Дивіться, я не знаю, як в інших навчальних центрах виходять з положення нехватки інструкторів. Зазвичай, ніяк. просто збільшують навчальні групи. Та формально заповнюють журнали, щоб для перевірки все було ОК.
В нас простіше. Умовно простіше. Бо всі офіцери, які заходять на посади викладачів, включно заступники начальника центра, комбата та начальників шкіл, проходили допідготовку за інструкторською програмою. Без цієї підготовки нема шансів зайти на посаду.
Всі польові ігроки. Або граючи тренери. Всі навчанні по одній програмі з інструкторами сержантами. І мають вміти більше.
Так от зараз, через велике навантаження не вистачає вогневиків. Тому в полі працюють всі. Нема інструктора, працює командир взводу, або роти. Не вистачає командирів - старші офіцери. По іншому ми не вивозимо.
Але ми даємо якісну підготовку. Ми не підходимо формально.
Але, проблема в тому, що ми вже на межі. Тому мене дивують переможні реляції поважних панів з генерального штабу з приводу підготовки. Зате дати можливість набирати інструкторів через відбір, це не обговорюється. Бо це ж треба конфліктувати з комбригами та комкорами.

В російському дроні знайшли лист - "перепиши цей текст від руки і відправ по пошті 10 своїм знайомим. Тому хто розірве ланцюг буде горе".
Ага. Щаз. Ніхєра.
Це окупанти відправили до нас ударний дрон з бойовою частиною 90 кілограм. Без усяких записок. Для того щоб вбити.
Не переплутайте.

Я розумію навіщо псевдоавторитетні ЗМІ пишуть старшилки-лякалки. Тому що РФ витратила сотні мільйонів доларів за 24 рік на формування в цих ЗМІ образу непереможного варвара. "воєвать вєчно", "зарусьсвятую" і таке інше. А планують в цьому році витратити ще більше. Хоча економіка тріщить так, що вже всюди чутно.
А ще тому, бо самі авторитетні (насправді ті хто в темі) ЗМІ про війну в Україні, вони або Українські (і це не марафон, якщо що), або тримають тут журналістів/репортерів. А не висмоктують аналітику з пальця.

Я розумію навіщо це РФ. Бо там реально очко в економіці, очко з виготовленням нової техніки, та й з живою силою не так все райдужно. Не кажучи вже про настрої. Вже якщо Н. Міхалков, каже що "була помилка сім'ї Ельцина привести чекіста до влади в надії, що все залишиться як було", то це ніхера собі набат. І РФ треба залякавши нас, вивести Україну на вигідні для них умови, поки там не почало все сипатися. Це теж логічно і закономірно. На війні, як на війні. "A la guerre comme à la guerre".

Але навіщо тисячі українців носять цю маячню, лякаючи себе та оточуючих, мені не зрозуміло. Носять, лякають. Лякаються самі. Хоча всі ці типу аналітики і новини не впливають ні на що крім травлення. Точніше нетравлення шлунка.
Чи після всіх цих псевдоновин чи псевдоаналітики, хтось пішов в сили оборони? Чи може прочитавши це все, виїхав з міста, ближче до західного кордону? Чи взагалі виїхав з країни?
Чи що було зроблено після того, як самі собі срачку з переляку влаштували на рівному місці? От в прикладному значенні? Дії які?
Крім розбитої і без того психіки.
Будь ласочка. Перед тим як непритомніти, або лягати в обморок, просто задайте в голос одне питання - щоби що? Ну, от навіщо лякатися? Страх це емоція раціональна. Вона про виживання. Тому допомагайте організму виживати, а не руйнуйте його страхом. Лякайтесь тоді, коли це має значення саме для вас, тут і зараз. А не взагалі. Бо переляканим капєц як важко жити.
Нічого від цього не зміниться. Ні після прочитання страшилок, ні після переляку.
Не робіть собі нерви. Краще чимось корисним займіться.

В навчальних центрах, існує таке тотальне наїбалово, як "збільшення укомплектованості інструкторсько-викладацьким складом за рахунок внутрішнього переміщення".
Це умовно кажучи, сьогодні ти розумово відсталий підсобний робітник на кухні, а через тиждень, наказом по частині тебе переводять в інструктори. Навіщо це робиться?

Бо в нас є головне управління доктрин та підготовки в генеральному штабі. І вони свою продуктивність показують главкому у відсотках жирів в молоці. Як показник роботи - збільшення укомплектованості інструкторським складом навчальних центрів.
Спочатку вони пишуть гнівні накази - збільшити комплектування ІВС до 80-85% за два-три місяці.
Ну тобто, десь взяти ще третину інструкторів. Нізвідки. Бо по перше треба знайти людей, по друге навчити. А це місяців 6-8 з стажуванням. При чому з бойових бригад, кращих не відпускають.

Якщо подивитися на сьогодні БЧС по навчальним центрам, то там досить пристойний відсоток комплектування інструкторами. А на ділі? По 1-2 інструктори на 25-30 рекрутів. Інші в охороні, в забезпечені, в нарядах.
При чому це самі поважні пани кажуть типу "ми знаємо що з бригад людей не дають, тому шукайте за рахунок внутрішнього переміщення".
А ще на інструкторський склад, заборона на примусове переведення в бойові бригади. Тому начальники центрів, записують в інструктори всіх, щоб зберегти підрозділи забезпечення.
По паперам в усіх навчальних центрах, охуєнна кількість інструкторів. І ГУДІП згідно цієї кількості насипає туди рекрутів на БЗВП. А по факту там вдвічі - втричі менше інструкторів. З яких частина сумнівної якості. А людей насипають згідно цифрам які подали на верх.

При чому, наприклад мені не зрозуміло - чому не зробити "внутрішні переміщення" в межах КСВ, наприклад?
Коли комбриг отримує наказ відновити втрачені позиції, то керуючись "необхідністю, та важкої тактичною обстановкою", в піхоту можуть відправити всіх. І водіїв і кухарів. Не питаючи начальника логістики, чи схвалює він це рішення.
А от на інструкторів вчитися та проходити відбір, то комбриги упираються.

В нас реальна катастрофа з інструкторами в навчальних центрах. За останні кілька місяців вона погіршилась. Навантаження на інструкторів росте, а кількість робочих інструкторів скорочується. Навчальних центрів, які можуть якісно готувати інструкторів нема.
А відсоток жирів в воді, з якогось дива росте.
Зате по паперам, які поважні пани з гудіпу носять на доповіді главкому, кількість інструкторів зростає прямо на очах.

І саме головне - ніхто не питає звідки? Загальна кількість людей в штаті не росте (а зменшується), псевдошколи підготовки інструкторів базового рівня, людей не випускають, а інструкторів більше стає.

Але, я так розумію, всіх все влаштовує? Ну, крім тих хто намагаються не найобувати і давати якісну підготовку. І самих рекрутів, яких не вчать.

Крім "пекельних" санкцій, дієво просто не продавати в білорусь картоплю та цибулю.
Жителі боліт розуміють тільки мову шлунку та холодильника. Зараз будемо спостерігати, як "співчуваючі" Україні типу дружні країни, стануть в чергу щоб накормити країну агресор.
А ще пропаганду на російському тб, як "вєлічіє расіі, пошатнулось із за проісков закулісья".
Асвабадітєлі хренові. Все рознести в пил і самим голодувати на руїнах. Національна ідея московії.

Зараз дуже потрібні піхотинці зі знанням іспанської мови. Всі мови важливі, але зараз треба носії іспанської саме інструктори.
Потрібні вогневики. Тактики. Такмеди. Інженери. Зв'язківці. Топографи. Пілоти. З реальними бойовим досвідом.
Бухать не можна. Погано відноситись до рекрутів не можна. Халтурити та пройобуватись не можна. Вигадувати відсебятіну "я геній, я так бачу" не можна. Зневага до колег та рекрутів - на вихід.
Відношення до людей має бути таким, яке ви хотіли б бачити до себе (БДСМ то не цей випадок).
Задача - навчити людину воювати. Знайти, підібрати ключик, достукатися до людини, щоб пробудити мотивація та бажання навчатися. почне навчатися - побачить результат, буде воювати. Доведено.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.
Передайте тим хто може бути зацікавлений.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

частина 1. Від безвихіддя змушений влізти в авантюру. Розуміючи, що моя кукла вуду стане ще більше поширеною та популярною
Але треба втримати рівень підготовки в 151 НЦ. Це дуже важливо.

Рівень нашої підготовки дуже високий і якісний. Як і умови для людей під час навчання. Від побуту, до організації занять.
Ми за визначений час, даємо більше не тому що ми дофіга геніальні і фахові (хоча це теж є і багато), а тому що в нас рекрути майже не чекають і не втрачають час. Не чекають транспорту, не чекають занять, та інструкторів, не чекають БК, не чекають їдальні.
З медиками хєрово, тому тут, да чекають((. Але ми не можемо клонувати фельдшерів. Прийдете - буде краще.

Для піхотинців, які мають досвід контактних боїв. Які відчувають, що вже майже сточили свій військовий фарт. Для тих хто виснажений, поплавлений і потребує відновлення. Для тих хто знає на собі і побратимах, чому погана підготовка на БЗВП це злочин.
Для тих, хто хоче змінити цю бісову систему безвідповідальності та тотального наїбалова, де ціна всьому життя людей.

Шукаємо кандидатів на інструкторів. З бойових частин. Будемо намагатися переводити.
Буду казати відверто і чесно. Це не схованка в тиловій частині. Це їбічно важка робота. З ранку до вечора. З великим навантаженням. Фізичним, ментальним та психологічним. З величезною відповідальністю.
Багато треба рухатись. Багато треба вміти. Інструктор це експерт в своїй дисципліні.
Інструктор повинен знати, вміти та обов'язково виконувати контрольні вправи БЗВП на відмінно. Це постійно перевіряється.
Тактична підготовка не легша і не простіша ніж вогнева.

На вогневій - шолом, броня обов'язково. До 15-20 км в день. В будь яку погоду. На тактиці не простіше. В середньому, наприклад інструктор тактик окопник, проходить разом з рекрутами 10-15 проходок по окопу. 2-3 повноцінних "навчальних" штурмів. 15-20 проходок з бойовою стрільбою. В броні, з максимальним погруженням в реальність. Гранати, такмед, евакуація, дрони. Якщо рекрута в лазертагі "вбивають" один раз, інструктора знову активують і він йде з групою до закінчення. Робота в урбанізованій місцевості та CQB не простіше.
Але це до біса важлива робота. Це сотні і тисячі людей, які зможуть виконати задачі і вижити. Це те, без чого ми не зможемо перемогти. Це те, що поверне віру в людяність рекрутів. Це те, що переверне світогляд наляканої та деморалізованої людини і зробить з неї впевненого бійця. Впевненого в собі. В зброї. В побратимі.

А тепер про складне та погане. Ми беремо на себе відповідальність, що кожен зарахований на посаду інструктора, буде інструктором високого класу. Прилаштуватися, полежати на посаді, напрягтися на 3 місяці, а потім їблувати не вийде. Постійний моніторинг і постійна оцінка (анонімна від курсантів). Коли стосується виживання та професійної підготовки, вони дуже відверті.

Ми пропонуємо бажаючим пройти відбір з трьох етапів. 16 діб індивідуальна підготовка на нашою методикою. 16 діб підготовка молодшого командира за нашою методикою. І підготовка інструктора базового рівня за нашою методикою. Потім стажування на посаді
Якщо людина проходить і йде на стажування - залучається до роботи інструктора.
Якщо людина не спроможна, не вміє або всяке інше, без образ, переводиться в підрозділи забезпечення та охорони, які нічим не захищені від переводів в бойові частини. В країна війна і інколи прилітає наказ старшого начальника "через голову" зранку, який треба виконати до вечора. На деякі переводи ми не впливаємо. Ніхто не впливає. Війна в країні.
Захищені категорії - інструктори. Зараз є пряма заборона на переводи ІВС.

Потім вихідний контроль, навчання в школах монополістах, де собі зробили монополію поважні пани з генерального штабу та птєнци Косінского. Там де будуть вчити теоретичним речам не розуміючи як то все працює на практиці. Без цього сертифікатів не дають, бо тоді не буде зрозуміло нахєра сотні полковників взагалі просиджують штані. Навчити нічому не навчать, але сертифікати дадуть. В нас не було випадків, коли б наші інструктори не пройшли ці курси.

Частина 2. З хорошого. Що ми можемо гарантувати.
Людське відношення. Гарні побутові умови. Навчання всьому що є в центрі. Здоровий колектив. Як мінімум на час навчання та стажування можливість відновитися.

Існує заборона на перевод інструкторів в бойові частини. Сьогодні існує. Що буде далі ніхто не знає.

Дуже багато людей, яких незадоволені тим, що їх перевели з бойових бригад в центр, а через рік, пів, півтора, без попереджень перевели в інші бойові частини. Це від нас не залежить. Інколи бувають ситуації, коли все це вирішується нагорі "квадратно гніздовим" методом. Болісним для нас всіх.
В нас перевелись люди з управління, бо не вивозять, коли ми збираємо та вчимо людей, вишукуємо, а потім, хуяк, якийсь полковник який ніколи не був і не буде в окопі, аби виконати розпорядження, не думаючи, забирає людей. Фахівців в піхоту.

Там де ми можемо, ми боремося за фахівців. "Хороший парєнь", "доброволець з 14" і таке інше, на жаль не професія.
Тільки фаховість.

Ми категоричні противники коли на посадах інструкторів тримають мазаних, зручних, потрібних. Бо задача НЦ не всиновлювати потрібних та заробляти гроші ховаючи в тилових частинах, а навчати людей для війни.
Оцінка якості підготовки - лінія бойового зіткнення. Ціна питання - життя або смерть.

Тому вибачте. Якщо ви себе вважаєте дохєра інструктором, або 10-20 років думаєте що є інструктором, може з'ясуватися, що це банальна завищена самооцінка.
Оцінювання кандидатів в інструктори, здійснюється за відпрацьованим механізмом. Там нема непрозорості, або відношення людина-людина. Фаховість і колегіальна оцінка.

Ми будемо намагатися переводити з інших частин після співбесіди. Будемо намагатися влаштувати відрядження на навчання з подальшим переводом до нас. Але під час війни, треба розуміти, що гарантувати можемо дуже мало.
Едине що ми гарантуємо, що в центрі будуть нормальні умови. Психологічна та фізична реабілітація.
Проживання в нормальних умовах або винаймання житла (після випробувального терміну).

Зараз дуже потрібні піхотинці зі знанням іспанської мови. Всі мови важливі, але зараз треба носії іспанської саме інструктори.
Потрібні вогневики. Тактики. Такмеди. Інженери. Зв'язківці. Топографи. Пілоти. З реальними бойовим досвідом.
Бухать не можна. Погано відноситись до рекрутів не можна. Халтурити та пройобуватись не можна. Вигадувати відсебятіну "я геній, я так бачу" не можна. Зневага до колег та рекрутів - на вихід.
Відношення до людей має бути таким, яке ви хотіли б бачити до себе (БДСМ то не цей випадок).
Задача - навчити людину воювати. Знайти, підібрати ключик, достукатися до людини, щоб пробудити мотивація та бажання навчатися. почне навчатися - побачить результат, буде воювати. Доведено.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.
Передайте тим хто може бути зацікавлений.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

"За даними The New York Times, Ілон Маск значно збільшив вживання наркотиків під час президентської кампанії 2024 року".
Та прямо, офігеть стресонув чувак. В мене аж сльозу пробило.
Це бляха муха, люди, які повчають нас, як нам треба жити, воювати, та бути більш розсудливими.
І ми тут в нашому режимі життя з 14 року, анексія Криму та війна а Донбасі, з гойдалками які влаштовувала РФ до 2019, з виборчими гойдалками 2019, та повномасштабкою, коли нам не давали жодного шансу на тиждень вперед, з трьома роками війни, найбільшої з 2 світової з переважаючими силами та ресурсами противника.
Я так розумію, для всіх цих геніїв та прагматиків, які розповідають як нам треба жити, просто не вистачило б наркоти на всій планеті.

Київ за три дні не вийшло.
Заблокувати морські порти, не вийшло.
Розбити енергетику, не вийшло.
Залишити Україну без тепла взимку не вийшло.
Вибити виробництво не вийшло.
За три роки повномасштабної війни, ядерна держава з перевагою у всьому, поки що лососнула тунця.
А сьогодні, росія втрачає авіацію яку могла б застосовувати для ядерних ударів.
Російські літаки горять на аеродромах «Белая», «Дягілєво», «Оленья» та «Іваново».

151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.

Це не особисто Драпатий нам збудував навчальний клас, укриття, та місце проживання в одному флаконі.
Розпоряджень від командувача КСВ, НГШ та ГК з цього приводу, десятки, якщо не сотні. Після кожної трагедії, як мантра - посилити захист, обладнати укриття, дотримуватись вимог і таке інше.
Це ми самі зробили, бо відповідально відносимся до загрози. І ще тому що знаємо, що ворог наш шукає. Ракетами.
А ще тому що в укриття не набігаєшся. Це виснажує людей, та втрачається дорогоцінний час на підготовку. А ще тому, що ми дуже цінуємо життя людей. І таких приміщень, у нас багато. Це відео писалось для того, щоб на ще одній локації зробити аналогічно.
І нам ніхєра не допомагали ні прямі старші начальники, ні старший орган управління. І це може і краще. Менше лізуть, менше заважають.
Ми просто сумлінно робимо свою роботу. Навіть в дрібницях. Бо нема зараз дрібниць.
Драпатий, як командувач, зробив все, щоб ми могли закопатися. Далі вже ми всі разом крутилися на пупі, щоб зробити це по людськи.
І не Драпатий повинен писати рапорти. Тим більше під час такої складної ситуації на фронті.
В нас тисячі офіцерів на похуях, бо знають що їм нічого не буде. В гіршому випадку відправлять в штаб ОТУ, або на КП якоїсь бригади. От з цим треба щось робити. Від них треба вимагати рапортів на стіл.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.

Якщо ми терміново не почнемо відключати мобільний зв'язок під час повітряних атак, робота бпла (та засобів доставки) ворога буде з кожним днем все ефективніше.
Ми намагаємось з одного боку засобами РЕБу задавити будь яку навігацію, а з другого даємо дві стійкі інтернет мережі для використання у цих же цілях.
Зараз всі бпла дальньої дії, оснащуються модулями, які хватаються за будь який супутник будь якої системи навігації. І ця задача постійно ускладнюється. І тут такий подарунок.

Росіяни ж не просто так глушать зв'язок під час наших атак. Це все працює тільки в комплексі.

Військові давно про це кажуть. Але лобісти "комфорту простих людей ((ТМ)", та рейтингів у владі упираються.

Просто час вже визначитись, що важливіше. За звичкою, на всіх стільцях одразу всидіти не вийде. Перекриття повітряного простору засобами реб, недостатньо ефективне при працюючих мобільних мережах.

Ок, дивіться, я не збираюсь нікого заспокоювати. Я просто поясню як це працює.
"Завдяки" телеграм каналам та всяким миттєвим оповіщенням від інтернет ділків, зараз єдине що працює - емоція.
Логіка, розрахунки, то все не працює. Тому якщо треба донести інформацію, треба емоція.

В нас дійсно є проблема (одна з проблем) з подавленням ворожих засобів доставки (бпла, каби, навіть ракети) через мобільний інтернет, який нівелює роботу РЕБ.
Представники повітряних сил постійно піднімають це питання. Але їх не чують. Тупо ігнорують. І замовчують проблематику.
Чому я написав не "Мобільний інтернет" а "мобільний зв'язок"? Тому що емоція. Тому що узагальнено простіше для розуміння.
І тому що про це треба говорити. І коли всі накрутять себе через можливу втрату голосового зв'язку, то відключення мобільного інтернету буде доволі прийнятним рішенням. Зараз кукли вуду вже зроблені і істерика почалась. Особливо серед "уставших ат вайни". вони зараз захищають своє "право" втратити рідних, але взнати про це онлайн через мобільний інтернет.

Проблема є і її треба вирішувати.
Ворожі дрони і засоби доставки використовують мобільний інтернет для корекції своєї траєкторії. Це не основний спосіб. Але дуже важливий. Зараз постійне удорожчання саме через пошуки нових каналів підтримки навігації та орієнтування. РЕБ не всесильна кнопка.
Є свої обмеження. Є свої горизонти. Багато технічних деталей. Але мобільний інтернет двох провайдерів, це дуже велика допомога ворогу. І якщо суспільство не дійде згоди до того, чим воно готове пожертвувати, то далі буде гірше і гірше. Бо ворог розвиває технології, а ми пассивно заради "комфорту" йому допомагаємо.
Провідний інтернет є. Вай фай нікуди не дінется. Зв'язок мобільний не обов'язково відключати. Поки що. Бо скоріше за все, з часом будуть відпрацьовані методи використання і самих веж мобільного зв'язку для визначення локаційного позиціювання.
Колись треба починати дорослішати. Це в першу чергу владу стосується, яка переймається рейтингами, а не військовою доцільністю.

А ті хто рахують, що мобільний інтернет (щоб повтичить в тєлєгу, бо "в укриттях поганий вайфай") важливіше ніж життя своїх же дітей, або членів родини, ну не знаю... До лікаря сходіть чи що...

І знову росіяни залякують що збираються вдарити по Українським містам ракетами, кабами та шахедами. Всім чим є. Аж от прямо цього разу усім усім. По усім цілям. Прямо знову удари "вазмєздія".
Це вже аж 1201 раз за 1201 день повномасштабки.
Кожного дня збираються. Кожного дня бьють.
А глобально 1201 день, просто отримують пизди. Хоча збиралися Київ за три дні.
І знову згадалося прислів'я. Російською правда, але це навіть краще
"Бабушка дедушку попугивала, а дедушка бабушку поёбывал".
От так і росіянці нас "попугівают"

Насправді, дуже приємно коли людина яка пройшла БЗВП в 151НЦ, каже про це. Бо зазвичай нас не дуже хвалять. Або мовчать, або...
Коли все гарно, то сприймається, як так і треба. Без розуміння того, скільки всього треба було зробити, щоб так вийшло.
Не менш приємна та несподівана реакція керівництва бригади. принаймні тих людей які відповідають за підготовку та адаптацію особового складу.
Коли рекрут прийшов з БЗВП і показав високий рівень за певними напрямками, які треба підсилити бригаді, командування не сховало це під килимок, не ввімкнуло режим "чік я в домікє", а вийшло на центр для того, щоб ми могли підтягнути фаховий рівень потрібних бригаді людей. Бо навчатися та переймати вдалий досвід, то не соромно. Соромно сидіти в своїй раковині і нічого не робити.
Війна динамічна. Підготовка теж.
Ну, а 151НЦ кращий.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО

Давайте ще раз.
Ще додам, що у зв'язку з масштабуванням потрібні молодші офіцери на викладацькі посади. Навчальні взводи, роти, циклові комісії.

Ми пропонуємо бажаючим пройти відбір з трьох етапів. 16 діб індивідуальна підготовка на нашою методикою. 16 діб підготовка молодшого командира за нашою методикою. І підготовка інструктора базового рівня за нашою методикою. Потім стажування на посаді
Якщо людина проходить і йде на стажування - залучається до роботи інструктора або викладача.
Якщо людина не спроможна, не вміє або всяке інше, без образ, переводиться в підрозділи забезпечення та охорони, які нічим не захищені від переводів в бойові частини. В країна війна і інколи прилітає наказ старшого начальника "через голову" зранку, який треба виконати до вечора. На деякі переводи ми не впливаємо. Ніхто не впливає. Війна в країні.
Захищені категорії - інструктори та викладачі. Зараз є пряма заборона на переводи ІВС.
Більше детальні умови за посиланням.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.
Передайте тим хто може бути зацікавлений.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

Питання незадоволеністю умов роботи/служби, керівниками і самою роботою стара як світ. Особливо враховуючи що ми і досі не можемо позбавитися совкого спадку коли цінили "безперервний стаж".
Більшість працює на роботах які не дуже люблять. Лають, скриплять, ниють вдома на кухнях і нічого не міняють. Ну, от таке воно життя не справедливе.

Служба у війську під час війни, це взагалі не про комфорт, та відношення начальника до особистості та особистих кордонів. Особливо коли ти мобілізований. Особливо коли ти стрілець.

Коли ми запрошуємо до 151НЦ, єдине що ми можемо гарантувати, це людське відношення, пристойні умови (як для війни) служби та проживання, під час служби або відрядження в центрі. І ми це говоримо коли люди звертаються на співбесіду.
Едина гарантія - робота в нормальному колективі в нормальних умовах поки це залежить від нас. За умов виконання вимог, які ми теж озвучуємо. Ми не можемо обіцяти або гарантувати що не буде переводів. Бо інколи ситуація від нас не залежить.
Відверто кажучи, я вважаю, що коли людина після року-двох "проживання" в норах та окопах, має можливість пів року або рік жити вдома, на білих простирадлах, то це не дуже й погано.

Переводи старшим начальником людей в інші підрозділи, це не випадковість і не покарання (зазвичай), а практика в будь якому війську за умов нестачі людей. І ніхто не питає начальника центра, або начальника школи. Прийшов наказ о 10 ранку з терміном до 20.00 цього ж дня і все. Треба виконувати.

Чи боремося ми за людей? Звісно боремося як тільки можемо. Десятки відмін і скасувань. По кожному фахівцю пишуться клопотання на скасування пункту наказу. Частіше це спрацьовує. Але треба розуміти, що річ йде про фахову конкурентність. Як би цинічно це не звучало. "Хороший парень", "активіст", "порядна людина" це не про фаховість в очах держави.

Ми чесно кажемо, що розглядаємо і навчаємо кандидатів на інструкторів. В нас це їбічно висока планка. От прямо капєц як. Така висока, що навіть через пів року, або рік роботи, за якийсь зальот, інструктор може піти в роту охорони або в війська.
Ми попереджуємо, що якщо людина не проходить на інструктора, вона буде переведена в роту охорони або в підрозділи забезпечення.
Якщо повезе, вона там буде служити завжди. Це не завжди від нас залежить. Не повезе, через кілька місяців може бути без згоди (і особистої і начальника центра) переведена у війська.

Важлива деталь - всі хто не проходять на інструктора з першого разу, мають можливість зробити це ще раз. І не раз. Бо ми розуміємо наскільки людина може бути виснажена, поплавлена і вимотана. Людині треба час на відновлення. Ми намагаємось цей час дати. В нас бували випадки, коли людина з третього разу "навчилась говорити" та тримати аудиторію. Хоча в полі, реально крутий практик штурмовик. Ми зважаємо на особливості людей і на їх стан коли вони приходять.

Але коли просто приходить "хароший парень" з піхоти, якого ми видираємо з центра сраки, а потім навіть не намагається розвиватися, сидить в роті охороні рік... А коли приходить наказ на переміщення людей, він незадоволений, що його не попередили та не дали час щоб знайти собі посаду через армію+

Ми про це попереджуємо. Єдине що ми можемо гарантувати - ПОКИ служить в центрі (при дотриманні правил та принципів центру), нормальні умови і нормальне відношення. І мені чомусь здавалося, що кожен місяць служби в Харкові, або Одесі, або під Харковом, після піхотного виживання на фронті, це як посмішка долі. Вибачте, але в реальності це так. Люди після піхоти кілька місяців відновлюються фізично і психологічно. Це війна.
Навчальний центр не про сховатися від війни та відсидітись. Це про те що треба так пахати, щоб користь від тебе була в рази, в сотні раз вище ніж в окопі.

Інструктори. молодші офіцери-викладачі. Фельдшери.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.
Передайте тим хто може бути зацікавлений.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

17 січня 2025 року Володимир Путін підписав закон про ратифікацію угод про стратегічне партнерство з Іраном. За ним Росія та Іран посилять співпрацю в оборонній сфері.
Договір посилює стратегічне партнерство між Росією та Іраном.

Ніч 13 червня 2025р. Армія ізраїлю "втягнула" по ядерці, керівництву армії, та ракетній компоненті Ірану.

Ранок 13 червня.
Тут посони з Ірану питають -"А Вова вийде?"

Якби Трамп не засцяв і допоміг Україні потужною зброєю, Українці зробили б з Росією приблизно те ж саме, навіть більш ефективно. І з меншими негативними наслідками для всього світу.
СРСР, а потім Росія, до речі, з 60 років минулого сторіччя обіцяли стерти США з лиця землі. На «Вашингтон», «ядєрний пєпєл» і таке інше.
І Нобелівська премія миру, була б взагалі без всяких обговорень)).
Але.. «якби» не існує.