💼 В Україні скасують деякі регуляторні вимоги до бізнесу

Учора уряд скасував 63 регуляторні акти. Це дозволить бізнесу зекономити понад 400 млн грн, але головне 一 безліч робочого часу.

👉 Про один із прикладів — скасування свідоцтва національного фільму — написав наш старший економіст Володимир Ланда.

«Скасування свідоцтва національного фільму номінально зекономить бізнесу лише 0,3 млн грн. Але як фільми мали отримувати цей статус?

1. Треба було набрати визначену кількість балів, залежно від кількості акторів, операторів, режисерів монтажу, наявності студії та продюсера.
2. Довести, що ці люди – громадяни України. Якщо в українському фільмі гратиме Леонардо ДіКапріо – балів це йому не додасть.
3. Довести, що більша кількість знімальних днів також була в межах України.

Для мультфільмів — окрема система балів за авторів ідеї, композиторів і художників-розкадровників. Для неігрового кіно — ще більше нюансів.

Щоб отримати свідоцтво, потрібно було подати заяву встановленого зразка, додати інформацію про кар’єру продюсера, копії паспортів усіх причетних, розрахунок балів, фільмокопію, а якщо у фільмі є іноземна мова — ще й рішення Ради з державної підтримки кінематографії. Це все регулювалося наказом Держкіно відповідно до закону «Про кінематографію». 

І тут раптом виявилося, що усе це непотрібно. І ще непотрібні 62 схожих історії від погодження санітарних зон водних об’єктів до дозволів на заняття народною медициною.

Тому, на жаль, цей пост не про кіно».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи треба підвищувати податки, щоб зберегти фінансову стабільність?

Під час останніх Spring Meetings у Вашингтоні українська влада та МВФ обговорювали можливі фіскальні зміни з 2026 року — підвищення ПДВ, прогресивний податок на доходи та «податок на розкіш». Основний акцент — боротьба з тіньовою економікою, зокрема зловживання спрощеною системою оподаткування.

В останньому Меморандумі з МВФ Україна підтвердила намір провести податкові реформи згідно з Нацстратегією доходів, включно з реформою спрощеної системи. Підвищення основної ставки ПДВ залишається потенційним джерелом додаткових надходжень на випадок непередбачуваних обставин.

👉 Чи зможе бюджет обійтись без підвищення податків? Та чи готова Україна до восьмого перегляду програми? Обговоримо це з партнерами RRR4U під час онлайн-дискусії.

Подія пройде 28 травня о 15:00 на платформі Zoom. 

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

🇺🇦 Чому Київ неефективно використовує свої доходи?

До дня Києва запросили на подкаст підприємця та засновника громадської організації «Офіс трансформації» Максима Бахматова поговорити про економіку столиці. 

Зокрема про те, як Київ витрачає свій бюджет та чому маючи понад 100 мільярдів гривень на рік, місто досі не здатне завершити ключові інфраструктурні проєкти. 

Декілька цікавих моментів:

💸 Бюджет і профіцит

Київ щороку недовикористовує мільярди гривень — наприклад, у 2023 році 14 мільярдів були перенесені на наступний рік, бо не встигли «освоїти». Велику частину бюджету витрачають в останні тижні року, часто поспішно і неефективно.

Через відсутність стратегії, немає чітких планів і пріоритетів, які дозволили б планово інвестувати в інфраструктуру, а не "згадувати" про проблеми в листопаді.

🚽 Каналізація з 50-х років

Основна каналізаційна інфраструктура Києва — Бортницька станція аерації — перебуває в аварійному стані з 2011 року. Це система, що обслуговує до 5 млн людей у столиці та області. 

У 2015 році уряд Японії надав Україні $1,1 млрд (кредит під 0,2% на 40 років) на її реконструкцію. За 10 років місто не змогло реалізувати проєкт — навіть не розпочато повноцінних робіт.

🚇 Метро на Виноградар

Будівництво гілки метро на Виноградар триває з 2018 року. На проєкт уже витрачено 6 млрд грн, з яких 4 — аванс у 2018 році. Частину коштів поклали на депозит, з якого згодом зникло 140 млн грн відсотків.

У 2023 році бюджет проєкту збільшили до 23 млрд грн, однак гілка досі не добудована. Бахматов додає, що вартість будівництва — $151 млн за кілометр і це дорожче, ніж у Шанхаї. 

🚌 Ринок маршруток
Київ щороку втрачає 4–10 млрд грн у готівковому обороті, який крутиться в маршрутках. У Житомирі можна оплатити проїзд карткою, а в Києві — досі лише готівкою. Це не технічна проблема, а політичне небажання змінити модель.

🏗 Хаотичні забудови

У Києві — особливо в центрі — масово з’являються незаконні прибудови. Немає системного переліку історичних обʼєктів, що потребують охорони. Власники будівель свідомо не ремонтують памʼятки, сподіваючись, що ті розваляться — щоби потім звести щось нове.

«У Львові ви не побачите жодної незаконної забудови в історичному центрі. Бо мер сказав: “Я не хочу такої забудови”. І все. Депутати, може, й хотіли — але він не хоче. І за 20 років там нічого потворного не з’явилось», 一 пояснює Максим Бахматов.

🎧 Слухайте наш спільний з Громадським радіо подкаст "Що з економікою?" на усіх подкаст-платформах та дивіться в YouTube.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграцію

Що ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?

👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.

1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.

«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.

Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.

2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.

Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.

Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.

Продовження у коментарях 💬

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Свіжа інфографіка від Visual Capitalist з Україною в центрі уваги

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️Центру економічної стратегії – 10 років!

З 2015 року ЦЕС працює над тим, щоб досліджувати, рахувати та пояснювати, що відбувається в економіці.

Ми вдячні вам за довіру до нашої експертизи та участь у дискусії щодо економічного сьогодення та майбутнього України.

З нагоди нашого десятиріччя ми оновили лого, зробивши його більш лаконічним і динамічним. Також ми оновили дизайн сайту — він став ще зручнішим та виразнішим, обов’язково зайдіть подивитися.

🫶 Дякуємо, що ви з нами!

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«До сценарію перемир’я ставимось як до позитивного сюрпризу»

Переказуємо допис Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці наглядової ради ЦЕС про те:

▪️ Чому українська економіка вичерпала перспективи зростання
▪️ Що робити бізнесу в цій ситуації
▪️ Чому євро поки що не замінить долар

«Традиційно обговорили перспективи економіки з колегами «по цеху» на конференції Forbes Ukraine. Що мала сказати з цього приводу.

Практично вичерпались джерела економічного зростання, які дозволили економіці України зрости на 5,5% в 2023 році і на 2,9% в 2024р. Ці два роки зростання були частковим надолуження втраченого 一 відновлення віри в себе, пристосування до умов війни та поновлення доступу до морських портів (окрема подяка ЗСУ).

Вітчизняний ВПК може стати новим рушієм економічного зростання, якщо отримає достатньо фінансового ресурсу. Проте, в «цивільній» частині економіки треба шукати нові джерела розвитку. При чому в умовах дефіциту ресурсів, в першу чергу людського капіталу, який залишиться з нами ще багато років, а також в умовах руйнування виробничих потужностей і інших військових ризиків.

👉 Що робити бізнесу в цій ситуації 一 підвищувати продуктивність праці через АІ, технології, діджиталізацію, освіту свою і працівників.

Щодо можливого перемир’я, ми на нього сподіваємось, тому розробляємо економічні прогнози в двох сценаріях. Але в повсякденному житті має сенс орієнтуватись на сценарій продовження війни, а до сценарію перемир’я ставитись як до позитивного сюрпризу.

Позитивного, оскільки за нашими оцінками перемир’я сприятиме прискоренню економічного зростання завдяки покращенню очікувань, частковому поверненню воєнних мігрантів та євроінтеграції. В той же час, фіскальний стимул згорнеться тільки частково, адже нам потрібно буде тримати чисельну і добре озброєну армію.

💶 І наостанок, в українському інформаційному просторі наразі приділяється забагато уваги переходу на євро. Не варто очікувати, що долар вже завтра втратить свій статус основної валюти.

Цей статус підтримують розвинені фінансові ринки США, глибина яких в рази переважає глибину ринків будь-якої іншої країни, та домінування долару в світовій торгівлі (близько 80% свіфт транзакцій).

Також не варто очікувати різкої відмови Нацбанком від долара і переходу на євро. НБУ достатньо добре комунікує, що вони тільки аналізують і опрацьовують це складне питання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція, ймовірно, сягнула свого максимуму і сповільнюватиметься надалі — НБУ

👉 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та пояснив, що відбувається з цінами:

▪️ Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.

▪️ Надалі інфляція поступово сповільнюватиметься
Улітку інфляція почне знижуватися та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.

▪️ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість.

▪️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалось.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram