Деякі події історії можуть залишати глибокі рани, які загоюються досі. Однією з таких є масова депортація кримських татар 1944 року. Цей злочин сталінського тоталітарного режиму скалічив долі понад двохсот тисяч людей, які мали тільки одну мрію – жити на своїй землі.
В очах радянської влади корінний народ Криму був «зрадником Союзу», за що його представників було вирішено примусово видворити з рідної землі. Тисячі кілометрів у невідомість супроводжувались голодом та холодом, а життя на чужині було нестерпним. Для багатьох таке випробування відстанню завершилось загибеллю…
Не дивлячись на те, що Радянський Союз змінив свою обгортку, просякнута імперським духом традиція видворення кримчан з півострова відновилась у 2014 році та продовжується донині.
Росія прагне, аби ми забули ці темні сторінки історії, бо знає: безпамʼятство гарантує безкарність, а безкарність призводить до більших злочинів. Тому так важливо, аби памʼять про цю трагедію не згасала.
>>Click here to continue<<
