Кременчуцький льотний коледж на Полтавщині оголосив тендер на закупівлю навчального вертольота Schweizer 300CBі (або еквівалента) вартістю 16 млн грн.

Вертоліт має бути двомісним, не старшим за 2005 рік, оснащеним сучасними системами управління, навігації та безпеки. Його використовуватимуть для підготовки пілотів. До технічного стану й документального супроводу висуваються жорсткі вимоги, зокрема наявність сертифікатів США або ЄС та підтвердження легального імпорту.

Поставка має відбутися до 31 липня 2025 року. Це вже друга спроба закупівлі подібного обладнання — у 2023 році планували придбати гелікоптер за понад 11 млн грн.

У Кременчуці група осіб здійснила напад на військовослужбовців районного ТЦК та СП під час заходів оповіщення.

Зловмисники застосували перцевий балончик, травматичний пістолет і пошкодили автомобіль. Двох нападників затримано, решту — розшукують.

Слідство перевіряє, чи мали вони зв’язок із російськими спецслужбами.

Це не перший подібний випадок у регіоні: у березні місцевий житель поранив військового ТЦК з травматичної зброї, коли той намагався перевірити документи. Правоохоронці затримали підозрюваного.

Відео 📹: @h_kremenchug

У Лубнах затримали директора комунального підприємства за підозрою у хабарництві з елементами вимагання.

За даними слідства, посадовець отримував щомісячні незаконні платежі від підприємця за користування приміщенням громади без офіційного договору чи аукціону. Йдеться про перекази на суму 5 тис. грн у січні та лютому, а також 15 тис. грн готівкою в травні, під час передачі яких чоловіка затримали.

Наразі він під вартою, з альтернативою застави понад 60 тис. грн. Подія — частина ширшого контексту кримінальних правопорушень у регіоні, зокрема нападу на військових у Кременчуці та розслідувань щодо розтрати бюджетних коштів у Полтаві.

Повне відео сутички із працівниками ТЦК у Кременчуці

У Полтаві планують доповнити державну програму «ВідновиДІМ» новою міською ініціативою щодо компенсації витрат на відновлення житла, пошкодженого внаслідок війни. Обидві програми мають спільну мету — допомогти постраждалим співвласникам багатоквартирних будинків, однак мають суттєві відмінності у механізмах фінансування, обсягах робіт та умовах для мешканців.

Державна програма «ВідновиДІМ» передбачає 100% компенсацію вартості аварійно-відновлювальних робіт з обмеженням у 8,8 млн грн на об’єкт. Ключова умова — наявність ОСББ. Програма дозволяє мешканцям отримати аванс (70%) на початок робіт, що мінімізує фінансові ризики та потребу в кредитуванні. Ця модель вже була успішно застосована в Супрунівці.

Міська програма, яку планують ухвалити найближчим часом, дублює основні положення державної, але розширює сферу покриття: крім аварійного ремонту, дозволяє компенсувати витрати на енергоефективні заходи (утеплення, нові інженерні мережі тощо). Компенсація становитиме 99,99% від вартості робіт, а 0,01% залишають ОСББ, аби уникнути юридичних обмежень щодо «нецільового використання коштів». Проте міська програма вимагає попереднього виконання робіт коштом ОСББ, і лише після цього передбачає компенсацію. Якщо підрядники відмовляться працювати в борг, ОСББ доведеться звертатися до банку за кредитом.

Ситуація ускладнюється тим, що мешканці найбільш зруйнованих будинків на вулиці Баленка (№5, 7, 7а), незважаючи на неодноразові пропозиції міської влади, не створюють ОСББ. Це блокує для них можливість скористатися будь-якою з програм. Люди побоюються необхідності брати кредити, що частково пов’язано з браком чіткої, покрокової комунікації від органів місцевої влади. Замість роз’яснень мешканці отримують загальні дописи в соцмережах, що лише підсилює недовіру.

Під час обговорень міська влада запропонувала два варіанти: відновлення через управління капітального будівництва або участь в одній із програм (державній або міській) через створення ОСББ. Перший варіант має ризики затягування строків та завищених кошторисів, другий — дає більше гнучкості, але вимагає ініціативи від мешканців.

З огляду на ліміти, два з трьох будинків на Баленка потенційно можуть відновитися за державною програмою без кредиту. Найбільш зруйнований будинок №7 — або потребуватиме кредиту, або ремонту через управління капітального будівництва.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повторно оголосило конкурси на управління арештованим майном, яке раніше належало російському генералу Валерію Капашину — зокрема, приміщеннями в центрі Полтави.

Цього разу участь у конкурсі взяли дві компанії: одна — пов’язана з охоронною групою «Антарес», інша — ТОВ «ЗАВ-Полтава», підконтрольна колишньому прокурору Полтавщини Андрію Миронову. Він уже управляє торговим центром «Злато місто», що також належав Капашинам.

Мета конкурсу — знайти управителя, який запропонує найменшу частку від орендного доходу собі, а решту передаватиме державі. Наприклад, при пропозиції у 100 тис. грн компанія залишає собі 10%, а 90% — перераховує до бюджету.

Цікаво, що очікуваний дохід від майна, порівняно з квітнем, зменшився — зокрема, дохід від ресторану «Лілея» впав у вісім разів. Серед нових претендентів:
• «ЗАВ-Полтава» (управляє і «Злато місто») — подала мінімальні ставки від 10% до 22%,
• «Воєджер Плюс» (пов’язана з «Антаресом») — заявила фіксовану частку 30%.

З огляду на аномально низькі ставки, виникає підозра, що компанія «ЗАВ-Полтава» може діяти в інтересах родини Капашина. Якщо вона виграє конкурс, то фактично майно залишиться під контролем наближених осіб, хоч юридично — у межах закону. Держава формально отримає частку прибутку, але суть управління активами може залишитися незмінною.

У 2025 році ремонт зсувонебезпечної дороги-серпантину на вул. Паїсія Величковського в Полтаві, що веде на Монастирську гору, не відбудеться — через відсутність повноцінного фінансування та затвердженого плану поетапних робіт. Попри наявність проєкту, на рахунках Управління ЖКГ є лише 2 млн грн — сума, якої вистачає виключно на оплату проєктних робіт.

Містобудівна комісія навесні 2025 року пропонувала перерозподілити 13 млн грн для перенесення інженерних мереж — критичної передумови для відновлення дороги та підпірної стінки. Проте міськрада не затвердила навіть цю поетапну модель. Згідно з офіційною відповіддю УЖКГ, оголосити тендер можна лише за наявності повного фінансування або погодженого поетапного підходу — жодного з цього наразі немає.

Мешканці Монастирської гори продовжують жити в умовах транспортної ізоляції. Хоча влада подала заявку на фінансування через державну платформу DREAM, комунікація з громадою після презентації проєкту фактично припинилася. Реалістичний сценарій на 2025 рік — визначення підрядника та старт підготовчих робіт, за умови появи коштів.