але в рамках «Єдиних новин».

Фактично Суспільне залишається в телемарафоні, але й розпочинає власний. Перший канал буде посилений додатковим контентом від @suspilnenews, «Суспільне. Студія», документальними фільмами власного виробництва та розслідуваннями.

Я вітаю таке рішення. Сподіваюся, що це припинить маніпуляції щодо національного мовника. Наша задача тепер — посилити Суспільне. Потрібно знайти додаткові ресурси, аби забезпечити якісне інформування людей у форматі 24/7 на Першому. Адже підтримка незалежного публічного медіа — це наше зобов’язання перед міжнародними партнерами.

Дякую РНБО за конструктивну позицію у відповідь на запит нашого комітету. РНБО запевняє, що мовлення Суспільного надалі буде відбуватися з гарантуванням інформаційної безпеки. Радий, що всі учасники діалогу змогли порозумітися.

Як і обіцяв, буду підтримувати національного мовника. Тому що це приклад рівновіддаленого ставлення до всіх політичних сил, баланс думок і врешті якісний контент за кошти платників податків.

«Суспільне»: що далі?

Стараюся максимально роз’яснити ситуацію з Суспільним мовником у медіа, ось кілька важливих тез з коментаря для @ukrpravda_news.

👉Суспільне буде мовити автономно на Першому каналі в режимі 24/7. Той матеріал, який команда напрацьовувала для «Єдиних новин», буде доповнено іншими матеріалами. Це Суспільне новини, Суспільне.Студія, документальні фільми тощо.
👉Автономне мовлення на Першому погоджене з іншими каналами марафону та РНБО.
👉Для Суспільного такі зміни — це великий виклик. Адже раніше вони мали слот у марафоні, а тепер потрібно безперервно мовити і давати якісний контент глядачеві 24/7.
👉Ми вже формуємо бюджетну резолюцію на наступний рік. Зрозуміло, що ми країна у війні, тому кошти на національного мовника знайти не так і просто. Тому, Суспільному зараз критично важливо показати результати, аби виправдати належне фінансування.

Важливо захистити ті ресурси, які держава інвестує в публічного мовника. Адже ми маємо відповідати і європейським стандартам, і Закону України про Суспільне телебачення і радіомовлення.

📺Повне відео коментаря для УП

Комітет з питань свободи слова більше не може цього приховувати. Ми з колегами провели з десяток засідань, кілька нарад і врешті можемо вийти з офіційним вердиктом: ми розшукуємо підсилення в нашу комунікаційну команду!

Internews відкрив вакансію для фахівця або фахівчині з комунікаційної підтримки комітету з питань свободи слова. Позиція відкрита в рамках проєкту «РАДА: наступне покоління», що фінансується USAID.

Шукаємо людину, яка:
🔹понад 2 роки працювала у медіа або комунікаціях;
🔹готова до роботи в гібридному форматі в Києві та онлайн;
🔹має фахову освіту (журналістика, комунікації, міжнародні відносини та інші соціальні науки);
🔹вміє користуватися Excel/Google Sheets, PowerPoint/Google Slides та іншими продуктами MS Office;
🔹знання англійської та досвід роботи в проєктах USAID будуть перевагою.

Хочемо працювати зі спеціалістом чи спеціалісткою, який (або яка) буде займатися комунікаційним супроводом комітету, виробляти та розміщувати новини, анонси, релізи, оголошення на різних цифрових майданчиках та координувати зв’язки зі ЗМІ.

❗️Дедлайн подачі: 18:00, 27 травня

Більше про роботу, деталі конкурсу та як податися — ось тут:
https://internews.ua/vacancy/Communication-support-services-VRU-Committee-FS

Суспільне отримує великий виклик. Уже другий за час великого російського вторгнення.

Перший — мовити в телемарафоні на рівні з комерційними каналами з мільйонною аудиторією. І треба визнати, що публічний мовник зарекомендував себе чудово. Найбільший рейтинг довіри, найменше критики і винятково якісний контент в умовах недостатнього фінансування.

Другий виклик Суспільне приймає просто зараз. Наш національний мовник має не тільки цілодобово бути в ефірі Першого, але й ще раз показати себе в якості надійного джерела. Умовно кажучи, якщо щось «палає» в інфополі — варто перевірити, чи є ця інформація на сторінках Суспільного. Якщо її немає — імовірно, це просто нагнітання та гонитва за кліками й переглядами.

Також завданням Суспільного зараз буде повернути увагу аудиторії 60+. З появою марафону значна частина старших людей віддала перевагу комерційним каналам. Поважаю їхній вибір, але національний мовник нічим не гірший. Суспільне трансформувалося за останній час та знайшло відгук у молоді. І це чудово. Але ці трансформації не до кінця зрозумілі літнім людям. Потрібно шукати підходи й до них.

Публічний мовник має бути сильним у європейській країні. У наших західних партнерів суспільні канали мають великий попит, але і довіра до них вироблялася десятиліттями. У нас же все це в процесі. Необхідно допомогти і знайти можливість для належного фінансування, адже це також наша інформаційна безпека.

Про Суспільне, мій перехід з антикорупційної діяльності до комітету з питань свободи слова та допуск журналістів дивіться в інтерв’ю для каналу «Говорить ОПОРА».

Світ має визнати порушення прав людини, які рф чинить проти поневолених народів. Чеченці, буряти, калмики, татари, тувинці регулярно потерпають від імперіалізму. росія нічого не залишає від їхнього культурного коду, намагаючись знищити будь-який потяг до самостійності етносів.

Здається, що західні партнери все ще не готові сприйняти крах імперії, проте права людини — це те, за чим наші колеги спостерігають з особливим інтересом. Півроку роботи нашої тимчасової спеціальної комісії ми порушували питання поневолених народів на міжнародних майданчиках — як у медіа, так і під час зустрічей з представниками ПАРЄ, ПА ОБСЄ і парламентів держав світу.

🗞Розповідаю, чого вдалося досягти за час роботи ТСК та як співпраця з поневоленими народами уже зараз піде нам на користь в колонці для видання «Цензор».

Наших новітніх героїв Павла Петриченка, Романа Ратушного, Максима Левіна, Віктора Гурняка та сотні інших виховувала українська вулиця в протистоянні спробам запровадити в Україні диктатуру та відірвати її від цивілізованого світу. Їх вбила росія.

Героїв визвольних змагань XX століття Степана Бандеру, Євгена Коновальця, Миколу Міхновського, Симона Петлюру теж виховувала українська вулиця, яка прагнула своєї держави. Їх вбила росія.

Вчора, 23 травня, у нас був шанс на національному рівні відзначити День Героїв, впроваджений воюючою Україною у 1941 році. Без тиску вулиці, за власною ініціативою у своїй державі.

Зі зверненням про це майже рік тому Рада звернулася до ОП. На доручення оцінити ініціативу всі державні інституції висловилися схвально: Український інститут національної пам'яті, Мінкульт, Міністерство Ветеранів… Але віз і нині там, бо Ірина Верещук запропонувала розглянути це питання після Перемоги у війні…

Прикро, коли маючи славетну історію, ми її відкладаємо, не користуємося нею. Але вода камінь точить. Дякую ГУР та багатьом інституціям які відзначили це свято, не чекаючи нічого. Дякую колегам з Ради, які стоячи вшанували виступи з закликом відзначити День Героїв 2024. В якому поєдналися Паша і Євген, Рома і Степан, Макс і Микола ...Всі наші Герої. Бо вони живі, поки ми їх пам'ятаємо.

🇺🇦Вірю, що 23 травня День Героїв буде відзначатися по усій Україні офіційно. Робимо все для цього.

Товариство!
На «Невидимий щит» залишилось зібрати всього 3% від необхідної суми!

І ми добряче посилимо засобами РЕБ підрозділи НГУ!!!

Прошу добити збір донатами просто зараз:

📌Mono: https://send.monobank.ua/jar/28P8bVTxuq
📌Приват: https://prytu.la/shield-lp
📌Волонтерська картка:
5168 7420 6353 7207
📌Інші рахунки: https://prytulafoundation.org/about/projects/actual/invisible-shield

А також не знехтуйте можливістю задонатити на цей збір свої бонуси в застосунку WOG PRIDE.

Дякую!!

Щодо позиції віце-прем'єр-міністра Ірина Верещук щодо Дня Героїв. Публічне вибачення.

Пані Ірина стверджує що я ввів в оману суспільство, назвавши її відповідальною за рішення ОП перенести розгляд питання на після війни.

Хронологія дій наступна:
- Верховна Рада України направила запит до Офісу Президента ще минулого року з пропозицією розглянути можливість відновлення Дня Героїв, для вшанування загиблих героїв України, впровадженого 1941 р
- ми, як ініціативна група, отримали позитивний відгук від різних інституція, нижче приклад від Мінветеранів;
- рік ми не чули жодної інформації тому запитали в ОП. Звідти прийшла відповідь що відповідно до листа пані Ірини Верещук, яка цитує позицію Мінветеранів справу варто розглянути після війни
- в квітні ми направили лист, але скоріш за все з технічних причин, а не вини Мінрінтерграції не отримали відповіді.

Я цілковито погоджуюся, що коректніше було б говорити про позицію пані віце-прем'єрки базовану на листі Мінвету. Вибачте, приписав вам слова, які ви цитували.

Помер засновник «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко

Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило про смерть засновника та голови агентства Олександра Мартиненка в Києві у вівторок. Йому було 63 роки.

Світла пам’ять і подяка за якісне висвітлення інформації про Україну та світ. Професіонал, якого дійсно бракуватиме.

Тиск на Укрінформ. Що відбулося?

🔹На «Українській правді» вийшов великий матеріал про видання Укрінформ. Його автори Ангеліна Страшкулич та Роман Кравець розповідають про тиск на редакційну політику Укрінформу. В листопаді державне інформаційне агентство очолив Олексій Мацука, який, за словами авторів та співрозмовників, був ставлеником офісу президента.
🔹З появою нового керівника в Укрінформі почали з’являтися непрозорі натяки стосовно того, як висвітлювати ті чи інші події. Простіше кажучи, темники. Серед них: не поширювати в соцмережах агентства контент Валерія Залужного, не ставити відео зі сторінки Сергія Наєва тощо.
🔹Ці події збіглися по датах із кейсами Юрія Ніколова та Bihus.Info. Група журналістів зустрілася з послами країн G7 в січні, аби в неформальному колі з’ясувати, що відбувається. Уже тоді представниця Укрінформу (не з крила Мацуки) емоційно розповіла про цензуру у виданні.
🔹Багато журналістів не погодилися працювати так, як їм скажуть. Моя повага і подяка за те, що тримаєте честь професії. Чимало крутих медійників були змушені залишити Укрінформ через незгоду працювати в таких умовах.
🔹24 травня Укрінформ отримав нового керівника, щоправда в.о. Ним став полковник Сергій Череватий. В матеріалі УП його характеризують так: «кандидатура полковника Сергія Череватого – найкраща з-поміж усіх існуючих. Він – військовий, який звик виконувати накази і не обговорювати їх».

Моя позиція: будь-який тиск на ЗМІ є неприпустимим. Готую відповідні звернення до Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Генпрокурора. Ті, хто причетний до «темників» та спроб вбити незалежну журналістику, мають нести за це відповідальність.

Можливий тиск на Укрінформ можна трактувати як «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»

Зараз ми можемо тільки припускати, хто є кінцевим замовником появи «рекомендацій» в Укрінформі. Ці «рекомендації» можна охарактеризувати як спробу впливу на формування журналістської позиції.

Є стаття 171 Кримінального кодексу, яка фактично покладає відповідальність на тих, хто перешкоджає незалежній діяльності журналістів. Наразі є всі підстави вважати, що факти з матеріалу Української правди відповідають цій статті. Повага тим журналістам, які не користувалися так званими «рекомендаціями».

Регулярно комунікую кейс Укрінформу в медіа, сьогодні зранку включався в ефір «Радіо Свобода». Повний запис ефіру доступний за посиланням.

🇺🇦Україна повернула 75 людей додому

Відбувся обмін полоненими, в результаті якого 75 українців повернулися на рідну землю. Це воїни ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники і четверо цивільних.

Слава нашим захисникам і подяка всім, хто працює над обмінами!

29 журналістів усе ще незаконно перебувають в російських тюрмах. Маємо зробити все, аби звільнити їх.

Зауважимо, що хоч і наука цього не пояснює, але вихідні завжди минають швидше, ніж будні дні.
Уже завтра дедлайн набору учасників на Програму від «Навчай для України».

Про етапи відбору, школи, шлях учасників, їх особистий досвід, а також записи етерів формату запитання-відповідь — шукайте та переглядайте на нашій сторінці у публікаціях нижче.

Деталі про Програму та форма реєстрації на участь — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/

Чекаємо ваші заявки до 2 червня 23:59 🤘🏻