Православний календар:
📆 20 червня 2025 р. (7 червня за ст. ст.), п’ятниця.
Cедмиця 2-га після П’ятидесятниці.
🍽️ Петрів піст.
Місяцеслов:
☑️ Мч. Феодота Анкірського (303). Мцц. Калерії (Валерії), Киріакії та Марії в Кесарії Палестинській (284–305). Сщмч. Маркеліна, папи Римського, і мчч. Клавдія, Киріна й Антоніна (304). Сщмч. Маркела, папи Римського, мчч. Сисинія та Киріака дияконів, Смарагда, Ларгія, Апроніана, Сатурнина, Папія та Мавра воїнів і Крискентіана, мцц. Пріскилли, Лукини та Артемії царівни (304–310). Прп. Варлаама Хутинського (1192) (перехідне святкування в 1-шу п'ятницю Петрового посту). Свт. Іоанникія, митр. Київського (1900). Сщмчч. Андроника (Нікольського), архієп. Пермського, Олександра Осетрова, Валентина Бєлова, Веніаміна Луканіна, Віктора Никифорова, Олександра Махетова, Павла Аношкіна, Володимира Бєлозерова, Ігнатія Якимова, Михаїла Денисова, Миколая Онянова, Павла Соколова, Олександра Преображенського, Миколая Рождественського, Миколая Конюхова пресвітерів, Григорія Смирнова диякона і мчч. Афанасія Жуланова та Олександра Зуєва (1918); сщмч. Петра Кузнєцова пресвітера (1919). Прославлення прав. Павла Таганрозького (1999). Табинської, Курської-Корінної і Пустинно-Глинської «Різдва Богородиці» (XVI) (перехідні святкування у 9-ту п’ятницю після Пасхи) ікон Божої Матері.
☦️ Читання дня:
На Літургії:
Апостол: Рим. 5:17-6:2 (зач. 90).
Євангеліє: Мф. 9:14-17 (зач. 31).
🙏 Тропар дня: Тропар мученику Феодоту, глас 4:
Му́ченик Твой, Го́споди, Феодо́т/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученику Феодоту, глас 2:
Страда́льчески подвиза́вся до́бре, со сострада́льцы твои́ми, Феодо́те,/ и венцы́ по́чести прия́сте с честны́ми страстоте́рпицами де́вами.// Те́мже Христа́ Бо́га моли́те непреста́нно о всех нас.
🌿 Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
Запитували Господа: чому учні Його не постять? Він відповідав: тому що ще не настав для них час. Потім образною мовою показав, що взагалі суворість зовнішнього подвижництва повинна відповідати оновленню внутрішніх сил духу. Насамперед зігрій дух ревності, а потім накладай на себе і суворості, бо в такому разі є в тобі внутрішня нова сила, здатна з користю витримати їх.
Якщо ж, не маючи цієї ревності, візьмешся за суворості, захоплюючись або тільки прикладом інших, або показністю подвижництва, то не на користь це буде. Трохи ще протримаєшся в цій строгості, а потім ослабнеш і кинеш. І буде тобі ще гірше, ніж було раніше.
Суворість без внутрішнього духу — те саме, що латка із сирцевого полотна на старому одязі або вино нове в старих міхах. Заплата відпаде, і дірка робиться ще більшою, а вино прориває міх, і саме пропадає, і міх робить негожим. Це, втім, не означає, що суворості не придатні, а переконується тільки, що треба починати їх у порядку. Треба зробити, щоб потреба їх йшла зсередини, щоб вони задовольняли серцю, а не тіснили тільки зовні, як гніт.
🌅Молитви ранішні👈
🌌Молитви вечірні👈
🙏Богослужбові вказівки👈
💸Підтримати проєкт👈
>>Click here to continue<<
