Channel: ДжанлукаЛападула
ДжанлукаЛападула
Цей текст написаний після Євро-2024 для журналу «Дванадцятий гравець», але нічого й не змінилося. Це і є підсумки роботи Лучано Спаллетті з Італією. «Після перемоги над Албанією в першому турі групового турніру один з італійських журналістів був настільки…
Напередодні першого матчу на Євро Спаллетті говорив про фантастичні емоції та відчуття щастя, що відчуває всередині себе та команди. “Це емоції, що не викликають тиску. Ми маємо насолоджуватися ними”, – казав тренер.
Залишаючи турнір, він зазначив: “Отрута ллється звідусіль. Мені здається, що я сам вколов собі цю отруту”.
Головний спогад про Італію, що виграла Євро-2020, – атмосфера в команді. Це було помітно протягом турніру, це підтвердили документальний фільм, що вийшов невдовзі після чемпіонату Європи, та книга Леонардо Спінаццоли, присвячена подіям того літа. Команда Роберто Манчіні не була найсильнішою, але вона вірила, що є найсильнішою. Манчіні та Джанлука Віаллі, тім-менеджер Скуадри Адзуррі, створили колектив, що був схожий на родину.
Спаллетті та Джанлуїджі Буффон, що замінив Віаллі, повторити щось подібне не змогли. Чи, принаймні, не встигли. Натомість вже на першій прес-конференції під час Євро Лучано довелося відповідати на питання, щодо його “законів та правил”.
La Gazzetta dello Sport дала інсайд: тренер заборонив навушники (навіть в автобусі, бо йому не подобаються “ідіотські обличчя в цих навушниках”); під час тренувань всі мають бути серйозними, не до жартів; для PlayStation – окрема ігрова зала, жодних консолей в кімнатах гравців; чіткий графік, сон за розкладом.
За словами Спаллетті, він намагався створити в команді певний настрій, зробити так, щоб гравці не відволікалися, натиснути на амбіції. Але журналісти, що супроводжували збірну, кажуть, що спілкування між гравцями було мінімальним, не знайшлося лідерів, що об’єднали б команду навколо себе. Не було єднання, пристрасті, вогню. Ходять чутки, що перед Швейцарією, коли тренер запитав, хто готовий бити пенальті в серіїі, то був дуже розчарований настроєм футболістів.
Тож психологічно ця команда була дуже крихка, налякана і розлетілася на шматки, зіткнувшись з першою ж проблемою – Іспанією. А сам Лучано не став прикладом для гравців – тиск зламав і його, отрута полилася.
Пошуки крота всередині команди, який ніби зливає інформацію медіа, скандал на прес-конференції після Хорватії, коли Спаллетті сказав, що журналіст “має дрочити 14 років, щоб зрівнятися з ним за досвідом”, конфлікти з представниками Sky Sport Italia в прямому ефірі – тренер дуже нервував, зривався, не контролював емоції. Навряд чи з гравцями він поводив себе інакше.
Взявши вину за невдачу на себе, Спаллетті миттєво натякнув, що існує проблема з Інтером: “Інтер виграв чемпіонат за багато матчів до кінця. Я впевнився, що Індзаґі дає правильні навантаження на тренуваннях, я бачив це. Але, можливо, психологічно гравці вже розслабилися”. І таких фраз було багато – пасивна агресія Лучано розповсюджувалася на всіх.
***
"У нас була довга розмова з тренером, – сказав президент Федерації футболу Італії Ґабріеле Ґравіна на прес-конференції після вильоту. – Я – прагматик і вважаю, що відмова від проєкту, який з самого початку був розрахований на три роки, не можу бути вирішенням проблеми у такій складній ситуації.
"Щось треба змінити, щось переглянути з точки зору підходу. Будуть глибокі роздуми, вчора ввечері ми зі Спаллетті вже почали думати. Ми всі повинні рости", – зазначив президент.
“Думаю, я знаю, що робити”, – заявив Лучано. Але ж і напередодні Євро він думав те саме.
2/2
🌐 ДжанлукаЛападула
Залишаючи турнір, він зазначив: “Отрута ллється звідусіль. Мені здається, що я сам вколов собі цю отруту”.
Головний спогад про Італію, що виграла Євро-2020, – атмосфера в команді. Це було помітно протягом турніру, це підтвердили документальний фільм, що вийшов невдовзі після чемпіонату Європи, та книга Леонардо Спінаццоли, присвячена подіям того літа. Команда Роберто Манчіні не була найсильнішою, але вона вірила, що є найсильнішою. Манчіні та Джанлука Віаллі, тім-менеджер Скуадри Адзуррі, створили колектив, що був схожий на родину.
Спаллетті та Джанлуїджі Буффон, що замінив Віаллі, повторити щось подібне не змогли. Чи, принаймні, не встигли. Натомість вже на першій прес-конференції під час Євро Лучано довелося відповідати на питання, щодо його “законів та правил”.
La Gazzetta dello Sport дала інсайд: тренер заборонив навушники (навіть в автобусі, бо йому не подобаються “ідіотські обличчя в цих навушниках”); під час тренувань всі мають бути серйозними, не до жартів; для PlayStation – окрема ігрова зала, жодних консолей в кімнатах гравців; чіткий графік, сон за розкладом.
За словами Спаллетті, він намагався створити в команді певний настрій, зробити так, щоб гравці не відволікалися, натиснути на амбіції. Але журналісти, що супроводжували збірну, кажуть, що спілкування між гравцями було мінімальним, не знайшлося лідерів, що об’єднали б команду навколо себе. Не було єднання, пристрасті, вогню. Ходять чутки, що перед Швейцарією, коли тренер запитав, хто готовий бити пенальті в серіїі, то був дуже розчарований настроєм футболістів.
Тож психологічно ця команда була дуже крихка, налякана і розлетілася на шматки, зіткнувшись з першою ж проблемою – Іспанією. А сам Лучано не став прикладом для гравців – тиск зламав і його, отрута полилася.
Пошуки крота всередині команди, який ніби зливає інформацію медіа, скандал на прес-конференції після Хорватії, коли Спаллетті сказав, що журналіст “має дрочити 14 років, щоб зрівнятися з ним за досвідом”, конфлікти з представниками Sky Sport Italia в прямому ефірі – тренер дуже нервував, зривався, не контролював емоції. Навряд чи з гравцями він поводив себе інакше.
Взявши вину за невдачу на себе, Спаллетті миттєво натякнув, що існує проблема з Інтером: “Інтер виграв чемпіонат за багато матчів до кінця. Я впевнився, що Індзаґі дає правильні навантаження на тренуваннях, я бачив це. Але, можливо, психологічно гравці вже розслабилися”. І таких фраз було багато – пасивна агресія Лучано розповсюджувалася на всіх.
***
"У нас була довга розмова з тренером, – сказав президент Федерації футболу Італії Ґабріеле Ґравіна на прес-конференції після вильоту. – Я – прагматик і вважаю, що відмова від проєкту, який з самого початку був розрахований на три роки, не можу бути вирішенням проблеми у такій складній ситуації.
"Щось треба змінити, щось переглянути з точки зору підходу. Будуть глибокі роздуми, вчора ввечері ми зі Спаллетті вже почали думати. Ми всі повинні рости", – зазначив президент.
“Думаю, я знаю, що робити”, – заявив Лучано. Але ж і напередодні Євро він думав те саме.
2/2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Любі друзі, пропоную підтримати збір https://www.instagram.com/romanobolonchik .
Ціль — зібрати 500 000 гривень на пікап для 4 бригади оперативного призначення «Рубіж»🛻
Це важлива техніка для наших захисників: допоможе оперативно переміщуватись, евакуювати поранених і виконувати бойові завдання.
💥 Щоб пришвидшити збір, є банка на 30 000 грн з розіграшем. Головний приз — ігрова футболка українського півзахисника Тараса Степаненко з автографом.
👇Як взяти участь:
1) Донат від 100 грн (або більше, банк сам розподілить ваш платіж на кратну кількість шансів)
2) Якщо донатите не з МОНО обов’язково маєте поповнювати банку за посиланням, та вказати контактні дані чи нік інстаграм в полі «Коментар»
Чим більше донатів — тим більше шансів виграти футболку національної збірної в свою колекцію
🤝 Навіть якщо не виграєш — ти вже герой, бо долучився до важливої справи! 🇺🇦
🔗Посилання на банку - https://send.monobank.ua/jar/3PtSMUorTy
Ціль — зібрати 500 000 гривень на пікап для 4 бригади оперативного призначення «Рубіж»🛻
Це важлива техніка для наших захисників: допоможе оперативно переміщуватись, евакуювати поранених і виконувати бойові завдання.
💥 Щоб пришвидшити збір, є банка на 30 000 грн з розіграшем. Головний приз — ігрова футболка українського півзахисника Тараса Степаненко з автографом.
👇Як взяти участь:
1) Донат від 100 грн (або більше, банк сам розподілить ваш платіж на кратну кількість шансів)
2) Якщо донатите не з МОНО обов’язково маєте поповнювати банку за посиланням, та вказати контактні дані чи нік інстаграм в полі «Коментар»
Чим більше донатів — тим більше шансів виграти футболку національної збірної в свою колекцію
🤝 Навіть якщо не виграєш — ти вже герой, бо долучився до важливої справи! 🇺🇦
🔗Посилання на банку - https://send.monobank.ua/jar/3PtSMUorTy
– Терроне, зізнайся…
(«Терроне» – глузливе/зневажливе прізвисько для жителів півдня Італії).
У той момент я ненавидів Пірло. Я б його убив. Боже мій, я навіть намагався, але кілька стусанів по обличчю його не зупинили. Він висовувався з дверей і продовжував знущатися з мене, торохтів і торохтів зі своїм нестерпним брешіанським акцентом:
«Терроне, ну зізнайся, що ти на допінгу. До речі, ти пропустив свято, яке увійде в історію».
– Расист!
– Терроне…
– Нестерпний!
– Терроне. Свято…
Свято проходило повз мене. У роздягальні Італії співали й танцювали. Ми щойно виграли півфінал проти Німеччини, прем’єр-міністр Романо Проді вітав хлопців, поки вони задивлялися на міністерку Джованну Меландрі. А я був заручником у кімнаті допінг-контролю. Не міг звідти вийти. Під наглядом нідерландського лікаря, що заливав у мене огидне безалкогольне пиво. Пиво вже не лізло, але помочитися не виходило, гірше не придумаєш. А він ще й сміявся. «Чого ти регочеш, ідіоте?».
«Псс, пссс… Попісяв, малюк Ріно?». У Пірло обличчя святого, але насправді він був головним провокатором, міг казати найгірші речі з абсолютно незворушним виглядом. А я нічого не міг вдіяти – не виходило, і все. Нідерландець, в свою чергу, намагався допомогти: «Do you want to drink, mister Raino?».
– Райно – це твоя сестра! Думаєш, я хочу пити ще?
– What?
– Йде нахєр.
Тим часом прибуло підкріплення. До Андреа приєднався Оддо: «Вибачте, синьйоре, ми можемо вам чимось допомогти?».
– Забирайтеся геть!
– Терроне…
– Геть!
– Любитель допінгу.
Їм бракувало фантазії, вони повторювали одне й те ж. Єдине, що мене трохи заспокоювало, – це те, що після матчу зі мною поводилися, як із Дієго Армандо Марадоною на чемпіонаті світу 1994 року. Я сказав про це Пірло й Оддо: «Осляри, таке було і з Марадоною».
– У тебе знайдуть допінг, як і в нього.
– Не несіть дурниць.
«Так, так». Пірло підтвердив свої слова, хоча його обличчя, як завжди, нічого не виражало.
«Золотий хлопчик…». Підтакував Оддо…
«… і лайняна пика». Пірло вказував на мене.
Жахіття.
Зрештою, їм, на щастя, це набридло, і вони пішли до автобуса. Нідерландець розслабився в кріслі, яке ледве його витримувало. Я ніяк не міг помочитися. Я намагався, навіть випив ще одне безалкогольне пиво, намагався знайти у погляді лікаря розуміння – марно. Але ось він задрімав. Я міг попросити будь-кого зробити все за мене, і ніхто б не помітив. Він захропів, бідолашне крісло скрипіло. Минуло дві з половиною години. І я відчув – ось воно. Не стримався, закричав: «Так, так, нарешті!». Нуль реакції. Він не прокинувся б навіть від пострілу танка. Довелося кинути в нього банку (безалкогольного пива, звісно) – лікар зрозумів, що сталося, і почав аплодувати. Він святкував. А я не міг зупинитися – з мене вийшов щонайменше літр.
Команда чекала на мене в автобусі цілу вічність. Коли я прийшов, мене зустрічали не як героя: «Терроне, як завжди».
Я одразу пішов до Пірло й Оддо: «Хлопці, це для вас. Вибачте, що так довго».
Я дав їм по банці пива. І відвернувся, мене не цікавили ні Андреа, ні Массімо, ні те, що сталося далі. Не знаю, чи спробували вони його. Не знаю, як усе склалося. Не знаю, чи добре вони почувалися, чи ні. Не знаю і не хочу знати, бо інакше мені довелося б якось пояснити, що було в тих банках, які я з такою любов’ю для них приготував.
Світле пиво, злегка гіркувате, з різким запахом. «Зварене» за моїм рецептом. Власного виробництва. Витримка: дві з половиною години».
Ріно Ґаттузо – головний кандидат на пост тренера збірної Італії.
🌐 ДжанлукаЛападула
(«Терроне» – глузливе/зневажливе прізвисько для жителів півдня Італії).
У той момент я ненавидів Пірло. Я б його убив. Боже мій, я навіть намагався, але кілька стусанів по обличчю його не зупинили. Він висовувався з дверей і продовжував знущатися з мене, торохтів і торохтів зі своїм нестерпним брешіанським акцентом:
«Терроне, ну зізнайся, що ти на допінгу. До речі, ти пропустив свято, яке увійде в історію».
– Расист!
– Терроне…
– Нестерпний!
– Терроне. Свято…
Свято проходило повз мене. У роздягальні Італії співали й танцювали. Ми щойно виграли півфінал проти Німеччини, прем’єр-міністр Романо Проді вітав хлопців, поки вони задивлялися на міністерку Джованну Меландрі. А я був заручником у кімнаті допінг-контролю. Не міг звідти вийти. Під наглядом нідерландського лікаря, що заливав у мене огидне безалкогольне пиво. Пиво вже не лізло, але помочитися не виходило, гірше не придумаєш. А він ще й сміявся. «Чого ти регочеш, ідіоте?».
«Псс, пссс… Попісяв, малюк Ріно?». У Пірло обличчя святого, але насправді він був головним провокатором, міг казати найгірші речі з абсолютно незворушним виглядом. А я нічого не міг вдіяти – не виходило, і все. Нідерландець, в свою чергу, намагався допомогти: «Do you want to drink, mister Raino?».
– Райно – це твоя сестра! Думаєш, я хочу пити ще?
– What?
– Йде нахєр.
Тим часом прибуло підкріплення. До Андреа приєднався Оддо: «Вибачте, синьйоре, ми можемо вам чимось допомогти?».
– Забирайтеся геть!
– Терроне…
– Геть!
– Любитель допінгу.
Їм бракувало фантазії, вони повторювали одне й те ж. Єдине, що мене трохи заспокоювало, – це те, що після матчу зі мною поводилися, як із Дієго Армандо Марадоною на чемпіонаті світу 1994 року. Я сказав про це Пірло й Оддо: «Осляри, таке було і з Марадоною».
– У тебе знайдуть допінг, як і в нього.
– Не несіть дурниць.
«Так, так». Пірло підтвердив свої слова, хоча його обличчя, як завжди, нічого не виражало.
«Золотий хлопчик…». Підтакував Оддо…
«… і лайняна пика». Пірло вказував на мене.
Жахіття.
Зрештою, їм, на щастя, це набридло, і вони пішли до автобуса. Нідерландець розслабився в кріслі, яке ледве його витримувало. Я ніяк не міг помочитися. Я намагався, навіть випив ще одне безалкогольне пиво, намагався знайти у погляді лікаря розуміння – марно. Але ось він задрімав. Я міг попросити будь-кого зробити все за мене, і ніхто б не помітив. Він захропів, бідолашне крісло скрипіло. Минуло дві з половиною години. І я відчув – ось воно. Не стримався, закричав: «Так, так, нарешті!». Нуль реакції. Він не прокинувся б навіть від пострілу танка. Довелося кинути в нього банку (безалкогольного пива, звісно) – лікар зрозумів, що сталося, і почав аплодувати. Він святкував. А я не міг зупинитися – з мене вийшов щонайменше літр.
Команда чекала на мене в автобусі цілу вічність. Коли я прийшов, мене зустрічали не як героя: «Терроне, як завжди».
Я одразу пішов до Пірло й Оддо: «Хлопці, це для вас. Вибачте, що так довго».
Я дав їм по банці пива. І відвернувся, мене не цікавили ні Андреа, ні Массімо, ні те, що сталося далі. Не знаю, чи спробували вони його. Не знаю, як усе склалося. Не знаю, чи добре вони почувалися, чи ні. Не знаю і не хочу знати, бо інакше мені довелося б якось пояснити, що було в тих банках, які я з такою любов’ю для них приготував.
Світле пиво, злегка гіркувате, з різким запахом. «Зварене» за моїм рецептом. Власного виробництва. Витримка: дві з половиною години».
Ріно Ґаттузо – головний кандидат на пост тренера збірної Італії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У 2016-му захисник Кальярі Фабіо Пізакане став гравцем року за версією The Guardian. Того сезону він дебютував у Серії А, за 16 років після того, як йому діагностували синдром Ґієна-Барре і він 20 днів провів у комі.
***
«Мені було 14, я тренувався в академії Дженоа. У цьому віці кожен ранок однаковий: ти прокидаєшся, йдеш до школи. Але цього разу мої руки мене не слухалися. Я прокинувся, хотів зняти футболку, а руки не рухалися.
Одна річ — думати про це, говорити, але зовсім інша — відчути на собі. Я одразу зрозумів, що сталося щось дуже погане».
Синдром Ґієна-Барре – це рідкісний стан, за якого імунна система людини вражає власні периферичні нерви. Симптоми СГБ: параліч ніг, рук або м’язів обличчя.
Більшість людей повністю одужують після СГБ. Лише у 15% хворих залишаються залишкові паралічі, у 2-5% випадків можливий рецидив. Але синдром Ґієна-Барре небезпечний не стільки наслідками, скільки тим, що під час хвороби може швидко розвинутися дихальна недостатність.
«Мені сказали, що він може померти», — розповідав батько Фабіо Андреа. Хлопчику про тяжкість його стану не говорили. Його помістили у відділення інтенсивної терапії в клініці Савони, знадобилася інтубація, щоб Пізакане міг дихати, а потім Фабіо впав у кому. Він не приходив до тями 20 днів.
***
«Ця хвороба вражає одну людину на мільйон. Вона опускає тебе на саме дно. І тут вибір невеликий: або ти починаєш одужувати, або все закінчено».
Пізакане виявився сильнішим за недугу. Він вийшов із коми, провів у лікарні ще три з половиною місяці. Лише за кілька тижнів Фабіо зміг ходити самостійно. Йому казали забути про футбол, але тоді хлопчика не дуже хвилювала улюблена гра — йому просто хотілося знову стати здоровим. «Бували моменти, коли я боявся, що не впораюся. Навіть не виживу. Тоді все, про що я думав, — моя сім’я. Я не міг дозволити собі покинути їх. Тепер я кажу, що хвороба прийшла не для того, щоб убити мене. Якби це було її метою, мене б тут зараз не було. Вона принесла мені щось хороше».
СГБ відступив. За Пізакане зберегли місце в молодіжному секторі Дженоа, за чотири роки він дебютував за першу команду, а потім почалася звична для багатьох італійських гравців низка оренд і співволодінь — переважно в клуби Ліги Про/Серії Чі. Проте в 2012 році, жодного разу не зігравши в Серії А, Фабіо потрапив до розташування збірної Італії, яка готувалася до чемпіонату Європи.
***
Він виступав за Лумеццане, у третьому дивізіоні, коли спортивний директор Равенни Джорджо Буффоне запропонував захиснику «допомогти» Равенні обіграти його команду. Платив щедро — 50 тисяч євро майже дорівнювали річній зарплаті Фабіо.
«Я сказав, що не беру участі в подібному. Він продовжував намагатися мене вмовити, але я просто поклав слухавку. Пішов до керівництва клубу і все розповів. Вони звернулися до спортивного суду. Я розумію, що такий вчинок не полегшив мені життя, але для мене важлива моя совість».
Буффоне був заарештований і відсторонений від футболу. Зепп Блаттер призначив Пізакане послом ФІФА, а тренер Скуадри Адзурри» Чезаре Пранделлі запросив до табору збірної.
***
У 2012 році він допоміг Тернані вийти в Серію Бі, порвав хрестоподібні зв’язки, але знову виявився сильнішим за обставини. Сезон 2013/14 Фабіо почав в основі Авелліно, за рік грав із командою в плей-оф за путівку в Серію А, а влітку 2015-го опинився в складі Кальярі, який вилетів із вищої ліги. У травні 2016-го Пізакане разом із сардами став чемпіоном Серії Бі.
Фабіо дебютував у Серії А в 30 років. «Я дуже багато пережив, щоб досягти цього моменту. Я не здавався ні на секунду. Я мріяв про цей матч. Я пройшов складний шлях, але мрія збулася. Я вдячний усім: батькам, дружині, сину. І, звісно, нашому тренеру Массімо Растеллі — чудовій людині, яка тримає слово», – сказав Пізакане, а потім розплакався.
Фабіо зіграв у Серії А 115 матчів, забив 2 голи. Він завершив кар’єру в Лечче, а в 2022-му повернуся на Сардинію, помічником Фабіо Ліверані. Влітку 2023-го очолив молодіжку команду. В квітні 2025-го виграв з нею Кубок примавер. Цього тижня – став головним тренером Кальярі.
🌐 ДжанлукаЛападула
***
«Мені було 14, я тренувався в академії Дженоа. У цьому віці кожен ранок однаковий: ти прокидаєшся, йдеш до школи. Але цього разу мої руки мене не слухалися. Я прокинувся, хотів зняти футболку, а руки не рухалися.
Одна річ — думати про це, говорити, але зовсім інша — відчути на собі. Я одразу зрозумів, що сталося щось дуже погане».
Синдром Ґієна-Барре – це рідкісний стан, за якого імунна система людини вражає власні периферичні нерви. Симптоми СГБ: параліч ніг, рук або м’язів обличчя.
Більшість людей повністю одужують після СГБ. Лише у 15% хворих залишаються залишкові паралічі, у 2-5% випадків можливий рецидив. Але синдром Ґієна-Барре небезпечний не стільки наслідками, скільки тим, що під час хвороби може швидко розвинутися дихальна недостатність.
«Мені сказали, що він може померти», — розповідав батько Фабіо Андреа. Хлопчику про тяжкість його стану не говорили. Його помістили у відділення інтенсивної терапії в клініці Савони, знадобилася інтубація, щоб Пізакане міг дихати, а потім Фабіо впав у кому. Він не приходив до тями 20 днів.
***
«Ця хвороба вражає одну людину на мільйон. Вона опускає тебе на саме дно. І тут вибір невеликий: або ти починаєш одужувати, або все закінчено».
Пізакане виявився сильнішим за недугу. Він вийшов із коми, провів у лікарні ще три з половиною місяці. Лише за кілька тижнів Фабіо зміг ходити самостійно. Йому казали забути про футбол, але тоді хлопчика не дуже хвилювала улюблена гра — йому просто хотілося знову стати здоровим. «Бували моменти, коли я боявся, що не впораюся. Навіть не виживу. Тоді все, про що я думав, — моя сім’я. Я не міг дозволити собі покинути їх. Тепер я кажу, що хвороба прийшла не для того, щоб убити мене. Якби це було її метою, мене б тут зараз не було. Вона принесла мені щось хороше».
СГБ відступив. За Пізакане зберегли місце в молодіжному секторі Дженоа, за чотири роки він дебютував за першу команду, а потім почалася звична для багатьох італійських гравців низка оренд і співволодінь — переважно в клуби Ліги Про/Серії Чі. Проте в 2012 році, жодного разу не зігравши в Серії А, Фабіо потрапив до розташування збірної Італії, яка готувалася до чемпіонату Європи.
***
Він виступав за Лумеццане, у третьому дивізіоні, коли спортивний директор Равенни Джорджо Буффоне запропонував захиснику «допомогти» Равенні обіграти його команду. Платив щедро — 50 тисяч євро майже дорівнювали річній зарплаті Фабіо.
«Я сказав, що не беру участі в подібному. Він продовжував намагатися мене вмовити, але я просто поклав слухавку. Пішов до керівництва клубу і все розповів. Вони звернулися до спортивного суду. Я розумію, що такий вчинок не полегшив мені життя, але для мене важлива моя совість».
Буффоне був заарештований і відсторонений від футболу. Зепп Блаттер призначив Пізакане послом ФІФА, а тренер Скуадри Адзурри» Чезаре Пранделлі запросив до табору збірної.
***
У 2012 році він допоміг Тернані вийти в Серію Бі, порвав хрестоподібні зв’язки, але знову виявився сильнішим за обставини. Сезон 2013/14 Фабіо почав в основі Авелліно, за рік грав із командою в плей-оф за путівку в Серію А, а влітку 2015-го опинився в складі Кальярі, який вилетів із вищої ліги. У травні 2016-го Пізакане разом із сардами став чемпіоном Серії Бі.
Фабіо дебютував у Серії А в 30 років. «Я дуже багато пережив, щоб досягти цього моменту. Я не здавався ні на секунду. Я мріяв про цей матч. Я пройшов складний шлях, але мрія збулася. Я вдячний усім: батькам, дружині, сину. І, звісно, нашому тренеру Массімо Растеллі — чудовій людині, яка тримає слово», – сказав Пізакане, а потім розплакався.
Фабіо зіграв у Серії А 115 матчів, забив 2 голи. Він завершив кар’єру в Лечче, а в 2022-му повернуся на Сардинію, помічником Фабіо Ліверані. Влітку 2023-го очолив молодіжку команду. В квітні 2025-го виграв з нею Кубок примавер. Цього тижня – став головним тренером Кальярі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Lapadula news
Офіційно: Кевін де Брейне – гравець Наполі
Бельгійський півзахисник прийшов як вільний агент, підписав контракт на два роки з опцією продовження ще на сезон.
З 2015-го Де Брейне грав за Ман Сіті: 421 матч, 108 голів, 169 асистів. Шість разів був чемпіоном Англії, виграв Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, клубний чемпіонат Світу.
Має 111 матчів та 31 гол за збірну Бельгії.
🌐 Lapadula news
Бельгійський півзахисник прийшов як вільний агент, підписав контракт на два роки з опцією продовження ще на сезон.
З 2015-го Де Брейне грав за Ман Сіті: 421 матч, 108 голів, 169 асистів. Шість разів був чемпіоном Англії, виграв Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, клубний чемпіонат Світу.
Має 111 матчів та 31 гол за збірну Бельгії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Я завжди був надзвичайно тихим, надзвичайно сором’язливим. У мене не було PlayStation. У мене не було багато близьких друзів. Я виражав себе через футбол, і мені це дуже подобалося. Поза полем я був дуже замкнутий.
Коли ти молодий… ну, ти не розумієш, що люди можуть сприйняти це неправильно.
Мені було 14, я прийняв рішення, яке дійсно змінило моє життя. У мене була можливість поїхати до футбольної академії в Генку, тож я переїхав самотужки з одного кінця Бельгії в інший. Це було за дві години від дому.
Проблема була в тому, що я вже був сором’язливим у своєму рідному місті. У Генку я був новеньким з іншого кінця країни,що розмовляв із кумедним акцентом. Перші два роки в академії, мабуть, були найсамотнішими роками в моєму житті.
Перший рік я жив у пансіонаті, де в мене була маленька кімната з ліжком, столом і раковиною. Наступного року я зміг жити з прийомною родиною, яку клуб оплачував для молодих гравців. Ми з двома іншими хлопцями переїхали до них, і це допомогло мені жити більш нормальним життям.
Я все ще тримався осторонь більшу частину часу, але вважав, що все гаразд. Рік минув, я добре вчився в школі, добре грав у футбол. Жодних бійок. Жодних проблем.
Наприкінці року я зібрав свої речі й попрощався з прийомною сім’єю.
Вони сказали: «Побачимося після канікул. Гарного літа».
Але щойно я повернувся до батьківського дому, зайшов у двері й побачив, що моя мама плаче. Я подумав, що, можливо, хтось помер чи щось таке.
Я запитав: «Що сталося?»
І моя мама сказала слова, які, мабуть, сформували все моє життя. Вона сказала: «Вони не хочуть, щоб ти повертався».
«Про що ти говориш?»
«Прийомна сім’я більше не хоче, щоб ти там жив».
«Що? Чому?»
«Через те, який ти є. Вони сказали, що ти надто тихий. Вони не можуть з тобою спілкуватися. Вони сказали, що ти складний».
Я був шокований. Вони ніколи не говорила мені нічого в обличчя. Ніколи не було жодних проблем. Я тримався сам у своїй кімнаті. Я нікого не турбував. Вони помахали мені на прощання, ніби все було гаразд. А потім повідомили клуб, що більше не хочуть мене.
Це стало величезною проблемою для моєї кар’єри, бо я не був якоюсь великою зіркою чи щось таке, і раптом клуб подумав, що я проблема. Вони повідомили моїх батьків, що не хочуть платити за іншу прийомну родину.
Я пам’ятаю, як моя мама плакала, а я просто схопив м’яч. Я вийшов на вулицю до того паркану, де завжди грав сам, коли був дитиною. Одна річ дуже закарбувалася в мені. «Через те, який ти є». Ці слова постійно повторювалися в моїй голові.
Я повернувся до Генка після літніх канікул, мене перевели до другої команди. Я був ніким, справді. Але я тренувався так… пффф. У мені було стільки вогню. Це було божевілля.
Я пам’ятаю точний момент, коли все змінилося. Ми грали в п’ятницю ввечері. Я почав на лаві запасних. Коли я вийшов на поле в другому таймі, я просто збожеволів.
Один гол.
Вони більше не хочуть тебе.
Два голи.
Надто тихий.
Три голи.
Надто складний.
Чотири голи.
Вони більше не хочуть тебе.
П’ять голів.
Через те, який ти є.
Я забив п’ять голів за один тайм.
Зрештою, я мав би просто сказати «дякую» тій родині. Цей досвід став паливом для моєї кар’єри».
🌐 ДжанлукаЛападула
Коли ти молодий… ну, ти не розумієш, що люди можуть сприйняти це неправильно.
Мені було 14, я прийняв рішення, яке дійсно змінило моє життя. У мене була можливість поїхати до футбольної академії в Генку, тож я переїхав самотужки з одного кінця Бельгії в інший. Це було за дві години від дому.
Проблема була в тому, що я вже був сором’язливим у своєму рідному місті. У Генку я був новеньким з іншого кінця країни,що розмовляв із кумедним акцентом. Перші два роки в академії, мабуть, були найсамотнішими роками в моєму житті.
Перший рік я жив у пансіонаті, де в мене була маленька кімната з ліжком, столом і раковиною. Наступного року я зміг жити з прийомною родиною, яку клуб оплачував для молодих гравців. Ми з двома іншими хлопцями переїхали до них, і це допомогло мені жити більш нормальним життям.
Я все ще тримався осторонь більшу частину часу, але вважав, що все гаразд. Рік минув, я добре вчився в школі, добре грав у футбол. Жодних бійок. Жодних проблем.
Наприкінці року я зібрав свої речі й попрощався з прийомною сім’єю.
Вони сказали: «Побачимося після канікул. Гарного літа».
Але щойно я повернувся до батьківського дому, зайшов у двері й побачив, що моя мама плаче. Я подумав, що, можливо, хтось помер чи щось таке.
Я запитав: «Що сталося?»
І моя мама сказала слова, які, мабуть, сформували все моє життя. Вона сказала: «Вони не хочуть, щоб ти повертався».
«Про що ти говориш?»
«Прийомна сім’я більше не хоче, щоб ти там жив».
«Що? Чому?»
«Через те, який ти є. Вони сказали, що ти надто тихий. Вони не можуть з тобою спілкуватися. Вони сказали, що ти складний».
Я був шокований. Вони ніколи не говорила мені нічого в обличчя. Ніколи не було жодних проблем. Я тримався сам у своїй кімнаті. Я нікого не турбував. Вони помахали мені на прощання, ніби все було гаразд. А потім повідомили клуб, що більше не хочуть мене.
Це стало величезною проблемою для моєї кар’єри, бо я не був якоюсь великою зіркою чи щось таке, і раптом клуб подумав, що я проблема. Вони повідомили моїх батьків, що не хочуть платити за іншу прийомну родину.
Я пам’ятаю, як моя мама плакала, а я просто схопив м’яч. Я вийшов на вулицю до того паркану, де завжди грав сам, коли був дитиною. Одна річ дуже закарбувалася в мені. «Через те, який ти є». Ці слова постійно повторювалися в моїй голові.
Я повернувся до Генка після літніх канікул, мене перевели до другої команди. Я був ніким, справді. Але я тренувався так… пффф. У мені було стільки вогню. Це було божевілля.
Я пам’ятаю точний момент, коли все змінилося. Ми грали в п’ятницю ввечері. Я почав на лаві запасних. Коли я вийшов на поле в другому таймі, я просто збожеволів.
Один гол.
Вони більше не хочуть тебе.
Два голи.
Надто тихий.
Три голи.
Надто складний.
Чотири голи.
Вони більше не хочуть тебе.
П’ять голів.
Через те, який ти є.
Я забив п’ять голів за один тайм.
Зрештою, я мав би просто сказати «дякую» тій родині. Цей досвід став паливом для моєї кар’єри».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
90+3 – це канал про футбол, який хочеться читати. Тут історії про великі матчі, легенди, скандали, фанатів, які роблять неможливе і ще багато всього. Якщо тобі цікаво читати про футбол, а не тільки дивитися матчі, підписуйся.
Саме зараз на каналі виходить серія постів про ультрас клубів Італії.
https://hottg.com/ninetyplus_3/169
#реклама
Саме зараз на каналі виходить серія постів про ультрас клубів Італії.
https://hottg.com/ninetyplus_3/169
#реклама
Telegram
90+3
Тут поки стало тихіше, бо італійські команди не грають у футбол (але дуже скоро знову гратимуть, вже цього тижня).
Тож заглядайте на канал з новинами: трансфери, тренери і всяке таке.
Сім команд вже отримали нових тренерів, ще п’ять не визначилися. Вісім ніби залишаються з тими, хто працював у минулому сезоні.
https://hottg.com/LapadulaNews
Тож заглядайте на канал з новинами: трансфери, тренери і всяке таке.
Сім команд вже отримали нових тренерів, ще п’ять не визначилися. Вісім ніби залишаються з тими, хто працював у минулому сезоні.
https://hottg.com/LapadulaNews
Telegram
Lapadula news
Only calcio 🇮🇹🇮🇹🇮🇹
Новини італійського футболу
Контакт: @YuriiShevchenko
Новини італійського футболу
Контакт: @YuriiShevchenko
Forwarded from Lapadula news
Офіційно: Дженнаро Ґаттузо очолив збірну Італії
Як гравець Ґаттузо провів 73 матчі за збірну, виграв чемпіонат світу-2006.
Як тренер працював з Сіоном, Палермо, ОФІ, Пізою, Міланом, Наполі, Валенсією, Марселем та Хайдуком.
Має один трофей – Кубок Італії 2019/20 з Наполі. Найкращі результати у вищих лігах – третє місце з Хайдуком (2024/25), п’яте з Міланом (2018/19) і Наполі (2020/21).
🌐 Lapadula news
Як гравець Ґаттузо провів 73 матчі за збірну, виграв чемпіонат світу-2006.
Як тренер працював з Сіоном, Палермо, ОФІ, Пізою, Міланом, Наполі, Валенсією, Марселем та Хайдуком.
Має один трофей – Кубок Італії 2019/20 з Наполі. Найкращі результати у вищих лігах – третє місце з Хайдуком (2024/25), п’яте з Міланом (2018/19) і Наполі (2020/21).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Єврофутбол
Україна U21 перемогла, клубний чемпіонат світу стартував, Ґаттузо очолив Італію
Бойко, Обараз і Шевченко – про головне, що сталося за тиждень.
📺 ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE
Тайм-коди подкасту:
[00:00:00] - Привіт
[00:01:22] - Збірна України U21 виграла у Фінляндії
[00:20:17] - ситуація в групі України та загалом на Євро
[00:30:50] - стартував клубний чемпіонат світу
[00:38:42] - Томас Франк очолив Тоттнем
[00:44:13] - Дженнаро Ґаттузо – тренер збірної Італії
***
Доєднуйтесь до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.
Наш Ютуб
Наш патреон
💌 @eurofootballpodcast
Бойко, Обараз і Шевченко – про головне, що сталося за тиждень.
Тайм-коди подкасту:
[00:00:00] - Привіт
[00:01:22] - Збірна України U21 виграла у Фінляндії
[00:20:17] - ситуація в групі України та загалом на Євро
[00:30:50] - стартував клубний чемпіонат світу
[00:38:42] - Томас Франк очолив Тоттнем
[00:44:13] - Дженнаро Ґаттузо – тренер збірної Італії
***
Доєднуйтесь до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.
Наш Ютуб
Наш патреон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Парму очолить Карлос Куеста. Йому 29 років.
Хто?
Скільки?
***
Куеста вирішив, що йому досить грати, у 18 – пішов вчитися за спеціальністю «фізична культура та спорт». Ще не випустився з університету, а вже потрапив до Атлетіко – волонтером, з юнаками. Просто писав працівникам клубу в твіттер, пропонував носити конуси і його запросили допомогти.
Диплом Куеста здобув за три роки, замість чотирьох. У 22 вже керував командою Атлетіко U14, але невдовзі пішов – вирішив подорожувати Європою, дивитися футбол, «слухати та вчитися». Він мав список тренерів, з якими хотів познайомитися: Аллеґрі, Тухель, Клопп, Почеттіно, Ґвардіола.
Наблизитися до Пепа вирішив через помічника, Мікеля Артету. Куеста надіслав йому презентацію про Сіті, Артета був вражений і запросив хлопця на базу.
«Тоді я зрозумів, як важливо мати навколо правильних людей, – розповідав Куеста в 2019-му. – У Пепа неймовірна команда помічників. Артета буде топовим тренером».
Невдовзі Карлос та Мікель вже працювали разом, але до цього був Ювентус.
***
«Пам’ятаю, як він вперше приїхав, – згадував Федеріко Керубіні, ексдиректор Юве. – Голова академії Массіміліано Скалья привіз його до тренувального центру, вони зайшли в мій офіс. Я не знаю… Буває таке, що відчуваєш щось особливе. Я подивився на цього хлопця. Такий молодий, такий допитливий, так любить футбол. Коли він пішов, я сказав Массіміліано, що ми маємо взяти його на роботу». Куесті було 23.
«Інші тренери були в шоці. Але він швидко став своїм. Карлос розмовляє шістьома мовами. Він спілкувався з усіма гравцями, напряму. Це дуже допомагало. Він став містком між роздягальнею та тренерами».
Куеста залишився в Італії на рік. «Він – мандрівник, – казав Керубіні. – Йому все цікаво. Він хоче працювати в Іспанії, Англії, Італії, всюди. Ми не могли його втримати».
Навесні 2020-го Артета покликав Куесту до Арсенала.
***
«Ми всі були дуже здивовані, – розповідав Ґраніт Джака. – Але він мені одразу сподобався. Чесний, дуже прямолінійний хлопець. Дуже багато знає про футбол. Знає, що робить. Знає, як спілкуватися з гравцями. Він неймовірний. Він мене дуже багато чому навчив. У нас особливі стосунки. Він вивів мене на новий рівень».
Його першою посадою була «тренер з індивідуального розвитку». Постійні сесії віч-на-віч з гравцями, перегляд відео. «Він показував таке, про що ми не думали. Він зробив усіх краще», – впевнений Джака.
«Я впевнений, він буде тренером дуже дуже дуже великого клубу, – казав швейцарець рік тому. – Він поставив собі дуже чітку мету і впевнено йде до неї».
Кажуть, на заставці телефона Куести ще з юності був кубок Ліги чемпіонів.
***
У січні 2025-го Федеріко Керубіні став CEO Парми. Сьогодні Куеста приїде до Італії, на підписання контракту. Він буде наймолодшим тренером Серії А за останні 86 років.
🌐 ДжанлукаЛападула
Хто?
Скільки?
***
Куеста вирішив, що йому досить грати, у 18 – пішов вчитися за спеціальністю «фізична культура та спорт». Ще не випустився з університету, а вже потрапив до Атлетіко – волонтером, з юнаками. Просто писав працівникам клубу в твіттер, пропонував носити конуси і його запросили допомогти.
Диплом Куеста здобув за три роки, замість чотирьох. У 22 вже керував командою Атлетіко U14, але невдовзі пішов – вирішив подорожувати Європою, дивитися футбол, «слухати та вчитися». Він мав список тренерів, з якими хотів познайомитися: Аллеґрі, Тухель, Клопп, Почеттіно, Ґвардіола.
Наблизитися до Пепа вирішив через помічника, Мікеля Артету. Куеста надіслав йому презентацію про Сіті, Артета був вражений і запросив хлопця на базу.
«Тоді я зрозумів, як важливо мати навколо правильних людей, – розповідав Куеста в 2019-му. – У Пепа неймовірна команда помічників. Артета буде топовим тренером».
Невдовзі Карлос та Мікель вже працювали разом, але до цього був Ювентус.
***
«Пам’ятаю, як він вперше приїхав, – згадував Федеріко Керубіні, ексдиректор Юве. – Голова академії Массіміліано Скалья привіз його до тренувального центру, вони зайшли в мій офіс. Я не знаю… Буває таке, що відчуваєш щось особливе. Я подивився на цього хлопця. Такий молодий, такий допитливий, так любить футбол. Коли він пішов, я сказав Массіміліано, що ми маємо взяти його на роботу». Куесті було 23.
«Інші тренери були в шоці. Але він швидко став своїм. Карлос розмовляє шістьома мовами. Він спілкувався з усіма гравцями, напряму. Це дуже допомагало. Він став містком між роздягальнею та тренерами».
Куеста залишився в Італії на рік. «Він – мандрівник, – казав Керубіні. – Йому все цікаво. Він хоче працювати в Іспанії, Англії, Італії, всюди. Ми не могли його втримати».
Навесні 2020-го Артета покликав Куесту до Арсенала.
***
«Ми всі були дуже здивовані, – розповідав Ґраніт Джака. – Але він мені одразу сподобався. Чесний, дуже прямолінійний хлопець. Дуже багато знає про футбол. Знає, що робить. Знає, як спілкуватися з гравцями. Він неймовірний. Він мене дуже багато чому навчив. У нас особливі стосунки. Він вивів мене на новий рівень».
Його першою посадою була «тренер з індивідуального розвитку». Постійні сесії віч-на-віч з гравцями, перегляд відео. «Він показував таке, про що ми не думали. Він зробив усіх краще», – впевнений Джака.
«Я впевнений, він буде тренером дуже дуже дуже великого клубу, – казав швейцарець рік тому. – Він поставив собі дуже чітку мету і впевнено йде до неї».
Кажуть, на заставці телефона Куести ще з юності був кубок Ліги чемпіонів.
***
У січні 2025-го Федеріко Керубіні став CEO Парми. Сьогодні Куеста приїде до Італії, на підписання контракту. Він буде наймолодшим тренером Серії А за останні 86 років.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Я не володів технікою Марадони, до 13 років грав лише на пляжі, не вмів пробивати штрафні, не знав, як віддавати гольові паси. Але я грав у Мілані і виграв чемпіонат світу. Це означає, що навіть найшаленіші мрії можуть стати реальністю. Але потрібно багато терпіння, багато роботи».
Дженнаро Ґаттузо – новий тренер збірної Італії.
В новому епізоді подкасту – 10 історій про Ріно.
https://www.patreon.com/posts/131824844
Дякую всім, хто підписався, дякую всім, хто підпишеться.
🌐 ДжанлукаЛападула
Дженнаро Ґаттузо – новий тренер збірної Італії.
В новому епізоді подкасту – 10 історій про Ріно.
https://www.patreon.com/posts/131824844
Дякую всім, хто підписався, дякую всім, хто підпишеться.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дріс Мертенс повернуся до Наполі. До Napoli, Napulè, Неаполя.
Бельгієць завершив кар’єру і одразу прилетів на південь Італії. Став почесним громадянином міста, де тепер житиме.
«Я не можу описати емоції. Мені так приємно, так приємно, так приємно. Я вважаю себе неаполітанцем. Бути неаполітанцем для мене означає отримувати радість, не маючи багато. Так, думаю, це правильні слова. Бути тут, їсти тут… Я такий радий, що повернувся.
Я потрапив сюди футболістом і побачив, як комфортне тут життя поза футболом. Це, власне, меседж для всіх гравців – звертайте увагу на місто, а не лише на клуб. Жити добре – це чудово.
Останнім часом я багато плакав. Важко пояснити той момент, коли розумієш – частина твого життя закінчилася. Але я радий. Ми з дружиною хочемо, щоб наша донька народилася в Неаполі, тут народився наш син Чіро. Вийти о четвертій ранку на терасу з видом на місто, коли мала прокинеться – мені здається, це чудово».
🌐 ДжанлукаЛападула
Бельгієць завершив кар’єру і одразу прилетів на південь Італії. Став почесним громадянином міста, де тепер житиме.
«Я не можу описати емоції. Мені так приємно, так приємно, так приємно. Я вважаю себе неаполітанцем. Бути неаполітанцем для мене означає отримувати радість, не маючи багато. Так, думаю, це правильні слова. Бути тут, їсти тут… Я такий радий, що повернувся.
Я потрапив сюди футболістом і побачив, як комфортне тут життя поза футболом. Це, власне, меседж для всіх гравців – звертайте увагу на місто, а не лише на клуб. Жити добре – це чудово.
Останнім часом я багато плакав. Важко пояснити той момент, коли розумієш – частина твого життя закінчилася. Але я радий. Ми з дружиною хочемо, щоб наша донька народилася в Неаполі, тут народився наш син Чіро. Вийти о четвертій ранку на терасу з видом на місто, коли мала прокинеться – мені здається, це чудово».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Lapadula news
Іґлі Таре в інтерв’ю Corriere dello Sport:
«Минулого року команді не вистачало лідерів. Саме тому до нас доєднається Модрич. Я особисто говорив з ним, він ще дуже хоче грати на високому рівні. Його підписання дуже важливе, Лука буде орієнтиром для команди».
«Найбільше змін буде в півзахисті. Ми проаналізували разом з тренером гравці якого профілю, з якими характеристиками, потрібні команді. Яшарі та Джака – чудові. Ми маємо зробити правильний вибір. Важливо підвищити якість гри команди».
«Ернандес шукає новий досвід, це його бажання Ми зараз будуємо команду, що відрізнятиметься від Мілана останніх років. Тео ще не продали, працюємо».
«Меньян залишається. Був варіант з клубом АПЛ, але ми не домовилися. Тож ми розраховуємо на Майка і в майбутньому».
«Вінгери можуть прийти, якщо хтось піде. Ми шукаємо центрального нападника, конкурента Гіменесу. Це має бути справжній центральний нападник, що робить різницю в штрафному. Такого Мілану не вистачає з моменту відходу Жиру. Тож шукаємо повну протилежність Санті».
«Ми шукаємо півзахисників, в півзахисті буле три людини. Муса не має характеристик, що нам зараз потрібні. Ми хочемо домінувати, володіти м’ячем, саме тому потрібні зміни в центрі поля».
«Зінченко? Насамперед нам потрібні молоді гравці, з перспективами».
«Нападник за 50 мільйонів? Іноді гравці, що коштують багато, не роблять різницю. Іноді буває навпаки. Ми з Максом вирішили, що будемо уважні та зробимо вибір у правильний момент».
«Леан – справжній чемпіон. Мало хто в сучасному футболі може сам вирішити долю матчу. Він дуже важливий для команди та для проєкту. Я з ним говорим і був приємно здивований. Пропозицій ми поки не мали».
«Заміну Рейндерсу? Важко порівнювати, але маємо Лофтуса-Чіка. Він може бути дуже важливим для Мілана в наступному сезоні».
«Минулого року команді не вистачало лідерів. Саме тому до нас доєднається Модрич. Я особисто говорив з ним, він ще дуже хоче грати на високому рівні. Його підписання дуже важливе, Лука буде орієнтиром для команди».
«Найбільше змін буде в півзахисті. Ми проаналізували разом з тренером гравці якого профілю, з якими характеристиками, потрібні команді. Яшарі та Джака – чудові. Ми маємо зробити правильний вибір. Важливо підвищити якість гри команди».
«Ернандес шукає новий досвід, це його бажання Ми зараз будуємо команду, що відрізнятиметься від Мілана останніх років. Тео ще не продали, працюємо».
«Меньян залишається. Був варіант з клубом АПЛ, але ми не домовилися. Тож ми розраховуємо на Майка і в майбутньому».
«Вінгери можуть прийти, якщо хтось піде. Ми шукаємо центрального нападника, конкурента Гіменесу. Це має бути справжній центральний нападник, що робить різницю в штрафному. Такого Мілану не вистачає з моменту відходу Жиру. Тож шукаємо повну протилежність Санті».
«Ми шукаємо півзахисників, в півзахисті буле три людини. Муса не має характеристик, що нам зараз потрібні. Ми хочемо домінувати, володіти м’ячем, саме тому потрібні зміни в центрі поля».
«Зінченко? Насамперед нам потрібні молоді гравці, з перспективами».
«Нападник за 50 мільйонів? Іноді гравці, що коштують багато, не роблять різницю. Іноді буває навпаки. Ми з Максом вирішили, що будемо уважні та зробимо вибір у правильний момент».
«Леан – справжній чемпіон. Мало хто в сучасному футболі може сам вирішити долю матчу. Він дуже важливий для команди та для проєкту. Я з ним говорим і був приємно здивований. Пропозицій ми поки не мали».
«Заміну Рейндерсу? Важко порівнювати, але маємо Лофтуса-Чіка. Він може бути дуже важливим для Мілана в наступному сезоні».
Справжній скандал в Італії.
Вестон Маккені сказав, що італійська кухня… ну таке собі.
«Немає різноманітності, це лише паста, піца, риба, стейк.
Знаєте, в чому проблема з італійською кухнею? Вона чудова, це хороша їжа, яку ви готуєте дуже добре, але в Америці, якщо я йду в бургерну чи стейк-хаус, а потім іду в інше місце за 10 хвилин звідти, я знову їм бургер, але він має зовсім інший смак.
В Італії я йду в один ресторан і замовляю пасту з песто, йду за 10 хвилин в інший — і замовляю пасту з песто, це те саме».
***
Еміліано Вівіано, колишній воротар Арсенала, Парми, Фіорентини, Сампдорії відреагував агресивно:
«США — це країна з найгіршою їжею у світі. Вони б навіть підошви своїх черевиків обсмажили в фритюрі. На місці прем’єрки Мелоні, я б не дозволив йому повернутися до Італії!
Як можна казати, що в італійській кухні немає різноманітності? Саме його визначення «різноманітності» мене дратує. Маккенні, вас, американців, 200 мільйонів, і все, що ви їсте, — це гамбургери.
Правда в тому, що всю їжу в Америку привезли інші нації. Я просто хочу сказати Маккенні, що він досяг неймовірного — йому вдалося об’єднати всю Італію проти себе. Це вже не про футбольних фанатів, його може гейтити абсолютно кожен».
🌐 ДжанлукаЛападула
Вестон Маккені сказав, що італійська кухня… ну таке собі.
«Немає різноманітності, це лише паста, піца, риба, стейк.
Знаєте, в чому проблема з італійською кухнею? Вона чудова, це хороша їжа, яку ви готуєте дуже добре, але в Америці, якщо я йду в бургерну чи стейк-хаус, а потім іду в інше місце за 10 хвилин звідти, я знову їм бургер, але він має зовсім інший смак.
В Італії я йду в один ресторан і замовляю пасту з песто, йду за 10 хвилин в інший — і замовляю пасту з песто, це те саме».
***
Еміліано Вівіано, колишній воротар Арсенала, Парми, Фіорентини, Сампдорії відреагував агресивно:
«США — це країна з найгіршою їжею у світі. Вони б навіть підошви своїх черевиків обсмажили в фритюрі. На місці прем’єрки Мелоні, я б не дозволив йому повернутися до Італії!
Як можна казати, що в італійській кухні немає різноманітності? Саме його визначення «різноманітності» мене дратує. Маккенні, вас, американців, 200 мільйонів, і все, що ви їсте, — це гамбургери.
Правда в тому, що всю їжу в Америку привезли інші нації. Я просто хочу сказати Маккенні, що він досяг неймовірного — йому вдалося об’єднати всю Італію проти себе. Це вже не про футбольних фанатів, його може гейтити абсолютно кожен».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Перший матч з Інтер Франческо Піо Еспозіто зіграв, коли йому було дев’ять.
Він пройшов молодіжні команди усіх вікових категорій. В 13 років зустрів Крістіана Ківу, в команді U-14. В 17 забив 15 голів за примаверу, яку очолював румун. Після цього його орендувала Спеція. Еспозіто став другим бомбардиром Серії Бі, забив 17 голів, ще два – в плейоф.
Ківу, очоливши першу команду Інтера, взяв його на клубний чемпіонат світу. «Інтер – все для мене, – радів Франческо. – Зростаючи, я провів більше часу на базах клубу, ніж удома».
Перший матч за дорослу команду Франческо Піо Еспозіто зіграв, коли йому було 19. Віддав асист з Урава Ред Даймондс, а в другому – забив, Рівер Плейту.
«Я не міг зрозуміти, що сталося. Побачив, що Мартінес святкує, – тоді дійшло. Першою мрією був дебют за Інтер, другою – гол, – сказав Еспозіто. – Що далі? Я продовжуватиму користатися можливостями. Цей турнір – моя можливість».
«Хтось може подумати, що він корисний лише в штрафному, але це не так, – каже Крістіан Ківу. – Він розумний, вміє використовувати корпус, класний в дуелях з захисниками. В кожному епізоді він здатний здивувати. У них вся родина така, брати теж хороші гравці, тож треба дякувати мамі та татові. Чи залишиться він з нами? Я не дивлюся так далеко, але зараз хочу дати шанси усім відчути себе важливими. На цьому турнірі Франческо дуже корисний для нас».
🌐 ДжанлукаЛападула
Він пройшов молодіжні команди усіх вікових категорій. В 13 років зустрів Крістіана Ківу, в команді U-14. В 17 забив 15 голів за примаверу, яку очолював румун. Після цього його орендувала Спеція. Еспозіто став другим бомбардиром Серії Бі, забив 17 голів, ще два – в плейоф.
Ківу, очоливши першу команду Інтера, взяв його на клубний чемпіонат світу. «Інтер – все для мене, – радів Франческо. – Зростаючи, я провів більше часу на базах клубу, ніж удома».
Перший матч за дорослу команду Франческо Піо Еспозіто зіграв, коли йому було 19. Віддав асист з Урава Ред Даймондс, а в другому – забив, Рівер Плейту.
«Я не міг зрозуміти, що сталося. Побачив, що Мартінес святкує, – тоді дійшло. Першою мрією був дебют за Інтер, другою – гол, – сказав Еспозіто. – Що далі? Я продовжуватиму користатися можливостями. Цей турнір – моя можливість».
«Хтось може подумати, що він корисний лише в штрафному, але це не так, – каже Крістіан Ківу. – Він розумний, вміє використовувати корпус, класний в дуелях з захисниками. В кожному епізоді він здатний здивувати. У них вся родина така, брати теж хороші гравці, тож треба дякувати мамі та татові. Чи залишиться він з нами? Я не дивлюся так далеко, але зараз хочу дати шанси усім відчути себе важливими. На цьому турнірі Франческо дуже корисний для нас».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Єврофутбол
Цікаві Ман Сіті та Реал на КЧС, цікавий фінал Євро U21, цікаві трансфери та призначення
Бойко, Обараз і Шевченко – про груповий турнір клубного чемпіонату саіту, Ман Сіті та Реал, плейоф молодіжного чемпіонату Європи, трансфери Наполі, Мілана, Арсенала та Барселони, Ніка Вольтемаде.
📺 ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE
На аудіоплатформах з’явиться пізніше
[00:00:00] - Привіт, ми вигнали Вілата
[00:00:35] - чи були несподіванки на груповому етапі КЧС
[00:05:29] - Реал
[00:12:24] - Інтер
[00:16:00] - Ман Сіті та Ювентус
[00:25:00] - ПСЖ і Трубін
[00:28:12] - прогнози на плейоф КЧС
[00:35:11] - молодіжне Євро: Італія, Німеччина, Англія, Нідерланди
[00:57:18] - новини Серії А: Наполі + Мілан
[01:07:45] - скільки опорників треба Арсеналу
[01:12:23] - Нік Вольтемаде
[01:18:10] - новий тренер РБ
[01:22:05] - Ніко Вільямс у Барселоні
***
Доєднуйтесь до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.
Наш Ютуб
Наш патреон
💌 @eurofootballpodcast
Бойко, Обараз і Шевченко – про груповий турнір клубного чемпіонату саіту, Ман Сіті та Реал, плейоф молодіжного чемпіонату Європи, трансфери Наполі, Мілана, Арсенала та Барселони, Ніка Вольтемаде.
На аудіоплатформах з’явиться пізніше
[00:00:00] - Привіт, ми вигнали Вілата
[00:00:35] - чи були несподіванки на груповому етапі КЧС
[00:05:29] - Реал
[00:12:24] - Інтер
[00:16:00] - Ман Сіті та Ювентус
[00:25:00] - ПСЖ і Трубін
[00:28:12] - прогнози на плейоф КЧС
[00:35:11] - молодіжне Євро: Італія, Німеччина, Англія, Нідерланди
[00:57:18] - новини Серії А: Наполі + Мілан
[01:07:45] - скільки опорників треба Арсеналу
[01:12:23] - Нік Вольтемаде
[01:18:10] - новий тренер РБ
[01:22:05] - Ніко Вільямс у Барселоні
***
Доєднуйтесь до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.
Наш Ютуб
Наш патреон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
HTML Embed Code: