​​❓Чи гарантує заповіт збереження майна «у сім’ї»?

Раніше ми вже писали про те, як прийняти спадщину. Однак, від одного із підписників надійшла пропозиція висвітлити тему заповіту, адже його хвилювало, яким чином можна гарантувати перехід спадщини до членів його сім’ї. Тож, спробуємо розібратись. 🤔

📌Способи спадкування
Закон визначає, що спадкування може відбуватись за заповітом або за законом. Оформлюючи спадщину за заповітом, нотаріус виходить із волі спадкодавця щодо розпорядження спадщиною, яку він висловив у заповіті. При спадкуванні за законом заповіту або немає взагалі, або він не охопив весь обсяг спадщини, а тому спадкоємці визначаються у порядку черговості.🔤

❓Так у чому різниця?
Перше за все, у тому, що за заповітом можна залишити своє майно не лише членам сім’ї, але й іншим особам. При спадкуванні за законом спадкують лише родичі у визначеній черговості. Заповіт є гнучким інструментом, який дозволяє розпорядитись майном так, як хоче того заповідач.🧾
❗️ВАЖЛИВО: навіть за заповітом не може бути позбавлено спадщини осіб, які мають право на обов’язкову частку: дітей до 18 років або непрацездатних повнолітніх дітей, непрацездатних вдову (вдівця) або непрацездатних батьків спадкодавця. За загальним правилом, вони мають отримати половину від тієї частки, на яку мали б право при спадкуванні за законом (але, вона може бути зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення).

☝️Однак, є у заповіту і недоліки. Бажаючи «залізобетонно» гарантувати права своїх нащадків, заповідач вважає, що заповіт – це панацея. Але – ні. Інколи заповіт має зворотний ефект, коли хтось із ображених та усунутих від спадкування нащадків розпочинає процес оспорювання заповіту. У такому випадку високі шанси, що спадщини нащадкам ще довго не бачити.💤

📌Що насправді впливає на спадкування?
Розглянемо це як з точки зору спадкодавця, так і спадкоємця.👀
Як це не песимістично звучить, але ми усі – потенційні спадкодавці. Тому, як турботливі члени сім’ї ми маємо дбати про фінансову дисципліну – як мінімум, ми маємо залишатись у плюсі для того, щоб наші нащадки що-небудь отримали. Але чому?🤷‍♂️
😱Справа у тому, що до складу спадщини входять не лише права, але і обов’язки - у тому числі і борги. На щастя, борги переходять спадкоємцям лише у межах вартості отриманої спадщини. Однак, що ж тут хорошого, коли за мінусом боргів спадкоємці виходять на «0»?🙅🏻‍♂️
Що стосується спадкоємців, то вони мають вчасно прийняти спадщину і я раніше писав, що строк для її прийняття – 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. За відсутності інших спадкоємців або їх згоди на поновлення вам строків, доведеться поновлювати їх виключно через суд. А це і фінансові витрати, і час, і нерви… У найгіршому випадку, по спливу одного року, якщо немає спадкоємців або вони відмовились чи не прийняли спадщину, вона може бути визнана відумерлою за заявою місцевої ради та перейти у власність громади. Тепер розумієте, наскільки своєчасні дії є важливими?⏳

✍️Якщо заповіт не панацея, то може подарувати родичам майно ще за життя?🤔
Можна і так, проте всі договори можуть бути оспорені. На мою думку, пошук всіляких «гарантій» - це неправильно поставлене питання. Законодавство лише надає вам набір інструментів. Проте, як ними користуватись - відповідальність лише на вас. На мою думку, найкращою гарантією є «чистота» оформлених документів на майно, відсутність у спадкодавця непомірних зобов’язань та своєчасність дій щодо оформлення будь-якого документу зі сторони спадкоємців. І тоді все буде добре. Ну, а якщо виникають питання, ви знаєте, до кого звернутись 😉

Вітаю, друзі 👋 Нещодавно приєднався до новинного каналу Шпальта у якості автора статей. Зустрічайте першу публікацію у співавторстві зі Шпальтою - огляд резонансного рішення Європейського суду з прав людини про те, чи відповідає власник аккаунту Facebook за чужі коментарі на своїй сторінці. Сподіваюсь, вам буде цікаво. Приємного прочитання 😉

​​❗️Відбито борг за комуналку: як ми інтереси підписника захистили🔥

Ситуація: за рішенням суду з нашого читача стягнули 26255,84 грн. заборгованості за послуги Київводоканалу за період з липня 2014 р. по липень 2020 р., плюс – стягнуто відшкодування судового збору на суму 2102 грн. Про судову справу він дізнався лише коли отримав на руки копію рішення: жодної повістки на його адресу не надійшло. Тому, читач замовив складання апеляційної скарги, оскільки договірні відносини мав лише з березня 2017 р. і нещодавно робив погашення, які мали б закрити всю заборгованість з того часу. 🚰

Результат: постановою Київського апеляційного суду від 10.08.2021 по справі №754/13095/20 нашу апеляційну скаргу задоволено: скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову Київводоканалу у повному обсязі.🍾🎉🎉🎉

❓З яких підстав задоволено нашу апеляційну скаргу?

☝️Почнімо з того, що апеляційний суд не погодився з нами з приводу того, що до березня 2017 року наш клієнт не споживав воду та не укладав договору. Суд зауважив, що оскільки умови договору водопостачання оприлюднені у газеті «Хрещатик» у липні 2014 року і після цього наш читач не подав заяви про відмову від послуг, то він приєднався до вказаного договору. Як на нашу думку – сумнівний аргумент за відсутності доказів споживання води, але як є.🤷‍♂️
Так само, апеляційний суд погодився з Київводоканалом, що у нашого клієнта є борг за послуги водопостачання та водовідведення.🤦‍♂️

❓Тут, мабуть, ви обґрунтовано запитаєте, а як вдалось перемогти? 🤔
Перш за все, апеляційний суд погодився, що нашого читача НЕ повідомили про розгляд справи, оскільки конверт з ухвалою, який повернувся із відміткою «За закінченням терміну зберігання», не є належним доказом його відмови від вручення повістки. Тому, рішення суду підлягало скасуванню і спір треба було вирішити по новому.
❗️ВАЖЛИВО: відмітка про повернення листа «За закінченням терміну зберігання» у розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України не може свідчити про належне надсилання повістки.📪
За відсутності належного повідомлення відповідача про справу, суд прийняв від нашої сторони як докази, так і заяву про застосування строків позовної давності. Зауважимо, що на стадії апеляційного розгляду таке можливо лише за наявності поважних причин і вони у нас дійсно були.
📌Виходячи з цього, апеляційний суд:
✅за період з липня 2014 р. по 4 жовтня 2017 р. відмовив у стягненні коштів у зв’язку із пропуском 3-річного строку позовної давності; ⌛️
✅за період з жовтня 2017 р. по липень 2020 р. у стягненні боргу відмовлено, оскільки нами подано належні докази того, що за цей період борг погашено.💰
Як наслідок – у позові відмовлено повністю.🎉🥳
❗️До того ж, на користь нашого клієнта з Київводоканалу стягнуто 3153 грн судового збору, який ним сплачено за подання апеляційної скарги.
Насамкінець зауважимо, що послуги повністю надано нами дистанційно: враховуючи суму позову, справа розглядалась без участі сторін. Від нас вимагалось лише складання якісних процесуальних документів, що ми і зробили. 💼

Якщо і вам буде потрібна допомога, звертайтесь до адміна 😉

​​⏳Час не чекає: скільки можна НЕ звертатись до суду?

🧐Багато хто думає, що захистити свої права ніколи не пізно, однак це не так. Попередній допис наштовхнув мене на думку розповісти про це. 🙌
⏱Позовна давність – це строк, протягом якого особа може звернутись до суду. Саме такий термін використовується у цивільному праві та застосовується загальними та господарськими судами. Адміністративні суди при вирішенні спорів з органами влади застосовують поняття «строки звернення до суду» (про суди ми писали раніше).

Спільне у цих поняттях те, з якого моменту йде відлік строків, що оцінюється за двома критеріями:
1️⃣З моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав (тобто, коли наявні конкретні докази, які вказують саме на цей момент).
Наприклад, особі доставлено НЕ ТОЙ товар, який вона замовляла – з моменту отримання товару вона є такою, що дізналась про порушення своїх прав і з цього часу у неї почався відлік строків давності.
2️⃣З моменту, коли особа могла довідатись про порушення своїх прав. У такому випадку, точних відомостей про конкретну дату немає. Проте, є інші докази, які дозволяють з усією вірогідністю допустити, що особа могла дізнатись про порушення її прав.
Наприклад, особа прийняла будинок у спадщину за заповітом. По спливу часу інший спадкоємець вирішив оскаржити заповіт та свідоцтво про спадщину. Проте, йому було достеменно відомо про смерть спадкодавця, а дані про нерухоме майно доступні у державному реєстрі за невелику плату. У сукупності ці обставини дають підстав вважати, що такий спадкоємець в силу закону мав цікавитись спадщиною після смерті спадкоємця та міг дізнатись про те, до кого вона відійшла по спливу строку на її прийняття.

❗️Сплив строків давності є самостійною підставою для відмови у позові (загальні та господарські суди) або залишення його без розгляду (адміністративні суди). Тобто, ви не отримаєте захисту навіть тоді, коли ваші права порушені, тому ставтесь до таких строків серйозно. Строки можливо поновити, але для цього треба письмово заявити про наявність поважних причин, які завадили звернутись до суду вчасно.😰

Відмінність позовної давності від строків звернення до адміністративного суду:
✅загальні строки позовної давності – 3 роки, для строків звернення – 6 місяців (але і ті, і інші можуть бути коротшими для деяких категорій справ);
✅строки позовної давності можуть бути збільшені у договірному порядку, строки звернення – ні;
✅строк позовної давності застосовується лише за заявою учасника справи, строки звернення застосовуються адміністративним судом з власної ініціативи в силу закону.

Але чи справедливо відмовляти особі у захисті тільки через сплив строків?🤷‍♂️

🤔На мою думку – так. Завдання суду – знайти справедливий баланс між захистом прав та стабільністю взаємовідносин, яка склалась із плином часу. У цьому аспекті, строки давності є законним способом захисту прав відповідача:
📌Строки сприяють визначеності відносин. Припустимо, ви купили квартиру у новобудові, а прокурор оскаржив рішення про видачу дозволу на будівництво. Теоретично, задоволення його позову може потягнути знесення будинку. У такому разі, інтерес у дотриманні закону при будівництві буде не співмірним із інтересами багатьох мешканців, які купили квартири та вважали будівництво законним. Тому, прокурор «пізно прокинувся» і закон захищає власників квартир.
📌Строки убезпечують від задавнених вимог: буває і так, що позивач об'єктивно не правий, але у відповідача не збереглись докази, якими він міг довести свою правоту. У цьому сенсі, строки давності захищають від задавнених вимог, що теж є справедливо.
Таким чином, якщо у вас є проблеми – ніколи не баріться, бо може бути запізно!

​​❓Дарування чи заповіт?

✍️Нещодавно ми писали про заповіт і у коментарях поставили питання, що краще при спадкуванні: дарування чи заповіт і де менше шансів оспорювання таких документів? Як на мене, саме у цьому ракурсі відповідь надавати некоректно. Краще розповісти про особливості обох документів, але вибір залишу за вами.
☝️Отже, договір дарування – це двостороння домовленість, за якою особа безоплатно передає іншій особі майно. Натомість, заповіт – це розпорядження особи щодо подальшої долі її майна після її смерті. То в чому відмінність?
📌Договір дарування взагалі не стосується відносин спадкування, а тому тут не діють правила обов’язкової частки спадкоємців, черговості спадкування і т.д.
📌Від договору дарування не можна відмовитись (розірвати), окрім випадків, передбачених статтями 724, 727 ЦК України; натомість, особа може змінювати свій заповіт необмежену кількість разів і кожен новий заповіт скасовує попередній.
📌Водночас, і той, і інший документ може бути визнано недійсним, якщо існують передбачені законом обставини – їх перелік значний, а тому гадати, які шанси на оспорювання – все-одно, що до колег пані Ванги сходити.
📌При даруванні особа передає право власності ще за свого життя, тоді як за заповітом воно переходить після її смерті.

💰Які затрати слід понести?

Договір дарування нерухомого майна та заповіт у будь-якому разі треба посвідчувати нотаріально, тому готуйтесь сплатити:
📍у державних нотаріусів - мито (за заповіт складає – 0,85 грн., за посвідчення договорів – від 1% суми договору (але може залежати від майна, що передається за договором); приватні нотаріуси отримують плату, що визначається за домовленістю з клієнтом;
📍збір за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: при даруванні – у день укладення договору у розмірі 230 грн., якщо це заповіт – то сплачується спадкоємцем при оформленні спадщини.
Також, при реєстрації нерухомого майна доведеться витратитись на складання технічного паспорту (у середньому 1500-2500 грн.)📘

💰➡️🏛Оподаткування дарунка та спадщини відбувається однаково:
✅при спадкуванні чи отримання у дар батьками, подружжям, дітьми, братами та сестрами, онуками, дідом чи бабою дарувальника (спадкодавця) – нульова ставка;
✅військовий збір 1,5% та 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) при спадкуванні/отриманні у дар іншими спадкоємцями, у тому числі не членами сім’ї, які є резидентами України (мають постійне місце проживання або перебувають на території України не менше 183 днів протягом року);
✅особи-нерезиденти сплачують 1,5% військового збору та 18% ПДФО від отриманого у дар/успадкованого майна.

❗️ВАЖЛИВО: Якщо ви обрали варіант дарування житла замість заповіту, зважайте, що ризикуєте втратити право на проживання у ньому. Тому варто включити у договір пункт про довічне право користування житлом, яке зберігається навіть у разі перепродажу житла (один із видів сервітуту - права користування чужим майном).
‼️Показова ситуація: мати подарувала квартиру своєму сину, а той перепродав житло доньці та у подальшому намагався виселити свою матір, завдавши їй тілесних ушкоджень. Мати безуспішно намагалась розірвати договір дарування із своїм сином, але Верховний Суд їй відмовив, оскільки майно вже перепродано онуці.
Тому, як завжди, перш ніж вчинити юридичні дії з приводу свого майна – краще зайвий раз проконсультуйтесь, щоб не потрапляти у подібні халепи. Мої дописи чи дописи колег – це добре, але індивідуальна консультація – завжди надійніше.

​​❓Самозахист чи самоправство?

Природньо та очевидно, що людина може звертатись за захистом не до суду чи іншого органу, але і захистити себе самостійно. Однак, наскільки такий захист може бути законним та де межа, яка відділяє самозахист від самосуду? Розпочнемо із самозахисту цивільних прав, а у наступному дописі розкажемо, як самозахист розуміється у кримінальному праві.

Право на самозахист передбачене ст.19 ЦК України та характеризується наступними ознаками:
✅самозахист спрямований саме на протидію порушенню, а не на активний «напад» на порушника чи його власність;
✅спосіб самозахисту має бути законним та відповідати загальноприйнятим до норм моралі;
✅самозахист має бути співмірним до права, яке захищається, суті порушення та наслідкам, які воно може мати.

Натомість, самоправство полягає у самовільному вчиненні дій, що суперечать встановленому законом порядку та правомірність яких оспорюється іншими. Залежно від тяжкості наслідків, самоправство може розглядатись як адміністративне, так і кримінальне правопорушення. Межа доволі тонка, чи не правда?🤔

Спробуємо розібрати реальний випадок, який став предметом судового спору.
💼Ситуація: озброєні мисливці допустили те, що їх собаки увірвались до приватного подвір’я та напали там на свійську тварину, а також загрожували життю та здоров'ю господаря. Захищаючи своє майно та, власне, і себе від агресивних собак, господар подвір’я застрелив одну із них. Власник собаки вважав це порушенням його прав та подав до суду позов до господаря про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вбивством собаки.🦮
🧾Рішення судів. Цікаво, що у цьому випадку районний суд частково стягнув шкоду, тоді як апеляція та Верховний Суд у задоволенні позову відмовили повністю: чоловік правомірно реалізував право на самозахист та не перевищив межі крайньої необхідності.❗️
❓ Чи було це протидією? Безумовно. Відповідач знаходився на власному подвір’ї та застрелив одну із собак, щоб відвернути потенційно реальну шкоду собі та своєму майну. Однак якби він, наприклад, у подальшому вирішив помститись або забрати відшкодування шкоди у мисливців та застрелив собаку на їх подвір’ї, ситуація вже б вважалась самоправством. Хочеш відшкодувати шкоду – звертайся до суду.📜➡️🏛
❓Чи був обраний засіб захисту законним та співмірним можливому порушенню його прав? Так, адже зброя була використана проти джерела небезпеки – собаки. При цьому, господар обрав між життям собаки та власним життя та здоров’ям, а також життям свійських тварин, які були на подвір’ї. Зі свого боку, Верховний Суд констатував, що мисливці порушили як правила поводження з мисливськими собаками, так і правила полювання – а отже, саме їх недбалість спричинила до цього випадку.🤦‍♂️
Натомість, якби замість собаки, яка атакує, був застрелений хтось із мисливців, то це очевидне перевищення меж необхідної оборони, яке тягне не лише цивільну, але і кримінальну відповідальність.☝️
До чого я веду? Ми усі люди та схильні впадати у крайнощі. Хтось настільки сором’язливий, що у очевидній ситуації цурається себе захистити. Наприклад, увійти до житла, де він є співвласником та забрати свої речі. Інші неадекватно реагують на ситуацію, допускаючи насильство, коли воно не є виправданими та явно порушує закон.
Тому, в усьому має бути своя міра, а розуміння різниці між самозахистом та самоправством має допомогти вам адекватно та у законному полі реагувати на порушення ваших прав.
А ви як гадаєте, чи мав право господар застрелити мисливську собаку? Чи були у вас випадки, коли треба було вжити заходів самозахисту? Пишіть у коментарі.👇

​​❓Відсторонення невакцинованих від COVID-19: коли це законно?

❗️Дисклеймер: ця публікація не є агітацією за чи проти вакцинації, а так само – за чи проти запроваджених карантинних заходів.

Законність відсторонення від роботи через відсутність вакцинації від COVID-19 у останній час стала поширеним питанням, тому спробуємо його висвітлити.🤔
Перелік випадків, коли працівник може бути відстороненим роботодавцем, передбачений ст. 46 Кодексу законів України про працю:
✅поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
✅відмова або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
✅в інших випадках, передбачених законодавством.
💼У постанові від 01.04.2020 по справі №761/12073/18 Верховний Суд звернув увагу, що підстави для відсторонення працівника мають бути визначені або у ст. 46 КЗпП, або у іншому нормативному документі.
COVID-19 включено МОЗ до переліку інфекційних хвороб. Відповідно до ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено перелік хвороб, вакцинування від яких є обов’язковим: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Водночас, встановлено, що МОЗ має право визначати перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням. У разі відмови від обов’язкових щеплень, такі працівники підлягають відстороненню від роботи.

На сьогодні, наказом МОЗ від 04.10.2021 №1306/36928 встановлено наступний перелік професій, які у обов’язковому порядку мають бути вакциновані від COVID-19:
✅працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
✅місцевих державних адміністрації та їх структурних підрозділів;
✅закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу і форми власності.

❗️Виняток: працівники, які мають медичні протипоказання до вакцинації.

❗️❗️❗️ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: згідно із п. 4 наказу, він набирає чинності через місяць після його публікації, тобто станом на 17.10.2021 він ще не набрав чинності! Тому, досить дивно виглядає відмітка на сайті МОЗ щодо чинності наказу.

📌Тобто, працівники, що належать до наведеного переліку, можуть бути відсторонені від роботи через відсутність щеплень від COVID-19, ❗️але після набрання чинності вказаним наказом МОЗ.❗️
Відповідно, відсторонення від роботи у зв’язку із відсутністю вакцинації COVID-19 працівників інших професій та організацій, не включених до вказаного переліку, є незаконним. У вищезгаданій постанові Верховного Суду визначено, що у випадку незаконного відсторонення на роботі працівник має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

☝️Тим не менш, заслуговує на увагу позиція, наскільки взагалі вакцинування від COVID-19 може бути обов’язковим. Тому не можу не згадати про статтю моїх колег, які звертали увагу, що Європейський суд визнає правомірним втручання у вигляді обов’язкового вакцинування від добре відомих науці хвороб. Питання, наскільки COVID-19 відомий науці та наскільки досліджена ефективність та безпечність вакцини, є дискусійним. ⁉️

У зв’язку із цим не ризикну надавати однозначного висновку з цього приводу – це скоріше індивідуальний вибір, так само як подальше відстоювання права на такий вибір у судовому порядку.

​​❓Коли підприємцям можна приймати відвідувачів у «червоній» зоні?

💁‍♂️Ми розуміємо, що пов’язані із карантином питання є для вас актуальними. Тому, по можливості, будемо на них відповідати. Один із підписників запитав щодо можливості підприємців працювати без COVID-сертифікатів у "червоній" зоні карантину та чим регулюються дані питання.👨‍💻

Перш за все, діючі карантинні обмеження встановлені постановою КМ України від 09.12.2020 №1236 із усіма змінами.
🚫Підпунктом 4 пункту 3-5 постанови №1236 заборонено приймання відвідувачів підприємцями та підприємствами, які займаються торгівлею і побутовим обслуговуванням населення.

📌ВИНЯТКИ:
✅приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;🥖🛢📰
✅торговельна діяльність із здійсненням адресної доставки замовлень;📭
✅провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, перукарень та салонів краси за попереднім записом;
виконання робіт із збирання і заготівлі відходів;💰
✅провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом.📞

☝️Водночас, пункт 3-5 постанови №1236 встановлює умови, за яких вказані обмеження не діють. Зокрема, і відвідувачі, і працівники закладу повинні мати:
✅ або негативний результат тестування, проведеного не пізніш, як за 72 години відвідування закладу;💯
✅або документ, що підтверджує проходження ПОВНОГО курсу вакцинації від COVID-19 – так звані «зелені» сертифікати.📜
❗️ВАЖЛИВО: кількість щеплень для повного курсу залежить від типу вакцини. Тобто, якщо повний курс для конкретної вакцини передбачає лише одну дозу, то після її введення ви також зможете отримати «зелений» сертифікат.

📌ВИСНОВОК: якщо ваш вид діяльності щодо приймання відвідувачів у «червоній» зоні карантину не підпадає під вищезазначені винятки, то ви не зможете приймати відвідувачів за відсутності у них та у ваших працівників «зелених» COVID-сертифікатів або негативних результатів тестування на COVID, здійснених не пізніше 72 годин до відвідування закладу.
📌Розмір штрафів за порушення правил карантину: для громадян – від 1700 до 3400 грн, для посадових осіб – від 3400 до 17000 грн (ст. 44-3 КУпАП).

Чи це справедливо?

🤷‍♂️Законодавець та уряд поставили наших підприємців у своєрідну пастку: вакцинація є добровільною, а законно відстороняти від роботи невакцинованих працівників можна лише у випадках, коли вони внесені до відповідного переліку. Звільняти невакцинованих працівників саме з цієї причини – також незаконно.
Нажаль, ми не можемо вплинути на якість законодавчого регулювання, тому можемо запропонувати заходи, що можуть пом’якшити негативні наслідки від вказаних обмежень:
✅переходити на адресну доставку товарів;
✅якщо не всі працівники бажають вакцинуватись, що перешкоджає прийому відвідувачів – до доцільно тимчасово припинити діяльність закладу у зв’язку із простоєм (треба видати наказ/розпорядження) – тоді працівникам виплачується лише 2/3 від встановленого окладу (ст. 113 КЗпП);
✅провести роз’яснювальну роботу із працівниками щодо необхідності здійснення вакцинації.

​​❓Як відкрити кримінальну справу?

🤷‍♂️Ситуація доволі поширена: людина стала жертвою злочину, написала заяву у поліцію, а там…ТИША. 👮‍♂️Що у такому випадку робити?

✍️Подання заяви

🔊Ви можете повідомити про вчинення кримінального правопорушення по телефону, скласти заяву самостійно або повідомити про обставини злочину особисто у відділенні поліції, про що поліцейський складе відповідний протокол.🧾
❗️У заяві ви повинні: ідентифікувати себе, вказати контактні дані (адресу, телефон), повідомити про детальні обставини кримінального правопорушення. Якщо більш-менш зможете орієнтуватись у Кримінальному кодексу України – не зайвим буде вказати конкретну статтю, за якою ви кваліфікуєте правопорушення. Але це не обов’язково.
Слід зазначити, що за діючим КПК України, кримінальні справи не відкривають, а вносять відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – дата внесення відомостей до реєстру і є початком досудового розслідування.

☝️Тому, прохальну частину заяви рекомендую формувати з урахуванням ст. 214 КПК України. Наприклад: «Прошу невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту подачі цієї заяви, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, яке полягає у …..».

❗️ВАЖЛИВО: після прийняття заяви ви маєте право отримати документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію. Зокрема, таким документом є талон-повідомлення єдиного обліку, а якщо ви подавали письмову заяву, то на ній мають проставити реєстраційну відмітку. Форми талону-повідомлення та реєстраційного штампу встановлені у додатках 3 та 5 наказу МВС від 08.02.2019 №100. ДОКАЗИ ПОДАЧІ ЗАЯВИ ЗБЕРІГАЙТЕ У СЕБЕ!

Що далі?👇

Протягом 24 годин з моменту внесення відомостей до ЄРДР заявник має право на одержання витягу із ЄРДР, у якому містяться відомості про зареєстроване кримінальне провадження: його номер, дату внесення відомостей, ким зареєстровано, короткий зміст повідомлення про кримінальне правопорушення і т.д.
Тобто, щоб видати вам витяг з ЄРДР, у слідчого є не більше 48 годин з моменту прийняття від вас заяви: 24 години на внесення до ЄРДР та 24 години на видачу витягу. Сплив цього строку вже надає підстав стверджувати про протиправну бездіяльність органів досудового розслідування.⏳

❓Що робити, якщо кримінальне провадження не розпочато?

Якщо кримінальне провадження не розпочато, то по спливу крайнього строку для видачі витягу із ЄРДР (48 годин з моменту прийняття заяви) у вас є 10 календарних днів на оскарження такої бездіяльності.
📚Скарга подається до слідчого судді місцевого загального суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, до якого подана скарга. Наприклад, скаргу на бездіяльність Печерського управління ГУНП у м. Києві треба подавати до Печерського районного суду міста Києва.
❗️У скарзі ви маєте вказати назву суду, до якого вона подається, вказати свої дані, дані органу, бездіяльність якого оскаржується, повідомити обставини, з приводу яких ви звернулись із повідомленням про кримінальне правопорушення, а також надати копії доказів, що підтверджують дату звернення з таким повідомленням.

❗️ВАЖЛИВО: прохальну частину скарги рекомендую формулювати наступним чином: «Прошу зобов’язати [назва органу досудового розслідування] внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, повідомлене у заяві [прізвище, ім’я, по-батькові заявника] від [дата], зареєстровану за №....".

За наслідком розгляду такої заяви слідчий суддя приймає ухвалу, якою зобов'язує орган досудового розслідування внести відомості до ЄРДР. Рекомендую отримати примірник такої ухвали, та направити до органу досудового розслідування з проханням виконати її.
Щиро бажаю, щоб вам ніколи не довелось цього робити, але якщо доведеться – тепер ви знаєте як це робити.🙌

ЄСВ і «сплячий ФОП»

💁‍♂️Сьогодні поговоримо про справу одного із підписників, який був так званим «сплячим ФОП» та якому нарахували єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за час, коли він не здійснював підприємницької діяльності.😱

☝️Справа у тому, що з 01.01.2017 по 01.01.2021 в Україні діяла норма, яка зобов’язувала фізичних осіб-підприємців сплачувати ЄСВ навіть у разі, коли вони не працювали (це і є «сплячі ФОПи»).

Запровадження вказаної норми спричинило хвилю масового закриття ФОП, однак зробили це не всі і почали накопичувати борги за підприємницьку діяльність, яку не вели. У 2020-2021 роках для таких підприємців встановлено можливість списати борги по ЄСВ, але і цим скористались не всі, у тому числі – і наш підписник.

❓Як ми допомогли?

Вимога про сплату ЄСВ вже перебувала на виконанні у відділі державної виконавчої служби, тож довелось оскаржувати її у судовому порядку.

В обґрунтуванні позову ми посилались на ту обставину, що підписник у період нарахування працював за трудовим договором, а отже – ЄСВ за нього вже сплачено роботодавцем. При цьому, ми просили врахувати відповідну практику Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

У рішенні від 29.10.2021 по справі № 540/4225/21 Херсонський окружний адміністративний суд погодився із нашими доводами та скасував вимогу про сплату ЄСВ.

❗️Тобто, «сплячий ФОП», який працював за трудовим договором, не повинен сплачувати ЄСВ, оскільки це вже зробив роботодавець.❗️

Ложка дьогтю 🥲

Насправді ми оскаржували дві вимоги про сплату ЄСВ. Але через те, що клієнт звернувся запізно, вже було пропущено строки звернення до суду щодо однієї вимоги і у частині цієї вимоги позов залишено без розгляду.

Нещодавно ми вже писали про важливість дотримання строків давності. Тому ця справа – черговий приклад з практики, наскільки важливо все робити своєчасно.⏳

У якості висновку зауважимо, що у разі будь-яких юридичних проблем ви можете звернутись до нас для їх вирішення – ми надаємо юридичні послуги дистанційно. Із орієнтовними цінами ви можете ознайомитись на нашій сторінці у Facebook.

​​Коли боржник «переписав» майно…😐

Перш за все, перепрошую за нечасті публікації останнім часом. Але, спробую компенсувати це оглядами практичних питань, які виникають у клієнтів. Ось одна з них.

❓Доволі типова ситуація: є рішення суду, відкрито виконавче провадження… а боржник «подарував» майно родичам. Виходить «майно Шредінгера» - вона ніби і є, але його і немає, і стягнення на нього не звернеш. То що робити стягувачу?🤔

Правочин, вчинений «на зло» 😡

Правочин – це дія особи, спрямована на набуття цивільних прав та обов’язків. Договори є одним із різновидів правочинів.
❗️Коли правочин вчинений з порушенням закону, він може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Недійсність означає, що такий правочин не створює для його учасників жодних юридичних наслідків, а все отримане за таким правочином – підлягає поверненню. Тобто, у юридичному сенсі анулюється все те, для чого укладено правочин.❗️
☝️Одним із видів недійсних правочинів є фіктивні правочини (ст. 234 ЦК України): такі, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались правочином.

🏛Верховний Суд відзначає наступні ознаки фіктивного правочину:
📌введення в оману інших осіб щодо обставин правочину та дійсних намірів його сторін;
📌свідомий намір невиконання зобов’язань договору.
Тобто, «переписування» майна на родичів з метою невиплати боргу і є випадком фіктивного правочину (вчиненого «на зло»).

Чи існують позитивні приклади захисту прав стягувачів?

Так. У постанові від 03.07.2019 по справі №369/11268/16-ц Велика Палата Верховного Суду залишила у силі рішення судів, які вирішили справу на користь кредитора: боржник, знаючи про рішення суду щодо стягнення боргу, подарував майно своїм синам. Суди визнали такі договори недійсними👍

Як може допомогти реєстр боржників🧾

З 2016 року в Україні запровадили Єдиний реєстр боржників, до якого заносять всіх тих, хто має борги за грошовими зобов’язаннями, що стягуються у примусовому порядку. Особа заноситься до реєстру боржників з моменту відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї боргу.
Однак, наслідком є не лише моральне потурання особи, включивши його до такого списку.

Перебування особи у реєстрі боржників є підставою для:
📌відмови у вчиненні нотаріальної дії боржника щодо відчуження майна (п. 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»);
📌є підставою для визнання недійсним правочину, який призвів до неможливості задоволення вимог стягувача (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
Тому, навіть якщо боржник «переписав» майно – не складайте руки, вихід завжди є. 💼

​​❓Правова допомога pro bono: що це?

Правова допомога pro bono (у перекладі з латини – «заради суспільного блага») є діяльністю з надання юридичних послуг на безкоштовній основі. При цьому, ст. 59 Конституції України зазначає, що у окремих випадках така допомога надається у обов’язковому порядку.

🧾Законодавчі гарантії безоплатної правової допомоги
Базовим у цьому питанні є Закон України «Про безоплатну правову допомогу», який встановив два види допомоги pro bono:
📌первинна правова допомога (далі - ППД): надання правової інформації та консультацій, складання юридичних документів, які не стосуються судових справ, допомога у забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги.
📌вторинна правова допомога (далі – ВПД): послуги захисту у адміністративних та кримінальних провадженнях, представництво інтересів у судах, складання процесуальних документів (тих, що стосуються розгляду судових справ: позовні заяви, скарги, клопотання тощо).

Кому надається безоплатна правова допомога?🤔
ППД надається усім, на кого поширюється юрисдикція України. Тобто усім, хто перебуває на її території, а громадянам України – поза її межами. Таку допомогу надають усі органи влади або спеціалізовані центри надання ППД, створені такими органами.

❗️ВАЖЛИВО: органи влади надають ППД не з усіх питань, а лише з тих, що перебувають у межах їх компетенції. Для цього, організовуються особисті прийоми або розглядаються письмові звернення про надання ППД. Спеціалізовані центри ППД надають допомогу більш широкого спектру.

☝️Що стосується ВПД, то вона надається не усім, а тим категоріям, вичерпний перелік яких вказано у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». У цій же статті передбачені і обмеження щодо обсягів надання ВПД для конкретних категорій осіб (не більше 6 разів протягом бюджетного року).

Чи існує мережа установ щодо надання безоплатної правової допомоги?🏛
Так, на сьогодні в Україні функціонує система Центрів надання безоплатної правової допомоги, із структурою якої ви можете ознайомитись на її сайті. На інтерактивній карті України можливо дуже зручно знайти найближчий до вас центр правової допомоги та його контактні дані.🙌

За рахунок чого надається безоплатна правова допомога?💰
Фінансування здійснюється за рахунок видатків державного бюджету України або місцевих бюджетів, які розподіляються на відповідний орган влади або установу надання безоплатної правової допомоги.

Чи може бути відмовлено у наданні безоплатної правової допомоги?❌
📌У наданні ППД не може бути відмовлено, оскільки за її суттю вона надається, передусім, органами влади у межах їх компетенції. Тобто, якщо особа звертається до конкретного органу влади з метою отримання певних адміністративних послуг чи з будь-якого іншого питання у межах його повноважень, то їй має бути надана допомога. Принаймні, так повинно бути за законом.
📌Що стосується ВПД, вичерпний перелік підстав передбачений ст. 20 Закону про БПД.

Також варто зауважити, що у Єдиному реєстрі адвокатів України передбачено для адвокатів можливість вказувати, чи надають вони правову допомогу pro bono.

Всіх вітаю 👋 Нещодавно мені поставили питання щодо законності розміщення камер відеоспостереження у під’їздах багатоквартирного будинку. 🎥 Проблема цікава та заслуговує окремої публікації. Проте, щоб більш-менш детально відповісти на ці питання, об’єму звичайного допису недостатньо, тому вирішив повернутись до старого «телеграфного» формату, з якого я починав цей канал. 😇
При цьому, одразу обумовимо, що питання статті не будуть торкатись правового регулювання відеозйомки у загальному розумінні, а лише зосередимось на відеоспостереженні як засобі забезпечення охорони будинків, їх мешканців та майна від протиправних посягань.
Тож, для кого є нагальним питання відеоспостереження або просто цікава ця тема – запрошую прочитати тут 👇

​​Помилковий переказ: як повертаються кошти❓

💵Помилковим переказом (платежем) є перерахування коштів із рахунку неналежного платника або на рахунок неналежного отримувача, що сталось із вини банку або іншого учасника переказу.
Але що роботи, коли таке сталось з вами?

❗️ВАЖЛИВО: допис не стосується помилково зарахованих платежів до бюджетів, оскільки для цього затверджено окремий порядок.

Діяти треба оперативно ⏳
Якщо кошти ще не були списані з вашого рахунку або були списані, але ще не зараховані на рахунок неналежного отримувача чи не видані йому у готівковій формі, ви маєте право подати до свого банку заяву про відкликання платежу та повернення коштів.
☝️Заява подається у довільній формі, однак рекомендуємо:
✅вказувати повне ім’я та контактну інформацію;
✅зазначати точну інформацію про переказ: бажано додати копію платіжного документа, за яким відбулось помилкове перерахування;
✅чітко вказати, що платіж був помилковим та ви просите відкликати платіж і повернути кошти на ваш рахунок (бажано вказати, на який саме рахунок).

А якщо вже запізно? ⌛️
У такому випадку порядок дій залежить від того, хто винен у помилці: банк чи клієнт, а також чи був платник належним (є імовірність того, що банк міг списати кошти не у того платника).

📌Якщо винен банк: неналежний отримувач
Негайно після виявлення помилки, банк-винуватець зобов’язаний перерахувати кошти належному отримувачу, а у разі прострочення – такий отримувач має право вимагати сплати пені у розмірі 0,1% від суми переказу за кожен день затримки, але пеня не може перевищити 10% від суми переказу. Одночасно, банк повідомляє неналежного отримувача про помилковий переказ та про обов’язок повернути банку кошти у строк 3 робочі дні з дня отримання повідомлення. За неповернення коштів помилковий отримувач також відповідає пенею у розмірі 0,1% від суми за кожен день прострочки, але не більше 10% від переказу. Усі спірні питання будуть вирішуватись у судовому порядку 💼

📌Якщо винен банк: неналежний платник
Коли банк списав кошти з рахунку не того платника, він також зобов’язаний повернути кошти, а у разі прострочки – сплачувати пеню за відсотковою ставкою по його короткостроковим кредитам. При цьому, розмір пені законом не обмежено.

📌Якщо винен платник
Коли кошти вже зараховано на рахунок отримувача і помилку зробив клієнт – банк вже не допоможе. У такому разі слід безпосередньо звертатись до отримувача коштів із вимогою про повернення коштів. Вимога має бути письмовою, бажано – надіслана листом з описом вкладення, який підтверджує зміст відправлення. У разі незадоволення вимоги – звертаємось до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів.

❗️Таким чином, повернення помилкового переказу коштів – річ можлива, але буде супроводжуватись паперовою роботою. Тому, щоб не додавати собі зайвих клопотів, завжди перевіряйте правильність та актуальність реквізитів платежу.

Увага! Терміново відпишіться від ворожих каналів. Там розповсюджується антиукраїнська пропаганда.

‼️Увага

❗Проти українців почалася фішингова атака! На електронні адреси громадян надходять листи з прикріпленими файлами невизначеного характеру.

Не виключено розсилки подібних повідомлень в месенджери.

Ворожі сили мають на меті отримати доступ до електронних пристроїв українців для збору великого масиву інформації!

🛑В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВІДКРИВАЙТЕ ВМІСТ ТАКИХ ЛИСТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ!!!
Пам'ятайте про кібергігієну!

🇺🇦Бережіть свої життя та Україну!

Зупинимо #інфотерор

❗️❗️❗️УВАГА! Інформація потребує широкого розповсюдження.

Противник використовує нашу техніку!

Диверсійно-розвідувальні групи збройних сил РФ використовують автомобільну техніку, захоплену у Національної гвардії України, для глибокого проникнення у тил українських позицій.

Зокрема, вороги використовують два ББМ «Козак», три КРАЗИ та ГАЗ-66.

Крім цього, окупанти одягнені у військову форму ЗС України.
Просимо громадян України бути пильними та у разі отримання будь-якої інформації повідомляти правоохоронні органи.

Терміново! Кіберполіція створила спеціальний бот для повідомлень про виявлені мітки, які окупанти лишають на дорогах

Шановні громадяни!

Кіберполіція створила спеціальний бот для повідомлень про виявлені мітки, які окупанти лишають на дорогах.

Можна сфотографувати точки та вони потраплять до єдиної бази на Google Maps.

👉 @ukraine_avanger_bot

Якщо ще є залишки кошти єПідтримки (ковідна тисяча), її можна переказати на підтримку нашої армії, скориставшись посиланням. Вводити треба реквізити картки єПідтримки, а не вашої основної картки монобанк. Сам так зробив. Надсилаю відповідь тех підтримки у монобанк, яка є у Телеграм (відповідь надана на моє питання, якщо що).
P.S. Я з Херсону, Херсон тримається. Слава Україні!

Переказати гроші можна за посиланням https://earmy.portmone.com.ua/

Також у додатку на Android доступна оплата в меню Благодійність. На пристроях iOS поки не доступний вибір картки еПідтримка.

Дякуємо за допомогу! Тримаймося!