суми

у мовчання та оніміння
нема статі

адже що скажеш
коли не вперше
зло в холоднокровній агонії
здійснює злочин за злочином
немов волосинами на голові
їх перелічує

котам сьогодні не змивається
кров із шерсті —
вони теж документують
ординські дії

а тим часом в Єрусалим
входить подоба месії
котрому до ніг кидають
керовані ракети та авіабомби

13.04.25

Юрій Ліщук

#поезія #ЮрійЛіщук

все ще триває збір і вашу ненависть можете конвертувати у валюту тут

друзі, а ми нагадуємо, що в нас триває збір на кейсеваки для "Азову"!

ми зібрали вже майже половину, але нам потрібна допомога. будемо дуже вдячні за ваші гроші та репости. віримо, що ця сума є цілком досяжною для творчої спільноти!

ЗБІР НА MEDCRUISER ДЛЯ "АЗОВУ"

а поки ви донатите – ми вже стали корпусом🔥

❗СТВОРЕНО 1-Й КОРПУС НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ «АЗОВ»

В рамках реформи управління Сил оборони, на основі 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» було створено нове оперативно-тактичне з'єднання у складі НГУ.

До складу 1-го корпусу «Азов» увійшли:

▪️1-а президентська бригада оперативного призначення «Буревій»;
▪️12-та бригада спеціального призначення «Азов»;
▪️14-та бригада оперативного призначення «Червона Калина»;
▪️15-та бригада оперативного призначення «Кара-Даг»;
▪️новостворена 20-та бригада оперативного призначення «Любарт».

На відео — звернення командира 1-го корпусу НГУ «Азов», полковника Дениса «Редіса» Прокопенка, та командирів бригад, які ввійшли у склад корпусу.

Друзі, долучаюся до команди Renie cares у зборі на «птахів» від dotyk.platform для підрозділу випускниці УАЛ!

Ця історія про дівчину, чий дім окупований з 2014 року. Вона пройшла нелегкий шлях переїзду й становлення, врешті обравши боротьбу. Боротьбу за рідну Донеччину, за з дитинства знайомі місця, за своїх людей.

На жаль, зараз до її рідних вулиць можуть дістатися тільки птахи. Але не лише ті, про яких ви подумали...

Разом з вами ми зберемо кошти та закупимо «птахів», що захищатимуть небо Донеччини:
- комплекси БпЛА «Валькірія» для розвідки;
- комплекси БпЛА «Дартс» для знищення.

Ціль нашої команди: 500 000 грн.
🦅 Моя ціль: 5 000 грн.

Покликання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/5ZSfrJTLAe

Зробімо так, аби додому поверталися не тільки птахи, а й ми.

***
третього дня
він лежав
притиснувши коліна до грудей обійнявши їх
повіки його відкрилися
вуха його почули
як відповзає камінь з гробниці

сонце сліпило очі
спека гноїла рани
в повітрі стояв сморід паленого м'яса
втоми та
жалю

по рації передали ракетну небезпеку
вони ще не знають –
не свято це а
початок відліку до апокаліпси

Маріє
Іоанно
Саломіє
Маріє
жінки не йдіть до мене із вашим миром
хіба ви не знаєте
що то лише для померлих?

20.04.2025

філософська суперечка
cogito ergo sum
сказав Рене

credo ergo sum
заперечив Сьорен

morio ergo sum
засміявся бог

22.04.2025

cogito ergo sum — я думаю, отже я є
credo ergo sum — я вірю, отже я є
morio ergo sum — я помираю, отже я є

***
пам'ять
залишиться тут
серед голих дерев які навесні
зацвітають останніми
пам'ять
залишиться тут
за спаленими мостами
якими я добирався сюди
пам'ять
залишиться тут
цегляним будинком над
порозкиданими костями інших незнаних нами

і в тому будинку —
ми

ми — смак вранішньої чорної кави з двома чайними ложками поту
ми — смак вечірнього білого вина з кислинкою твого міжніжжя
ми — смугаста тінь жалюзі на тілах під час заходу сонця
ми — відстань
та її скорочення

в лабіринті спогадів
нитка веде на початок
нею зашитий вхід

пам'ять
залишиться тут
зерном на полях із бетону й заліза
стеблом проросте
на теплі

02.05.2025

зрілість
коли хочеться говорити про життя
раніше я міг би сказати щось на кшталт:

місяць за місяцем переплелись воєдино
рухи та статика сни і видіння
складно розгледіти сенси за хвилями диму
легко життям йти всліпу як іти полем мінним

але зараз я краще скажу:

життя
це струна
натягнута на кленовому грифі
гостра крихка розлаштована
але звучить

коли хочеться говорити про війну
раніше я міг би сказати щось на кшталт:

війна — це про різні рідини у їх співвідношенні
трохи слини а крові та поту побільше
війна за тобою біжить із санітарними ношами
доки ти роздивляєшся небо й вигадуєш вірші

але зараз я краще скажу:

я ніколи не бачив обпалену кістку
до сьогодні

коли хочеться говорити про кохання
раніше я міг би сказати щось на кшталт:

серед неписаних мною чужих сторінок
серед розкиданих літер
я все одно чую твій лагідний крок
як птах чує вітер

але зараз я краще скажу:

коли в потязі відкриваю вікно
відчуваю запах твоїх поту й парфуму
тягнуться за мною вже кількасот кілометрів

02.05.2025

Вітаємо, друзі!
Раді повідомити, що дуже скоро відбудеться наш другий літературник, куди вас і запрошуємо🖤

Дата: 31.05.2025
Час: 18:30
Місце: Київ, вул. Верхній Вал, 62 (книгарня-кав'ярня "Закапелок")

Читатимуть:
Єлизавета Тіточка
Даймонд Сраний
Катерина Балашова
Ада Єлагіна
Максен Кушнір
Юля Свириденко

Модераторка: Богдана Коваленко

Якщо ви плануєте прийти — заповніть будь ласка цю форму (кількість місць, на жаль, обмежена до 35).

Чекатимемо на вас!

Майже пів року не писались оповідання
Одне все ж народилося

Вчора охопило нестримне бажання перекласти вірш Вілфреда Оуена, рядки з якого я свого часу використав як епіграф до одного з власних віршів.

Чим довше думав над перекладом, тим більше розкривалась глибина поезії. Наприклад: Оуен використовує ім'я "Abram", а не "Abraham". Аврам в його поезії так і не отримав другого ім'я, бо ж не виконав заповіту, вбивши свого першого нащадка.

Власне, сам переклад (оригінал в коментаріях): ⬇️

Притча про старого та юнака
Тож встав Аврам, дров порубав й пішов
й вогонь взяв із собою, взяв й ножа.
Коли удвох перебували разом
Первíсток Ісаак сказав: мій Батьку
приготування тут, вогонь й залізо,
та де ж овечка на всеспалення?
Тоді Аврам мотузом юнака зв’язав,
скопав там парапети і траншеї,
дістав ножа, щоб заколоти сина.
Аж ось! з небес його окликнув янгол,
сказав: не накладай же рук на хлопця,
нічого не вчини йому. Дивись:
баран застряг рогами в чагарах;
тож замість юнака забий барана пихи.

Але старий не захотів й зарізав сина,
а потім — пів Європи з її сім’ям.

Вілфред Оуен
переклад з англійської

Переклав ще один його вірш. Оригінал в коментарях.
Загалом, якщо буде натхнення, то маю намір перекласти більше його поезій. Але мені дуже важливий ваш фідбек щодо перекладу (можна і в коментарі і в особисті)!

Dulce et Decorum Est
Скоцюрблені, як жебраки попід мішками,
Криві, в багно відкашлявшись матюччям,
Ми відвернулись від вогнів, які повзли за нами
І до спочинку стомлено пішли назустріч.
Солдати засинали на ходу. Хтось загубив чобо‌ти,
Але кульгали далі, взуті в кров, клишаво й сліпо.
Сп’янілі втомою; оглухлі до роботи
Натруджених сто-п’ятдесяток, що лягали слідом.

Газ! ГАЗ! Скоріш! — Нестяма спроб невдалих
Поспіти натягнути громіздкий шолом.
Солдати борсалися, падали, кричали,
Немов охоплені вогнем або вапном.

Крізь тьмяне скло й густе зелене світло,
Немов під морем зелені, я бачив як він тоне.

У снах перед моїм лицем безсилим
Він тягнеться до мене, давиться і тоне.

Якби ти теж міг у кошмарах звичних
Іти за возом, у який його поклали,
Дивитися у білі очі на обличчі,
Обличчі вішальника — грішного диявола.
Якби ж почув ти кров, яка при рухах
Хлюпоче й піниться з легень зогнилих
Безстидна немов рак,
Гірка, як жуйка
З гидких невиліковних ран на язиках невинних, —
О друже мій, тобі не стало б за велику честь
Казати дітям, спраглим слави в горі
Брехню одвічну: Dulce et decorum est
Pro patria mori.

Вілфред Оуен
переклад з англійської

​​#sin_poetry

🖐

Книжка "Привиди ляльок" вийшла! 🙌

Нещодавно відбулася надзвичайно зворушлива для мене подія!
Книжка віршів, про яку я давно мріяв і яку довгий час уявляв і задумував, таки побачила світ.

Збірка віршів, написаних упродовж 10 років — з 2015 по 2025.
Це знайомі обличчя ще з нашого раннього дитинства, коли ми тільки-тільки починали гратися в дорослих, не підозрюючи, що насправді означає оце «бути дорослими». Ці образи, немов привиди, досі навідують нас, часто нагадуючи про втрати й травми, які водночас вплинули на наше формування. Ляльки, які, здавалося б, створені для нас, як ідеал, а насправді за ідеальністю ховають у собі порожнечу, яку ми й досі не можемо заповнити.

Ця книжка — спосіб спілкування й карбування досвіду в слова, химерна подорож у глибини пам’яті й у закутки забутих снів.

«Дивна, несподівана і дещо тривожна метафорика, що нагадує то анімацію братів Квай, то фільми Веса Андерсона. Але «що відбувається» – це не риторичне питання, і метафорика тут аж ніяк не декоративна чи націлена на поверховий епатаж. Ці химерні символічні мікросюжети справді потрібно розлускати» — пише в післямові Остап Сливинський.

Книжку вже можна замовити на сайті «Сумної Вівці». 🐑
Через кілька тижнів збірку можна буде придбати в книгарнях.
Також можна замовити особисто в мене один чи кілька авторських примірників, усі кошти з яких підуть на FPV-дрони 🛸, які збираю і відправляю на проєкт «Social Drone».

Також хочу подякувати всім найдорожчим рідним і друзям.

Люблю вас і дякую за те, що ви є поруч.❤️

Сьогодні від російської атаки постраждало місце, де народився «Легіт».

Цієї ночі внаслідок обстрілу пошкоджень зазнав кампус Київського політехнічного інституту. Для нас це місце є особливим, адже частина команди журналу є студентками цього університету. Саме в стінах КПІ розпочався шлях «Леготу».

Допоможімо відновити зруйновані корпуси та гуртожитки університету. Долучайтеся до збору коштів на ремонт пошкоджених будівель. Також доєднуйтеся до чату охочих допомогти прибирати скло в пошкоджених будівлях.

Ми мусимо згуртуватися, щоб мати змогу творити й надалі. Бережіть себе та допомагайте іншим.

Ваш @lehit