Музика лікує. Думаю, що з цим твердженням ви уже давно знайомі. Щоправда, вподобання тут у кожного свої. Ну і причини терапії бувають різні. Комусь вона допомагає відволіктись від проблем, прожити розрив стосунків, втрату близької людини і тд. В такі моменти плейлист може бути характерним та цікавим. Під час написання посту мене переповнюють не найкращі емоції, але музика завжди була моєю опорою. Іноді вона робить гірше і гіперболізує, але це лиш пришвидшує процес до спокою та здорового пофігізму. Після таких думок у мене виникло бажання проаналізувати, що у моменти відчаю я обираю послухати. Перше, що спало на думку - пошук нового. В періоди смутку, аби не зациклюватись допомагає відкриття нових гуртів. У багатьох людей певні альбоми асоціюються з певними людьми, що підсилює і затягує фрустрацію. Особливо, якщо ці люди несуть за собою якийсь болісний досвід для вас. Не грузніть на людях, у світі багато прекрасного! Будьте самодостатніми за любих обставин.
Якщо повернутись до власних вподобань у стані загострення менталки, хочу зразу зазначити, що це жанрово різна музика. Мене можуть переїхати потягом альбоми Katatonia, а потім меланхолійно качнути Nine Inch Nails, Deftones та Massive Attack. Також часто вдаюся до ностальгії. Перші два альбоми Linkin Park пробирають кожного разу. Cюди ж додам Lacuna Coil, The Cure, My Dying Bride та Alice in Chains.
Нерідко музика спонукає на зовсім інші від прослуховування речі. Сольний реліз Хеда Велча - Save Me From My Self пробудив у мені бажання ознайомитись з його автобіографічною книгою. Під час прочитання я вкотре запевнилась, що проблеми оточують навіть таких успішних і талановитих особистостей. Всі ми люди, всі ми у чомусь схожі.
Виникає думка, а чим же тоді відрізняється прослуховування в звичайні дні? Насамперед сприйняттям. У складні дні ми також чутливіші до мистецтва. Це відкриває шляхи для аналізу музики, або ж навіть себе через неї. Думаю, саме для таких випадків існують заморочені музиканти, що пишуть не альбоми, а цілі історії з посиланнями на різних філософів та науковців. Mastodon взагалі ледь не всю дискографію присвятили посиланням до романів, складних життєвих етапів, про які вони розповідають у своїх піснях. Як бачите, навіть тут є плюси. Не все так безнадійно.
Іноді не хочеться слухати абсолютно нічого і це теж нормально. Тиша дає перевести дух та повернутись з часом до звичної музики та життя загалом. Паузи – потрібна штука.
У висновку хочеться додати, що наші вподобання формують нашу особистість і впливають на те, як ми самовдосконалюємось. Шукайте себе через музику та лікуйтесь через її вібрації.
>>Click here to continue<<