Депутат від АдН Мооздорф знову на заході в росії — цього разу з путінським радником

Джерело: Russia Watch — Germany

Депутат Бундестагу від AfD Матіас Мооздорф, відомий своєю проросійською позицією, знову бере участь у заході, організованому близькими до кремля структурами.

Цього разу — на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. У програмі він значиться учасником панелі, яку модеруватиме радник путіна з культурної дипломатії Михаіл Швидкой.

Мооздорф, який з 2024 року має статус почесного професора в московській музичній академії імені Гнесіних, раніше вже брав участь у подібних заходах.

Наприклад, у 2023 році він виступав на дискусії про просування позицій росії за кордоном — разом із речницею МЗС рф Марією Захаровою.

Під час візиту в березні 2024 року він також зустрічався з іншим радником путіна — Антоном Кобяковим. Поруч із Мооздорфом тоді був і німецький менеджер культури Ганс-Йоахім Фрай, який також візьме участь у цьогорічному форумі.

Свою участь Мооздорф офіційно не коментує, зокрема й питання про джерела фінансування поїздки.

Водночас у самій фракції AfD його зовнішньополітична активність викликає дедалі більше незадоволення — він уже програв кілька внутрішньопартійних голосувань і втратив посаду речника з міжнародних питань.

У програмі форуму фігурують також інші проросійські фігури, зокрема ексміністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайссл та головред швейцарського видання Weltwoche Роджер Кеппель. Спочатку в програмі був також депутат AfD Йорг Урбан, але за словами речника партії, він участі не братиме.

На партійному з’їзді СДПН наприкінці червня очікується гостра дискусія щодо ставлення до росії.

У відповідь на “Маніфест за мир” буде подана ініціативна резолюція від регіональної організації СДПН у Ганновері, очолюваної зовнішньополітичним спікером фракції в Бундестазі Адісом Ахметовичем. Ініціативу підтримав і інший відомий політик з Ганноверу — Борис Пісторіус.

Мета — широка підтримка альтернативної резолюції як сигнал на користь продовження чинного курсу щодо росії — того самого, який напередодні знову підтвердив голова партії Ларс Клінґбайль

Протистояння з ватними токсичними лохами типу Штегнера може і зіграти на руку Клінґбайлю та Пісторіусу.

Якщо з’їзд у переважній більшості відкине “Маніфест за мир”, це зміцнить позиції керівництва в ініціативах стосовно посилення обороноздатності. Зокрема — щодо посилення Бундесверу та реформи військової служби.


З іншого боку — в партії достатньо «ображених» на Клінгбайля за те, що він обділив їх посадами чи ігнорував іншим чином.
Важливо, щоб ці «ображені» не примкнули до «Маніфесту».

Своєрідна тікток-зірка : Депутат від АдН Максиміліан Кра у доволі (традиційно для себе) дивному відео закликає школярів робити з ним селфі — і викладати їх у свої класні чати

У Берліні на українця напали з ножем після питання про його походження

У районі Шарлоттенбург у Берліні вранці в суботу стався напад на громадянина України. Як повідомляє поліція, близько 6:40 ранку 51-річний українець вигулював свого собаку у парку Jungfernheide, коли до нього підійшли двоє невідомих.

За словами постраждалого, нападники звернули увагу на те, що він розмовляє українською, даючи команди собаці, і поцікавилися його національністю. Коли чоловік відповів, що він українець, один із нападників ударив його ножем у живіт.

Після цього зловмисники втекли. Постраждалого було госпіталізовано, лікарі оцінюють його стан як стабільний, загрози життю немає.

Справу розслідує спеціалізований комісаріат поліції. Розглядається версія цілеспрямованого нападу через національну приналежність жертви.

7 травня в Парижі відбулася знакова зустріч. Президент Франції зустрівся з новообраним канцлером Німеччини.

На порядку денному було обговорення порятунку франко-німецького двигуна і всієї Європи. Після цієї зустрічі відбулися швидкі рішення які зняли напруження у відносинах двох країн які панували до цього.

Не оминули лідери і питання оборони. На фоні останніх геополітичних зрушень Макрон та Мерц вирішили повернутися до однієї ініціативи яка довгий час знаходилася в тіні НАТО через різні інтереси Франції та Німеччини. Ініціативи яка свого часу сталу другою спробою розпочати процес створення Європейської армії. І хоча це все лише гіпотетичний сценарій німці та французи мають підготовлений плацдарм.

До його оновлення вони й вирішили повернутися.
Франко-німецький союз.
Реальний та перспективний.
Однак, в чому проблема?

Читайте в нашому матеріалі


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Німеччина платить 70 000 євро податку на нерухомість за „Російський дім”

Федеральний уряд Німеччини, попри війну в Україні, продовжує сплачувати податок на нерухомість за „Російський дім” у Берліні.

Про це йдеться у відповіді на запит партії Зелених, яка опинилася в розпорядженні журналу FOCUS. Зелені вимагають закриття установи. Міністерство закордонних справ Німеччини аргументує ситуацію чинною угодою і висловлює занепокоєння щодо можливих наслідків в разі закриття «Дому» для Гете-інституту в Москві.

Зеленський уперше з початку повномасштабної війни відвідав Відень

У понеділок президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Австрії.

Це його перший візит до Відня від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. У резиденції Гофбург українську делегацію зустріли президент Александер Ван дер Беллен.

Разом із Зеленським до Австрії прибули керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр економіки Юлія Свириденко, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.

У рамках візиту заплановані зустрічі з федеральним канцлером Крістіаном Штокером, віцеканцлером Андреасом Баблером, міністрами економіки та інфраструктури, а також координатором з питань відбудови України. Також відбудеться закрита зустріч із представниками австрійського бізнесу. Віцеканцлер Баблер заявив, що планує запропонувати Відень як потенційний майданчик для мирних переговорів з росією.

За результатами переговорів сторони мають підписати дві декларації про наміри — щодо участі Австрії у відбудові України та щодо підтримки зусиль з повернення українських дітей, насильно вивезених до росії.

Після завершення програми у Відні Зеленський вирушить до Канади для участі в саміті G7.

Тим часом перша леді Олена Зеленська залишиться в Австрії та 19 червня візьме участь у Саміті перших леді та джентльменів, який цьогоріч пройде у Гофбурзі за участі представників з Фінляндії, Словенії та Гватемали. Ініціаторкою саміту з 2021 року є саме Олена Зеленська.

За інформацією Politico Berlin, українські громадські організації закликають німецький уряд не скорочувати підтримку України в бюджеті на 2025 рік. Під загрозою можуть опинитися, зокрема, кошти Міністерства закордонних справ та Міністерства економічного співробітництва і розвитку.

Михайло Жернаков (Dejure) та Мартина Богуславець (Mezha) наголошують: мова не про другорядні теми для підтримки, а про фундаментальну підтримку реформ, верховенства права та інституційної стійкості.

Разом із Маттіа Неллесом (Німецько-Українське Бюро) вони звертають увагу: без стійкої демократії неможливе й ефективне відновлення. Їхній аргумент: Захід має життєво важливий інтерес не лише в озброєнні України, а й у тому, щоб зберегти її як надійного демократичного партнера.

На тлі скорочення фінансування USAID адміністрацією Трампа, яке зупинило багато демократичних реформ у критичний момент, активісти попереджають: росія намагається також дестабілізувати Україну зсередини — через підрив демократії.

Кому буде цікаво почитати policy brief за цією темою від Німецько-українського бюро, ось.

Дискусія стосовно обовʼязкового призову в АдН

Повернення обов’язкового військового призову — тема, яка могла б ідеально пасувати АдН: патріотична риторика, нагода атакувати коаліцію, зокрема ХДС, яка змушена враховувати невизначену позицію СДПН.

Внутрішні розбіжності в партії

Тема призову вже багато років викликає конфлікти між східними та західними землями, «народниками» і лібертаріанцями.

Після виборів у фракції в парламенті зросла частка західнонімецьких депутатів (до майже 70%), що послабило вплив східних скептиків. Тепер прихильники призову, зокрема співголова Аліса Вайдель і відставний полковник Рюдіґер Лукассен, активізувались. Лукассен хоче внести законопроєкт ще до літньої паузи, щоб показати: АдН серйозно ставиться до оборони.

Опір «партії миру»

Співголова Тіно Хрупалла і лідер АдН в Тюрингії Бйорн Гьоке (які і вибудовували образ «партії миру») залишаються противниками — вони бачать у призові інструмент «глобальних еліт» і вимагають дозволу на приватне володіння зброєю.

Ризики для лідерства

Вайдель та Лукассен у свою чергу підкреслюють: призов має стосуватися лише оборони країни та допомоги під час катастроф, а не участі у закордонних війнах.

Різне бачення серед членів партії та прихильниками

Партія вже проводила опитування серед членів — 72% підтримали призов. Але тоді участь була низькою.

Навесні фракція замовила додаткове дослідження вже серед прихильників АдН у INSA. Результати досі не оприлюднені. У партії припускають: або результат надто рівний, або занадто однозначний і не дає простору для маневру.

Скептиками серед прихильників тут залишаються не лише представники зі Сходу. Представники із Заходу з лібертаріанським світоглядом можуть також відкидати будь-який «примус з боку держави».

Німецька промисловість втрачає позиції на фоні зростання Китаю

Німецька індустрія дедалі більше поступається Китаю у глобальній конкуренції. У 2023 році експорт з Німеччини скоротився на 1,7% (до 1,65 трлн євро), тоді як Китай наростив поставки на 7,1% — до понад 3 трлн євро. Це вже восьмий рік поспіль, коли китайський експорт зростає, а німецький — падає.

Експерти називають головними загрозами для Німеччини ціновий тиск із боку китайських компаній та їхні надлишкові потужності, які виштовхують продукцію на міжнародні ринки. Найбільший тиск відчувають хімічна промисловість та автомобільна індустрія — особливо в сегменті електромобілів, де німецькі виробники швидко втрачають позиції.

Також зростає конкуренція з боку Китаю й у таких ключових для Німеччини секторах, як машинобудування та електротехніка.

Водночас Китай демонструє технологічні прориви у сферах цифровізації та штучного інтелекту, де вже випереджає німецькі компанії. У Німеччині ж індустріальне виробництво знижується вже понад десять років — через високі енерговитрати та структурні обмеження.

Зміни добре видно на прикладі Hannover Messe — однієї з найважливіших світових виставок промисловості: якщо в 2014 році там було 500 китайських учасників, то в 2023-му вже 1145 компаній із КНР.

Інший показовий приклад — Volkswagen: якщо у 2018 році концерн поставив 10,1 млн авто, то в 2023-му — лише 8,6 млн. Основна причина — падіння продажів у Китаї, де VW продав майже на 1,3 млн авто менше, попри зростання самого китайського ринку. У сегменті електромобілів німецькі виробники серйозно поступилися місцевим конкурентам.

Rheinmetall і Anduril створюють спільні високотехнологічні системи озброєння для Європи

Німецький концерн Rheinmetall та американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічну співпрацю у розробці та виробництві зброї нового покоління для європейського ринку. Йдеться про:
• Barracuda — серійні, недорогі крилаті ракети з дальністю до 500 морських миль, адаптовані до цифрової бойової системи Rheinmetall (Battlesuite).
• Fury — автономна бойова дрон-платформа, здатна діяти у зв’язці з пілотованими літаками та адаптуватися до національних систем управління.
• Твердопаливні ракетні двигуни, виготовлені за новими технологіями Anduril для швидкого і масштабного виробництва в Європі.

Компанії наголошують: співпраця базується на принципах швидкості, модульності та технологічного суверенітету. Продукція вироблятиметься в Європі із залученням локальних партнерів.

Вартість ракети Barracuda-500 складатиме близько $150 000 за одиницю.
Fury — це дрон, створений на базі американської програми CCA для ВПС США, з широкими можливостями інтеграції сенсорів і озброєння.

Також планується виробництво двигунів, аналогічних тим, що використовуються в США для ракет GMLRS і SM-6.
Партнерство дозволяє Anduril обійти частину американських експортних обмежень, а Rheinmetall — пришвидшити доступ до інновацій та розширити лінійку європейських рішень.

Модель співпраці позиціонується як «з Європою, а не для Європи» — з акцентом на спільну розробку, контроль та адаптацію під потреби країн НАТО.

Німеччина прагне дипломатичного вирішення війни між Ізраїлем та Іраном

Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль разом із колегами з Франції та Великої Британії планує зустрітися з іранським міністром закордонних справ Аббасом Арагчі у п’ятницю в Женеві.

Як повідомляють кілька інформагентств із посиланням на дипломатичні кола, зустріч скоординована зі США.

За словами німецьких дипломатів, мета переговорів — домогтися від Тегерана гарантій, що його ядерна програма має виключно цивільний характер. Після зустрічі на міністерському рівні планується структурований діалог за участі експертів.