TG Telegram Group Link
Channel: Анахронізм
Back to Bottom
Не надто вписувались в комуністичну концепцію євреї, значна частина яких жила в містечках і становила дрібну буржуазію, якій не було місця в СРСР. Рішення знайшлося - євреїв примусово переселяли в сільську місцевість, щоб вони займалися сільським господарством (чого вони не вміли), видавали їм землі і надавали національно-культурну автономію. Проблема була в тому, що землю цю комуністи віджимали в місцевих громад (в тому числі в українських), загострюючи тим самим міжнаціональну ворожнечу. В результаті і євреям, і українцям, вся ця ситуація була, м’яко кажучи, не в кайф. Взагалі за час коренізації СРСР провів десятки тисяч кордонів між національними республіками, районами та селами, + безліч разів їх переглядав, постійно підігріваючи міжнаціональні конфлікти і місцеву ксенофобію.


Україна була взірцем політики коренізації. Практики, які започатковувалися тут, згодом брали на озброєння інші союзні республіки. Результатом українізації (тобто української коренізації) мала бути переважно україномовна УРСР, із домінуванням українських кадрів у партії та владі, багатьма національними автономіями меншин (німецькі, єврейські, російські тощо) та україномовними містами (включно з Одесою, Харковом і містечками Донбасу). Більше того, українські комуністи настільки розкатали губу, що вимагали приєднання прилеглих регіонів Росії (насамперед Кубані) до України. Однак щось пішло не так..

Пройшло кілька років, і влада в Москві зробила висновок, що українізація це поворот “не туди.” Виявилося, що політика коренізації лише посилила національний спротив і свідомість, а населення і далі не надто сприймало більшовицькі ідеї (насамперед колективізацію). Вилилось це все в так звану “кризу хлібозаготівель”, коли СРСР не вдалося зібрати стільки хліба, скільки влада собі надумала. І вгадайте який регіон був найпроблемнішим? Україна! В цьому Кремль також звинувачував українізацію, завдяки якій контрреволюційні буржуазні елементи (петлюрівці, куркулі, іноземні агенти і т. д.) прорвалися до влади на місцях, і загрожували соціалістичному майбутньому країни. Очолення націоналізму провалилось - повертаємося до перевіреного часом російського імперіалізму.

То як же вижити комуністам в епоху націоналізмів? Забрати в нації їжу.
​​Земні боги

Після Другої Світової війни японський імператор вийшов на трибуну і заявив що він не бог, а звичайна людина.

Нам більш менш зрозуміло як сакралізовували правителів в християнському світі. Монарх був помазаником божим, і замах на його особу чи владу трактувався як опозиція божій волі. Подібні концепції існували у всіх авраамічних релігіях. В Європі відголоском цього є інститут королеви Британії, яка за сумісництвом головує в державній Англіканській Церкві. В ряді мусульманських монархій держава та іслам залишаються нероздільними по нинішній день. А що ж залишилося від союзу релігії і держави у Далекій Азії?

Індуїзм. Непал до 2007 року був єдиною країною світу, де індуїзм був державною релігією. Творець Непалу наприкінці 18 ст. назвав свою державу “справжня земля індусів”. І справді, в той час в сусідніх індійських регіонах заправляли мусульмани, тому Непал був таким собі острівком індуїзму між мусульманськими династіями півдня, і буддистським Тибетом на півночі. І хоч саме в Непалі народився Будда, все ж буддистів тут меншість. Спираючись на індуську більшість непальські королі ревно захищали віру, вибудовуючи Непал за індуїстськими принципами.

Так ще у 20 ст. перехід із індуїзму в християнство чи іслам був кримінальним правопорушенням, а вбивство корови і сьогодні поза законом (як і годиться в індуїзмі). Роль монархів як релігійних лідерів країни призвела до їхньої сакралізації. Король Непалу в уяві суспільства був таким собі індуїстським напівбожеством. Однак у 2001 році трапилось нечуване - спадкоємець престолу убив короля та майже всю королівську родину, і застрелився сам. Святість королівської сім’ї була остаточно дискредитована, і через 7 років монархію скасували.

Буддизм. Коли країну засновує буддійський монах, то можете бути певні що в цій країні буддизм стане державною релігією. Так і сталося з Бутаном - у 17 столітті країну заснував цар-монах, а опісля ще 3 століття Бутаном правили його реінкарнації. Таке-от успадкування престолу - владу успадковує не твій син чи родич, а твоя реінкарнація. Оскільки пошук реінкарнації річ непевна і політично заангажована, в країні увесь час точилися внутрішні міжусобиці. Аж ось на початку 20 ст. до влади прийшла нова королівська династія, яка не мала нічого спільного із реінкарнаціями батька-засновника держави.

Королі почали передавати владу по класиці: від батька до сина. Цікаво що задля підвищення власної легітимності, вони почали носити корону із вороном (тамтешня священна тварина), і це допомогло надати новій династії сакральності. За нових королів в країні запанував мир. Сьогодні Бутан це така країна, де замість ВВП розвиток вимірюють “Валовим Національним Щастям”. Король же і надалі залишається напіврелігійною фігурою.

Завершимо японцями. Хоч імператор тепер не бог, він залишається аналогом папи римського у синтоїзмі. Разом з тим, постать імператора досить контроверсійна. Дід сучасного імператора під час Другої Світової номінально очолював фашистський режим, який навряд чи поступався нацистському у жорстокості. В свій час американці вирішили не скидати імператора, щоб не позбавляти нову японську демократію легітимності. І ось в Японії на інерції з минулого існує монархія.

Чи є місце для монархії в сучасному світі?
Список ОФІЦІЙНИХ каналів українських державних інституцій:

Канал Верховної Ради України - https://hottg.com/verkhovnaradaukrainy

Міністерство оборони України - https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA

Кабінет міністрів України - https://www.facebook.com/KabminUA

Телеграм канал Президента України - https://hottg.com/V_Zelenskiy_official

Телеграм канал Офісу Президента України - https://hottg.com/OP_UA

Телеграм канал ДСНС - https://hottg.com/dsns_telegram

Телеграм канал МВС -
https://hottg.com/mvs_ukraine

Телеграм канал СБУ - https://hottg.com/SBUkr

Телеграм канал Держспецзв'язку - https://hottg.com/dsszzi_official
⚡️Створено додаток "Повітряна тривога".

Він сповіщатиме про небезпеку у конкретному регіоні України.

Де завантажити:

у Google Play Market
https://bit.ly/3swT9ma

та AppStore
https://apple.co/3hqmmJh

У застосунку вже доступні Вінницька, Волинська, Донецька, Закарпатська, Київська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька області.
Список буде поповнюватись.

Бережіть себе і близьких, не ігноруйте повідомлення про небезпеку, спускайтесь у сховища!🙏
​​Збір коштів на допомогу для армії!!!
UPD: Збір коштів завершено, дякую всім хто долучився, прозвітую згодом.
Отримав запит на купівлю ударостійких ноутбуків для підрозділу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, де служить мій швагро (так на Галичині називають чоловіка сестри у розгалуженій системі родинних зв'язків).

Ноутбук буде використовуватись на передовій операторами безпілотників для обробки та перегляду відео. Закупівля буде проводитись в Україні, зроблю звіт по всіх витратах. Орієнтовна вартість одного ноутбуку 25 000 гривень (якщо назбираємо більше - купимо більше).

Раніше я робив внески на рахунки великих волонтерських фондів, однак вони орієнтуються на великі, за об'ємами, запити. Зараз потрібно допомогти точково. Я вірю, що ми зможемо закупити ноутбук власними силами.

Також, якщо у вас чи ваших знайомих є вживані ударостійкі та вологозахищені ноутбуки, які вони готові віддати чи продати - пишіть: є ті, хто знає як їх вдало використати проти наших ворогів.


Реквізити:

PayPall: [email protected]

Поповнення картки: 4441 1144 5026 6406

Отримувач: Замойський Юрій Васильович

IBAN: UA533220010000026207306376106

IПН/ЄДРПОУ: 3714706155

Назва банку: АТ ""УНІВЕРСАЛ БАНК""
Збір коштів завершено, дякуємо усім хто долучився (ви круті!). Звіт буде пізніше, Слава Україні!
​​Друзі, дякую усім за допомогу!

Разом ми зібрали 35 тис. гривень, на які закупили ноутбук Getac S410 та смартфон Ulefone Armor 12. Ноутбук вже на сході 24/7 допомагає знешкоджувати русню на одному з найбільш гарячих напрямів, телефон найближчим часом також буде в строю.

Звіт із надходженнями та витратами за посиланням

P. S. Фото з Сіверського Дінця не просто так
​​СРСР велич чи неміч?

Дорогі підписники, по-перше, надіюся з вами та вашими рідними все гаразд, а по-друге - дякую що не відписались. Я тут чучуть попишу, якщо ви не проти.

Навіть в мене, дитини яка народилася на початку нульових, змалечку складалося враження про певну “велич” СРСР. В тому, що совєти кончені виродки ніхто в моєму оточені не сумнівався, однак визнавалося, що в чомусь радянський союз був “харош”🤔

Справді, по всій країні розкидані закинуті заводи, колгоспи, карʼєри та шахти, які за комуністів давали роботу мільйонам українців. Коли я малим розпитував про це старших людей, то вони казали, що ось за союзу робив завод, колгосп чи ще якась байда, було повно молоді та дітей, а зараз ніц нема.

Здавалося, що принаймні в індустріальному плані країна рад знала що робить. Та насправді при управлінні країною партія керувалася збіркою комуністичних казок, які зараз виглядають недолуго. Розповім свою улюблену. Діло було у 35-му році на Донбасі. Комуністи хотіли пришвидшити темп індустріалізації.

Для цього пропаганда вкотре мала обрати свого героя🦸‍♂️ Якби тоді партійних босів консультували сучасні бізнес-коучі, вони б втирали їм про інновації, ефективність та інвестиції в розвиток технологій. Відтак образом поступу індустріалізації мав би бути якийсь супервумний дядько-винахідник, а на крайняк просто якийсь евередж інженер.

Комуністи ж обрали шахтаря Стаханова, який за зміну вручну нарубав рекордні 102 тонни вугілля, перевиконавши норму в 14 разів. Звісно ця історія дуже мутна і трохи фейкова, але головне не це. “Трудовий подвиг” некваліфікованої робочої сили - ось що, на думку совітів, мало лежати в основі індустріалізації. При цьому вони не надто вкладалися в кваліфікацію робітників.

Ба більше - технічна інтелігенція була репресована, як наслідок виник тотальний брак компетентних кадрів. Нашо їм ті “мудрагелі,” якщо тут і так голими руками все можна зробити, просто треба більше старатись. Кваліфікованих спеців комуністи висилали в табори, при цьому задаючи надвисоку планку некваліфікованій робочій силі.

Результат: у 1937му році із 292 шахт Донбасу план виконали лише 33❗️

Так СРСР вистрелив собі в голову, вимагаючи від рук, аби ті працювали краще. Далі буде..
Століття великого спрощення

Ще якихось сто років тому на кожен регіон України претендувало щонайменше дві нації: українська і ще якась.

Поляки зазіхали на Волинь та Галичину, і не проти були відтягнути свої кордони до Дніпра. Угорці дуже хотіли Закарпаття, але їх в цьому переграла Чехословаччина. Румуни теж не залишались осторонь і поклали око на Буковину та Бессарабію. Німці сприймали наші землі як свій потенційний "життєвий простір". Навіть з білорусами у нас були спірні території на Поліссі. Ну і звісно росіяни, спершу білі, а потім червоні, вважали всю Україну своїм заднім двором.

З того часу майже всі наші сусіди відмовилися від своїх територіальних претензій. Тільки один сасєд так і не зсунувся з мертвої точки.

Події минулого століття все спростили: залишились лише росіяни.
СРСР велич чи неміч 2.0

Любі підписники, я увімкнув реакції та коментарі - користуйтесь)

СРСР закріпачив селян опісля того, як це було мейнстрімом - за колективізації 1928-33 рр. Аж до 1974 (❗️) радянські селяни не мали паспортів. Це означає, що їм було дуже складно, а подекуди і неможливо, влаштуватися в місті. В системі, де без бумажки ти букашка, вони були прикріплені до колгоспу, як кріпаки до феоду.

Звісно ж був ряд способів відпетляти від колгоспу, але все залежало насамперед від доброї волі начальства. Влада штучно утримувала населення в селах, аби воно не виїхало у пошуках кращої долі і радянське господарство не гикнуло остаточно. Зрештою й саму паспортизацію провели не заради добробуту селян - на заводах бракувало робочих рук.

Рабство - це все, що комуністи змогли запропонувати селянам.

Якщо українські селяни (більша частина українців) з півстоліття були здебільшого невиїзними, то хто "замість них" заселяв українські міста?
​​Альтернатива зросійщеному Донбасу

Любитель руського міра натрапляє на машину часу. Хитромудра машинерія закидує його в Луганськ початку 20 ст. Звісно ж за це, на його думку, треба випити, тож він завалюється в найближчу корчму. У пошуках товариства московит підсідає до місцевих мужиків.

Сповнений руськомірності, він з ходу починає втирати місцевим щось про “мижебратья” та “адін народ”. Невдовзі в односторонньому порядку відбувається бійка і різанина. Труп прибульця з майбутнього викидають на луганську вулицю.

-------------------------------------

Може здатися, що українці Донбасу десятиліттями тільки сиділи і чекали поки їх зросіянять. Та це не зовсім так. Я точно не перебільшу, якщо назву відносини між українцями та росіянами на Донбасі “напруженими”.

Донбас був таким собі прохідним двором імперії, дитям індустріалізації. Швидкий економічний ріст породив низку соціальних проблем і конфліктів. Міжетнічна напруга в регіоні завжди зашкалювала, і він став полем бою між українцями та росіянами.

…часи росіянської імперії...

Українські та російські села на Донбасі зазвичай тримали дистанцію один від одного: вони майже не змішувались, хоча й вели одинаковий спосіб життя. Точно не з великої любові місцеві українці називали росіян кацапами, грачами та когутами🐓

На Донбасі селяни мали в середньому набагато більше землі ніж їхні північні колеги. Саме тому, на відміну від жителів росії, вони не надто рвалися із просторих сіл у тісний підземний світ шахт, де праця була надзвичайно складною.

Через це російський елемент в містах завжди був значним. Між понаїхавшими російськими робітниками та місцевими україномовними селянами існував споконвічний конфлікт, зокрема через жінок (бо москалі зазвичай приїздили без жінок).

Та навіть в самих містах українці та росіяни завжди щось не ділили. Ця ворожнеча систематично виливалася в найдикіші форми різанини:

...тим часом в Луганську...

В добільшовицькому Луганську існувала постійна ворожнеча між його районами — самим містом, де жили російські робітники, та лівобережним українським селом Кам’яний Брід. Вони так ненавиділи одні одних, що було небезпечно перетинати кордон іншого району - чужинця принижували і били.

Місцеві українці в багатьох випадках брали гору: 4-5 українців могли побити аж до 25 росіян. Звичною була ситуація, коли українець, перебуваючи у доброму гуморі, ішов у район робітничого класу “бити кацапів”. І як же потім ці люди спокійно "проковтнули" зросійщення?

Далі буде..

Кредити: Свобода і терор у Донбасі, Гіроакі Куромія
​​🚗З‘їжджай від батьків або НЕ модернізуйся

Кінець 19 століття, Україна. У селі демографічний бум - смертність значно впала завдяки розвитку медицини. Людей на квадратний метр землі стало більше, а от самої земельки не побільшало, тож прогодувати всіх вкрай складно. Молоді хлопці вимушені покидати рідні села і шукати кращої долі в містах.

Ти живеш у батьківській сільській хаті, у строго ієрархічному вертикальному суспільстві. На тебе з неба дивиться Бог, який тут усім заправляє. Релігія посідає ключове місце в житті твоєї громади, отже ти насамперед не українець чи поляк, а православний або ж католик.

Твоє життя в руках твоїх батьків. Їм належить земля на якій ти живеш і яка тебе годує, відповідно вони й вирішують як тобі жити, та навіть з ким тобі одружуватись. Авторитет старших беззаперечний і ти знаєш, що десь далеко живе бос всіх старших - цар, якому теж треба коритися🙏

Будь-які зміни в твоєму способі життя не бажані. Є давно перевірені методи, що допоможуть тобі вижити, а будь-яке відхилення від них може призвести до смерті.


..зʼїжджаєш від батьків в місто чи ще кудись..


Тепер ти не залежиш від батьків, а “робиш себе сам”. Ти сам заробляєш на себе, вирішуєш як тобі жити, з ким одружуватись, в яку церкву тобі ходити, і чи ходити взагалі.

І батьки десь далеко, і цар якось вже не так круто виглядає, бо шо це взагалі за дич: чувак отримав престол від баті бо просто народився першим. Прям як твій старший брат, народився першим і тепер вся батьківська земля перейде йому в спадок, а ти роби шо хочеш🤷‍♂️

У місті де багацько незнайомих людей ти починаєш розрізняти своїх та чужих за їхньою мовою. Тепер ти насамперед українець, хоча й продовжуєш ходити до церкви.

До речі вітаю, ти навчився читати, бо цього вимагає твоя робота. Тепер ти здатен мислити абстрактно і осягнути такі поняття як нація, клас та навіть зрозуміти церковні догми.

І взагалі звикай набувати нових скілів, бо світ навколо швидко змінюється і за ним потрібно встигати, бо інакше гикнеш))
Я вам тут карту приніс..

І я вам покажу кому колись належав горезвісний бєлгород. Виявляється нам. Цей епіцентр “хлопків” був у складі УНР від 10 квітня 1918 до 20 грудня 1918 і підпорядковувався Харкову. В цей час у місті навіть зароджувався український двіж: преса та освіта 🇺🇦

Коли більшовики окупували місто, воно фактично стало столицею радянської України. Тут майже два тижні знаходився так званий “тимчасовий робітничо-селянський уряд України”. Невдовзі росіяни вирішили, що місто таки належить їм, і от тепер воно по той бік кордону.

Що думаєте, треба нам той бєлгород?
Альтернатива зросійщеному Донбасу 2.0

“Якщо не можеш здолати націоналізм - очоль його” подумали були совіти і розпочали українізацію 🇺🇦

Політика українізації 1920-х/30-х років тимчасово створила проукраїнський клімат на Донбасі. Звісно ж тутейших росіян це зовсім не влаштовувало, чого не скажеш про місцевих українців. Як і зазвичай, росіяни вимагали, щоб українці говорили російською, і чули у відповідь, що вони в Україні, а не в якійсь (..пропущено мат..) росії.

Подекуди словами протистояння не обмежувалось. Так, для прикладу, у Красному Лучі (тепер Хрустальний, з 2014 окупований росіянами під виглядом л🤮нр) були випадки бійок українських шахтарів з російськими.

Під кінець 1920-х рр. рівень українізації Донбасу був значним і продовжував зростати. Навіть такі міста як Донецьк, які здавалися незворотно зросійщеними, вражали ходом українізації. По всьому місті розвішували українські вивіски, плакати і т. д. В донбаські російські школи навіть привозили україномовних викладачів із заходу УРСР.

Важливо, що українізація підтримувалася з низів, бо в містах окрім російських робітників завжди були присутні вихідці з Наддніпрянської України + місцеві українці. Індустріалізація та колективізація змусила багатьох українців шукати кращої долі на Донбасі, внаслідок чого український елемент почав домінувати в регіоні 💪

Звісно ж москва була не в захваті. “Серце союзу”, без якого срср легше множиться на нуль, налюднили українські селяни, які, з точки зору влади, були потенційними націоналістами. Національна свідомість в містах сягнула свого піку. Донбас постав перед можливістю незворотньої українізації. Політична гегемонія москви в регіоні була під загрозою.

Далі буде..

Кредити: Свобода і терор у Донбасі, Гіроакі Куромія
Я вам тут знову карту приніс..

І покажу кому колись належали 40% сучасної брянської області. Отут УНРівський Білгород, за ним москалі, а між москалями та білорусинами вклинилась вкраїнська Стародубщина 🇺🇦

Від часів Хмельниччини і до знищення Гетьманщини тут усім заправляли українські козаки. Стародубський полк був найбільш заселеною та економічно розвиненою частиною козацької держави (бо тут було відносно спокійно).

Тому й не дивно, що Стародубщина на початку 20 ст. вписується в український двіж: у 1918 регіон увійшов до України. Та вже наприкінці року сюди сунулись більшовики і давай всякі там фейкові опитування проводити про “єдність з росією”🤬

Місцеві попросили українську владу втрутитись і та послала війська. У Стародубі жителі навіть задонатили 3500 карбованців на армію. На жаль тоді відстояти нашу Незалежність не вдалось, і вже у 1919 росія відторгнула Стародубщину.

За століття регіон майже втратив своє українське лице: зі 100к залишилось менше 15к українців.

Чи треба нам Cтародубщина?
​​🇺🇦 Монетизуємо книги на добру справу

Всім привіт, я (автор сего каналу) продаю книги і всі виручені кошти віддаю на потреби ЗСУ. Книги старші за мене (вживані, стан 4/5), здебільшого класика української літератури, укрліт 20 століття і чуть зарубіжних та історичних книг.

Якщо зацікавило - перелік книг залишаю в коментарях до цього допису. ”Топ пропозицій” із фотографіями і коротким описом можете також глянути тут на олх (+ там безплатна доставка укрпоштою). У Львові можливий самовивіз з району памʼятника С. Бандери.

Щоб купити чи уточнити щось пишіть сюди: @yakas_halima_tyaha. Гроші переводжу у “Повернись живим” як тільки їх отримую, звітую відразу. Якщо знаєте когось кому це може бути цікаво - буду вдячний за репост.

Дякую за увагу, бережіть себе ❤️
​​🇺🇦З Днем Незалежності!

Ще рік тому мене осінило — русні торба. Правда тоді я не думав про русню, яка в росії, на неї я вже давно забив болт. Я мав на увазі лише наших совкових співгромадян, за якими спостерігав роками.

Те, що українськість в Україні домінуватиме, здавалося незворотним, і купу маркерів вказувало на це. Проросійська частина українського суспільства, як і російське суспільство загалом, справді вражали своєю імпотентністю 🤦‍♂️

Чи помічали ви, хто ходив в Україні на проросійські мітинги? У мене ось із дитинства склалося враження, що якщо мітинг проукраїнський, то на ньому присутні студенти, активісти, інтелігенція та решта небайдужих громадян, які прийшли туди з власної ініціативи.

Якщо ж мітинг проросійський, то на ньому переважно сходиться якесь місиво зігнаних бюджетників і проплаченої гопоти, яку звідусіль звозять автобусами, + та частина пенсіонерів, яка мізками залишилась в срср 😵‍💫😵‍💫😵‍💫

Якщо б проросійські мітинги не курувалися й не проплачувалися "великими дядями", то скільки б людей ходили на публічні збіговиська опзж? Вата просто б за звичкою вболівала за расєю втикаючи телевізор і ведучи інтернет-війни, чекаючи поки прийде росія й “наведе лад”. А виходити на вулицю самим і боротися за свої переконання — це точно не про "рускій мір". Це про Українців.

Поки Українці воюють, волонтерять, донатять та працюють, чим займаються проросійські ждуни? Мовчать тапочком і ждуть. Як на мене, це ілюструє сутність обох суспільств: те, хто такі Українці, і те, хто такі росіяни та інші любителі "руского міра".

Українство вимагає активізму, руснявість передбачає пасивність. Якби ми воювали не силою зброї, а силою громадянського суспільства, то Україна б винесла росію за три дні, я впевнений 💪

Тому ми й незалежні. Слава Україні!
​​Альтернатива зросійщеному Донбасу 3.0

Якщо не вдається очолити український націоналізм, то треба знищити всіх “потенційних націоналістів” — (с) москва

Критична маса українців Донбасу не збиралася ні в чому поступатися росіянам: в процесі українізації 1920/30-х років регіон не залишався осторонь. Тутешні українці погано сприймали росіян навіть на побутовому рівні. Для цього в них були свої причини — російське/зросійщене населення за замовчуванням було агентом російського імперіалізму та транслювало українофобію 😡

Успішність українізації та її стихійність налякали владу. Все пішло не по плану: те, що мало контролюватися, виходило з-під контролю. До партійних босів дійшло, що українство за своєю природою не вписувалось у видуманий комуністами світ. Настав час позакручувати гайки.

Голодомор значно послабив українців та посилив росіян. На Донбасі свою роль у цьому геноциді відіграв зокрема етнічний фактор: начальниками усюди були здебільшого росіяни. Також росіянами або ж зросійщеними зазвичай були й ті, хто безпосередньо забирав у селян хліб. З точки зору донбаських селян було логічно вважати росіян відповідальними за цей штучний голод.

У розпалі Голодомору розпочався й наступ на українізацію в рамках запущеного сталіним Великого Терору. Терор був спрямований проти українських націонал-комуністів (та, були й такі), вчителів та всіх, хто доклався до українізації. На Донбасі майже всі українські школи перевели на російську мову викладання. Технічні школи взагалі використовували лише російську, а українську вважали ІНОЗЕМНОЮ.

В 1930-і роки свідомих українців на Донбасі вибили до ноги. Українським селянам, як потенційному джерелу підтримки українства, влаштували геноцид. Ось вам і одна з основних причин зросійщення українців - проявляти українську ідентичність було небезпечно для життя. У совку в рази безпечніше було змахувати на росіянина 🙊

На Донбасі ще століття тому розвивалася природня українська альтернатива російському совку. Ця альтернатива була виморена голодом, розстріляна, запхана в табори та спаплюжена пропагандою.

Кредити: Свобода й терор у Донбасі, Гіроакі Куромія
​​Ого, маєш класний родовід 😍

Колись твоє походження визначало те чи ти простий хлоп, чи ти хлоп максимально не простий. Кожен поважаючий себе європейський монарх мав родовід, подекуди справжній, подекуди видуманий, який він виводив мало не від самого Христа. До речі в Ісуса теж був свій родовід, який вів до царя Давида, а звідти до Адама.

Прості смертні також могли бути добре обізнані в своєму родовому дереві. Наприклад серед кочівників центральної Азії була поширена усна традиція передачі інфи про свій рід - Шеджере. Батько перечислював своїм синам покоління своїх пращурів по чоловічій лінії, а також розказува про те чим ті прославились. Бувало увесь рід виводився до якогось визначного степового діяча, типу богатиря чи правителя. В результаті виходив такий собі усний родовий мінілітопис. Сини мали його запамʼятати і передати своїм нащадкам, вписавши в нього своє імʼя.

Отак глянеш на нього, і ніби й звичайний собі каракалпацький пастух верблюдів, а насправді то якийсь пра-пра-(і ше багато “пра”)-правнук Чингісхана 🐴🇲🇳

Класно було тим кочовикам - їм просто все розказували в дитинстві. В українців з цим складніше: щоб відслідкувати свій рід у минулих століттях треба покопатися в старих документах (і це ще дуже повезе, якщо такі знайдуться). Під час дослідження своєї генеалогії, залежно від регіону, окрім української можуть знадобитись знання різних видів латини, польської, угорської, давньоугорської, німецької, давньонімецької, російської, івриту та ідишу.

Чому батьки просто не можуть перечислити тобі з десяток поколінь твоїх предків, щоб ти не ламав собі голову над тим, як пишеться дівоче прізвище твоєї прабабусі польсько-латинським суржиком у якійсь там метриці позаминулого століття? Якось в нас так не повелось. Окрім того за радянщини інколи треба було замовчувати навіть те ким були твої батьки, а про діда діда твого діда навіть мови не було 🤷‍♂️

Скільки максимально поколінь своїх предків ви знаєте?
HTML Embed Code:
2024/03/28 11:39:12
Back to Top