🎥 Маленький спойлер нового відео, з приводу завершення збору

Сьогодні ціль банки було досягнуто 💪

Респект і повага усім, хто вписався, незабаром чекайте звіт.

Футболку розіграю завтра. В розіграші беруть участь усі хто вписався в цей збір на суму від 1000 грн.
Кожна тисяча = 1 шанс

Також хочу нагадати, що анонімні донати участі в розіграші не беруть, бо тоді я хз кому відправляти приз.
Тому, якщо ви донатили з іншого банку, чи з терміналу - киньте скрін (або чек), аби я включив вас в рандомайзер.

Маєте часу до завтрашнього ранку )

Ще раз дяка і повага всім волоцюгам, які не проігнорили цей збір.

Несемось 🇺🇦

Вітаю!

Звіт, як завжди, з пінгом))
Потужний бандерапавер вже на місці, планшет з смартфонами в процесі доставки 👌

Результати розіграшу теж є
Переможець - Борис Пукаляк

Дякую всім причетним за вашу активність 🤝

Дякую, що залишайтесь з каналом 🔥

P.S.
Деталі розіграшу та решта звіту шукайте в коментарях під цим постом

​​Зимові походи
коли нема спорядження

Зимовий похід з наметами - важливий етап еволюції туриста. В перспективі, цей досвід позбавляє від зайвої метушні, під час походів у теплу пору. Принаймні в мене було так)

Але що робити коли в горби хочеться, а грошей на новий пуховий спальник ни є?

Зимове спорядження - тема болюча, не тільки через ціну, а й через те, що взимку менше простору для помилок.

Та якщо бажання йти в гори сильне, можна шукати компроміси. В основному з вагою, комфортом і безпекою. Наприклад, в свій перший зимовий похід я запхав у рюкзак ліжник, з надією зігрітися коли буде дуже холодно 😁
Тепер можу сказати, що ліжник - це помилка, бо надто вже тяжке, але інстинкт вірний, бо шерсть ідеально підходить для зими.
До епохи мембранних шкарпеток шерстяні були моїм фаворитом, і непогано справлялась.
Шерстяний светр також плюсує до збереження тепла.

Замість одного товстого спальника можна брати кілька тонших. Я так ходив кілька зимових сезонів, і вважаю це крайньою мірою)
Теплоізоляційні параметри системи з кількох спальників можна визначити тільки експериментально.
В такої системи більше мінусів - велика вага, дуже незручно (спробуйте якось засунути себе в три спальники).
Єдиний плюс - шанси замерзнути насмерть стають меншими, але не нульовими 😁

Якось купив собі б/у спальник від «тери» на якому писало «-18 екстрим», подумав шо взимку не вмру, і в наступний свій зимовий похід взяв тільки його. Однак температура опустилася до -27 і нас з другом цілу ніч рятував гарячий чай, який ми варили прямо в наметі. Сну, зрозуміло, не було, і після цієї ночі я зробив висновок, що взимку треба особливо уважно дивитися прогноз 😁

Це не рекомендації, а застереження і матеріал для роздумів.
Ходити в гори взимку варто, але треба уважєти.

P.S.
Пишіть в коментарі про свій досвід компромісу по зимовому спорядженню, цікаво)

Розігрую футболку
за донат

Мультизбір
на загальну суму
112 000 грн

Збираємо на:
- генератор, який забезпечуватиме роботу РЕБ
- медикаменти для центру підготовки артилеристів
- паливо для доставки «приколів» з-за кордону

Реквізити:
https://send.monobank.ua/jar/6jS3bpUy5b

номер банки
4441 1111 2888 0980

Зібрали вже 21 000 грн
до мети залишилось
91 000 грн

🍄 Бонуси

Донат 1000+ грн
участь в розіграші нашої фірмової футболки “limited edition” з універсальною порадою для навігації в горах 😁

Донат 500+ грн
експертна консультація по туризму, або філософії.
Кидайте скрін донату, разом з питанням, мені в приватні, радо підкажу шо знаю.

Донат 100+ грн
доступ до спонсорського контенту на YouTube.
Там є сцени, які я спеціально не включав у загальнодоступну версію.
Посилання має прийти автоматично, в mono, якщо не прийде - теж кидайте скрін, а я вам посилання 👌

Скріни з питаннями кидайте сюди 👇
@tarabon_random

🇺🇦
Боротьба - наш головний пріоритет
Підключайтесь до збору, це важливо

🫙Банка

Вітаю, волоцюги

Нагадую про наш актуальний збір, і про те що на нас розраховують

Зібрали вже 49 800 грн
Респект всім, хто доклався до цієї суми

до мети залишилось
62 200 грн

Реквізити:
https://send.monobank.ua/jar/6jS3bpUy5b

номер банки
4441 1111 2888 0980

Долучайтеся, це важливо.

Боротьба - наш екзистенційний пріоритет.
Кожен ваш донат продовжує наше існування.

P.S.
Бонуси і призи за цей збір описані в попередньому дописі.

🛖 Волоцюжна історія
від бабусі

Частина 1
антропологічна редукція

Контекст
В школярські часи я брав участь в одному краєзнавчому проєкті. Робили такий собі локальний літопис з окремих життєвих історій та особистих переживань свідків Другої світової війни, до
чергової річниці її закінчення.
Я взявся зробити «інтерв’ю» з своєю бабусею, і вона розповіла мені про їх евакуацію в гори.
Ця розмова досі жива в моїй пам’яті, і якби не вона, то може й цього каналу ніколи б не було.

Діло було в 44 році…
Бабусі було майже 10 років, весною всіх примусово переселяли в горби, оскільки фронт рухався й залишатися в селі було небезпечно. Встигли тільки посадити город, а наступного дня зібрали все, що могли забрати, худобу погнали перед себе, і подалися в гори, жити, на полонину Стайки. З ними було ще кілька сімей, всього кілька десятків люду. Дорога зайняла добу.

Бушкрафт
Тепер це заняття має інший контекст, і хатинки в лісі будують блогери, заради розваги, а тоді це була життєва необхідність. Вся сім’я мала якось виживати в диких умовах, десь ховатися від дощу, спати, готувати їжу. Прадід збудував хижу з того, що було в лісі, і так вони прожили більше місяця. Потім перейшли в дальнє гірське село, а там вже була якась старенька хата, де вони прожили до пізньої осені.

Хіпарської романтики в цьому «бушкрафті» не було ні грама, умови суворі, цей етап пережили не всі.
Зі слів бабусі за час на краю полонини вже зробився міні-цвинтар. Вмирали від тифу.

Соло похід
Дорогою до полонини загубилася вівця, а вівця - це цінний ресурс, на який не можна так просто забити, вівцю треба було знайти.
На пошуки вівці відправили мою 10-річну бабусю, одну, практично одразу, вночі.
Це може виглядати як якийсь сюр, але з того наскільки цей спогад був яскравим та свіжим в її розмові, в мене нема жодних причин їй не вірити. Дитині довелось згадувати дорогу, якою вони прийшли на полонину, і по ходу вирішувати нетривіальну задачу – шукати заблукалу скотину.

Я багато разів ночував у Карпатах один, але досі висажуюсь з рандомного шурхоту з лісу. Як цей досвід переживала 10-річна дівчинка, мені складно уявити, бо в мене є ліхтарик, трекінгове взуття на «вібрамі» та мембранка на випадок дощу, а в неї лише постоли, полотняна сорочка, старий латаний, тіпа, сардачок, ташечка з куском напівсухої кулеші та хустинка на голові.

Якщо розглядати цю подорож в контексті соло походу, то це мандрівний мінімалізм в абсолюті, й навіть самі «заряджені» легкоходи нервово курять збоку.

З погодою їй пощастило, ніч була місячна, і не сильно холодна. Орієнтувалася вона візуально по стежках і обрисах гір, та час від часу впізнавала місця, які проходила за день перед тим. Дуже надіялась, що вівця загубилась недалеко, але в результаті довелось повертатися назад в село, а відтак без вівці знов вертатися в гори. Правда на зворотному шляху їй підвернулась компанія, в якій вона вже була в статусі провідника, показала сусідам дорогу до полонини, на якій стопнулись люди.

Я потім ходив на ту полонину, від бабиної хати і назад під 40 кілометрів.

Вівця знайшлася через півроку, восени, прибилася до чужої маржини, і все літо тусила з нею на іншій полонині. Вівці дуже автономні, влітку з ягничкою небагато клопоту, тусить собі, пасе траву, набирає жир, головне аби в компанії.

Ґазди, до яких вона прибилась, були порядними, і знали чия то вівця, коли сім’я з бабою повернулись додому, в село, вівцю віддали.
Прадід її зарізав на їду, і з лою (жиру) на цілу зиму стало палити каганець (світильник).

Рефлексія
Бабине розуміння простору, та метод навігації для мене досі є загадкою, не кажучи вже про мотивацію, яка потрібна дитині, аби йти посеред ночі лісом наодинці.
Рефлексуючи над своїми враженнями від цієї історії, я усвідомив, що вона спонукала мене досліджувати цей досвід, а та безпосередність, з якою вона про це розповідала, позбавила мене від зайвого пафосу стосовно таких вилазок.

Якщо моя баба в 10 років сама лазила корчами вночі, то чого боятися мені, дорослому дядьку?

​​Частина 2
Висновки

Перспективи подальших досліджень
Сучасний туризм обтяжений контекстом, ритуалами та великою кількістю спорядження. Все це, безумовно, спрощує життя мандрівнику, але мене не покидає почуття, що залипаючи на огляди спорядження в ютюбі, які мають допомогти тобі вибрати, наприклад, ідеальний пальник, ми забуваємо що він взагалі не обов’язковий атрибут мандрівника.

Як, і з чим ходили горами торговці 100, 200 років тому, які в них були «туристичні лайфхаки», як вони орієнтувалися без GPS?

Примітивні технології та архаїчні методи подорожування – цінне знання, небезпечно забувати його, бо сучасні технології надто складні, ненадійні, «дайніму» чи просиліконений нейлон в домашніх умовах не створиш.

Бабусі вже кілька років нема на цім світі, але ця історія і цей досвід, чомусь, драйвить мене досліджувати дичину.

P.S.
Це дуже стислий переказ бабиної евакуації в горби. Але якщо вам зайшло - дайте знати в коментарях, може вповім про прадідові лайфхаки сімейного бушкрафту))

P.P.S.
На фото бабі вже за 80

​​Новий рік в горбах

Дати: 31 грудня - 2 січня
Старт/фініш: Франківськ
Локація: село Суходіл
Кількість місць: 8

Контекст
Філософія моїх мандрів будується на новизні, та глибокому зануренню в контекст горбів.
Кожна новорічна подорож – це своєрідний підсумок мого дослідження за рік, тому це завжди якась нова локація та регіон, які я презентую тим небагатьом, які вписуються в новорічний івент з волоцюгою.

Концепція
базові* *критерії для організації новорічного івенту
- Новизна.
Локація не має бути «заюзаною» туристичною спільнотою, важливо почуватися гостем, а не типовим споживачем туристичних послуг.
- Гарна інфраструктура.
Важливо, аби в новорічну подорож могли поїхати всі бажаючі, незалежно від туристичних навиків, тому ночівлі в наметах – не варіант. Віддаю перевагу локації з гарними умовами: теплі кімнати, зручні ліжка, двомісні кімнати, СПА, смачна кухня.
- Філософська складова.
Ми їдемо попускатися, а нормально попуститися можна тільки звільнивши думки від нав’язливої буденності. Мої компетенції у філософії в цьому допоможуть.

Програма
31 грудня
10:30 - старт з Франківська.
Поселення, обід, локальна поїздка на озеро + екскурсія до водоспаду.
1 січня
Сходження на гору з неймовірним краєвидом, через закинуті бойківські хутори в горбах.
2 січня
«Чілаут»
Виїзд з котеджу в 16:00

Спорядження
Зручний та теплий одяг та взуття для прогулянок. Бажано мати 2 комплекти, на випадок намокання все можна буде висушити біля каміну.

Включено: трансфер з Франківська і назад, локальні трансфери (до озера, водоспаду тощо), безлімітний чан і сауна протягом 3 днів, проживання в 2-місному номері, харчування, алкоголь, супровід гіда, філософські атракції, новорічний подарунок від волоцюги.

Локація
Село Суходіл

Вартість - 17 000 грн

Новорічний похід завжди особливий, і найцікавіший в році, бо є есенцією моїх мандрів.

Записуйтесь, не зволікайте, бо кількість місць, обмежено.

Бронювання в приватні повідомлення - @tarabon_random

Ґорґанське низькогірʼя
гора Стовба 1078м

​​Мистецтво попускатиси
в чому цінність дозвілля?

Анонс
Мушу признатися, що сів писати цей пост як рекламу, і просто хотів нагадати вам про новорічний похід, але текст трохи вийшов з-під контролю, то вийшов лонгрід 😁

Для бронювання
доступно 4 місця.
Деталі тут – НР
Для бронювання пишіть сюди - @tarabon_random

Локація, візуал довкола неї, та загальна атмосфера місця теж кайфові, є куди залипати. Садиба справді достойна: нова, на "букінгу" не зареєстрована (знайшов її в офлайні, ногами) довкола нема будинків, поряд річка, і ми будемо там жити одні.
В коментарях залишу фото з цього району, зацініть.

Особистий простір, гаряча вода, зручне ліжко, смачна місцева їжа, чан, сауна - все на рівні, перевіряв особисто 👌

Щиро рекомендую, мандрівка справді нетривіальна, насичена небанальним досвідом, нічого подібного в Україні ви не знайдете, бігме!

🍄 Дозвілля
В пошуках аргументів, які б змогли вас переконати поїхати зо мною в горби на НР, я зрозумів що неймовірний краєвид, це слабенький аргумент, тому вирішив поділитися власними рефлексіями про туризм)

Чому стільки уваги дозвіллю?
- Найперше тому, шо я його давно досліджую, та займаюсь організацією чужого дозвілля вже давно))
- По-друге, в нашій культурі існують шкідливі стереотипи про дозвілля, хочу їх позначити
- По-третє дозвілля - це легальний та найпростіший спосіб попускатися, а це база для здорової менталочки.

Згрубша, дозвілля - то антонім роботи, типу, вільний час на відпочинок. Однак дозвілля і відпочинок не є тотожними.

Дозвілля передбачає активність та ініціативу, тому не весь вільний час можна так назвати.

Дозвілля - важливий елемент нашої соціальної та психічної реальності, та відіграє в них дуже важливу функцію, починаючи з часів палеоліту. Тобто, люди тусуть від самого початку.

Стереотипи
Часто можна зустріти знецінливе ставлення до свого і чужого вільного часу. Для таких людей світ бінарний: ти або працюєш, або відпочиваєш.
Такі уявлення про структуру власного часу родом з совка, де був культ роботи (бажано фізичної), а робітник – пуп землі (декларативно)
Ідеологічна машина намагалася взяти дозвілля під контроль, тому, на свій розсуд, давали робітнику путівку в санаторій “Колосок”.

Стереотип 1
Дозвілля - це марнування часу і грошей.

Насправді ні, якісне дозвілля - це інвестиція в себе. Якщо це не якийсь ретріт, або лежання на дивані, то будь-яка свідомо обрана діяльність - піде вам на користь, головне аби перло)

Стереотип 2
Дозвілля - природній стан людини, коли до того дійде, я розберуся що до чого.

Цікаве проведення вільного часу - це скіл, який треба розвивати.
До власного дозвілля треба ставитися так само відповідально як і до роботи, бо це також і самопізнання.
Зверніть увагу на нудьгу, ця емоція часто є воротами до цікавого дозвілля.

🍄 Мистецтво попускатися

Люди здавна знали як треба попускатися, для цього були спеціальні дні в році. А коли в древніх греків зʼявилось трохи більше вільного часу, вони одразу почали мутити симпозіуми.

Дозвілля чи не єдина альтернатива буденності, єдиний спосіб заставити нейрони в мозку працювати в іншому режимі.

Як каже мій друг Мох «Думки мають властивість пробивати в мозку колії»

Дозвілля - це спосіб запустити думку іншим маршрутом. Коли твій побут та реальність довкола добре добре структуровані, і ти ритуально, щоденно, робиш обхід цих текстур, то рано чи пізно залипнеш в них назавжди.

⛺️
Пишіт в коменти про свої способи попускатися, цікаво
Окрім походів, бо на цьому каналі це очевидно 😁

Висновок
Повертаючись до анонсу, рекомендую вам подбати про себе, і відповідально поставитися до свого вільного часу, та вписуватись в новорічний похід.
З нами ваше дозвілля буде в надійних руках 😁

Контент-генератор

Архівне
(ностальжі😁)

г. Томнатик
РЛС «Памір»
2020 рік

Дарів

Гомул

Кізли

Сарата

Друзі, збір закрито 💪

Дякую всім причетним за посильну участь 🤝

Розіграш футболки опублікую сьогодні, впродовж дня👌

Озеро Верхнє
Чорногора

Футболку розіграв, з переможцем вже звʼязався 👌

Безмежний респект всім, хто долучився до цього збору

Запис екрану розіграшу, додаю в коментарях 👇

​​Мистецьке
продаю вініли

Цей канал про горби, і всі можливі контексти, що з ними пов’язані. Здебільшого я тут пишу про маршрути, спорядження, анонсую свої походи та свіжі відоси на YouTube (до речі, вже монтується свіжий, в новому для мене жанрі - бушкрафт).

Медійний контекст
Тревел, то лиш частина медійного образу Карпат, горби то не тільки походи.
Гуцулія - один з найглибших коренів української культури, й важлива частина нашої ідентичності.
Натомість, в медійному просторі досі дрейфують совкові стереотипи, де культура Карпат - це щось чуже.
При всій повазі до професійності того ж Діми Комарова, але його сюжети про Карпати побудовані за принципом спілкування білої людини з папуасами. Я вже не кажу про інші спроби телевізії освоїти тему карпатської магії, де все зводиться до крінжових мольфарів.

Ті Хто Відают
Музичний альбом «Мовленнєк» - це остання музична робота «Кузі» (Сергія Кузьмінського), лідера гурту «Брати Гадюкіни».

Вокал - Мох (Олег Гнатів), корінний гуцул, який ставив фонетику гуцульського діалекту акторам фільму «Брати».
Один з небагатьох кентів у Франику, з яким можна заговорити рідним діалектом.

Тексти - правдиві гуцульські, старанно записані етнографом Володимиром Шухевичем. Дідом того самого головнокомандувача УПА.

Я віддавна черпаю натхнення в цьому альбомі. Раз в рік ми ходим похід «Глибока Гуцулія», де занурюємось в горби саме в стилі Мовленнєка».

Вініл
Недавно мені трапилась життєва нагода взяти участь у релізі «Мовленнєка» на вінілі.

Альбом - потужне джерело натхнення, бо в процесі ми з Мохом, та вузьким колом волоцюг, ми зняли кліп на трек «Про Кокєт».
Камера і монтаж мої, режисура Моха.
Можете зацінити тут
https://youtu.be/yivkPdaaKWw?si=BQ-zgUPOrFX3xpNP

Цілий альбом можете послухати тут
https://on.soundcloud.com/mYF2nv1SFyErK3Cy8

За законами андеграунду, тираж цього унікального альбому на вінілі невеличкий, і виданий зусиллями ентузіастів.

Тому, якщо ти поціновувач вінілу, і горбів - можеш придбати собі до колекції дуже правильний вініл 👍

Ціна - 1500 грн

Щоб замовити
пишіть мені
@tarabon_random

P.S.
Перші 10 замовлених екземплярів я особисто підпишу в співавтора альбому, тож поспішіть